1)Господарство середнього палеоліту

Мова сильно вплинула на повсякденний побут кроманьйонців, дозволяючи домогтися кращій організації праці і взаєморозуміння. Це істотно прискорила темпи розвитку людського суспільства. З того часу швидкість змін в житті людей буде постійно зростати - це було закладено в самій природі людини розумної. Найважливішими факторами зявилися здатність розуму пізнавати світ і бажання вдосконалити його.Найбільшим відкриттям кроманьйонців, зробленому на самому початку середнього палеоліту стало штучне добування вогню.Вогонь добували тертям двох шматків деревини або висікання іскри з кременю. Оволодіння вогнем остаточно виділило людини з тваринного світу і означало поворот в господарському житті.Починає вдосконалюватися камяна техніка, зокрема, зявляється досить складна техніка ретуші; знаряддя праці стають більш чіткими і диференційованими.Отже, у період середнього палеоліту на землі існували паралельно два види людей - тупиковий, представлений неандертальцями, і перспективний, представлений кроманьйонцями; по всій видимості, вони взаємно винищували і схрещувалися між собою. Поступово нащадки «Єви» і «Адама» витісняють своїх попередників. Ера неандертальців наближалася до завершення - в кінці середнього палеоліту їх багаття згасли.

2)Духовна культура епохи пізнього палеоліту,образотворче мистецтво.

  Однією з найвизначніших особливостей епохи пізньо­го палеоліту було виникнення найдавнішого прикладного мистецтва. Під час археологічних розкопокв Мізині знайдено ма­монтові бивні і кістки з викарбуваними візерунками. Серед знахідок виявлено унікальні браслети, вирізані з бив­ня мамонта. Один з них — суцільний, другий складається з п'яти окремих пластин. Обидва покриті складними різьб­леними геометричними узорами. Внаслідок помилок археологів українські візерунки понад сто років тому названо грецькими. Вчені схильні вважати, що пелазги-трипільці, які жили на землях Укра­їни і пізніше переселились на територію Греції, занесли туди це мистецтво, де його й було виявлено. До творів мистецтва слід також віднести розфарбовані червоною вохрою кістки мамонтів з мізинського та межиріцького жител. Велику цінність становить знахідка в Межирічі уламка бивня з різним складним малюнком, на якому зображено план самого Межиріцького поселення з чотирма житлами і вогнищами в них. Найпоширенішим видом палеолітичного образотворчо­го мистецтва були жіночі статуетки. Особливо цікаві фі­гурки зі стоянки Мізин. У пізньому палеоліті вперше з'являються прикраси у вигляді різноманітних підвісок з бивня мамонта, зубів тва­рин, черепашок морських та річкових молюсків, буршти­ну, белемнітів. їх використовували як намисто та нашива­ли на одяг. Певного розвитку набули й інші види мистецтва — му­зика, обрядовий танок. Так, на Мізинській стоянці знайде­но комплект шумових музичних інструментів, що складав­ся з п'яти окремих пластин, вирізаних з бивня мамонта і прикрашених ялинковим орнаментом. Цей набірний шумо­вий браслет належить до найдавніших звукових інструментів типу кастаньєт. Орнаментовий череп мамонта вико­нував роль барабана. Кістяні флейти знайдено на стоянці Молодова V. На стоянці Гагаріно виявлено жіночі статует­ки в позі танцю. Олександр Знойко в книжці «Міфи Київської землі та події стародавні» пише, що В ті часи наші далекі предки знали сім звуків октави й досить майстерно грали, ство­рюючи навіть оркестри. Мистецтво в епоху пізнього палеоліту було пов'язане з магією та іншими видами первісної релігії. Насічки, ямки, лінії на кістках, розташовані в певному порядку, свідчать про наявність у давніх людей абстрактного мислення і вміння рахувати. Таким чином, у палеолітичну епоху люди досягли від­носно високого рівня матеріальної і духовної культури. Населення України у часи палеоліту мало багато спіль­ного з населенням Західної Європи — півдня Франції, Пі­ренеїв, Швейцарії, Баварії: і антропологічний тип, і техніка виготовлення знарядь праці, і побут, і мистецтво, і релігій­ні погляди. З палеоліту оформлюються дві групи європей­ських культур: північно-нордійська і кельтсько-дунайсько-українська. Остання розгорталася на землях Європи від Пі­ренеїв, охоплюючи південь Франції, Швейцарію, Чехію, Бі­лорусію, Україну.