3. Основні фактори макросередовища фірми

Макросередовище – це фактори, що впливають на фірму і її середовище, які фірма не може контролювати.

Поняття макросередовища обумовлюють п'ять груп факторів:

- економічні;

- соціально-культурні;

- політико-правові;

- технологічні;

- природно-географічні.

Економічні фактори. Тенденції зміни валового національного продукту, темпи інфляції, рівень зайнятості, міжнародний платіжний баланс, стабільність національної валюти, система оподатковування, система доходів і витрат на родину й багато інших факторів повинні постійно оцінюватися під час аналізу економічного середовища. Що для однієї організації є економічною погрозою, для іншої дає нові можливості розвитку. Під час економічного спаду, наприклад, підприємства, що випускають запчастини для автомобілів, процвітають, тому що в цей період споживачі переважно ремонтують старі автомобілі, а не придбають нові.

Соціально-культурні. Як відомо, суспільство складається із груп людей, що мають різні соціально-культурні характеристики (вікова структура населення, поділ за статтю, народжуваність і смертність, рівень освіти, мовні й культурні традиції, прийняті норми поводження й моралі, відношення до підприємництва, ролі жінок у суспільстві й ін.). Культурні цінності навряд чи можна змінити, їх варто сприймати, як об'єктивну реальність і враховувати в діяльності фірми. Наприклад, інститут шлюбу, традиції весільних церемоній не піддаються безпосередньому впливу з боку окремої компанії. Але туристичні фірми можуть пропонувати різні варіанти весільних подорожей для різних груп населення (для молодят, для чоловіка й жінки, що святкують срібний ювілей й ін.).

Політико-правові фактори. Найважливішими елементами політико-правового середовища є:

законодавство;

урядові заклади;

впливові групи населення.

Митні тарифи, податкова система, закони й нормативні акти уряду, політична стабільність або політичні конфлікти безпосередньо впливають на підприємницьку активність. Об'єднання споживачів, екологічні організації усе більш активніше впливають на прийняття рішень по закриттю підприємств, діяльність яких суперечить регіональним, екологічним й іншим життєво-важливим інтересам населення.

Технологічні фактори. Науково-технічний прогрес дає можливість використати при виготовленні продукції сучасні ефективні технології, значно розширився спектр можливостей фірми для просування товарів через засоби комунікацій. До технологічних факторів відносяться: рівень розвитку науки і техніки, темпи НТП, кваліфікація робочої сили та ін..

Крім того, розробляючи стратегію розвитку, керівництво фірми повинне визначити, які фактори в технологічному зовнішньому середовищі можуть у майбутньому зруйнувати організацію. Наприклад, галузь, що випускає паперові пакети, завжди вважалася стабільною. Однак успіхи у виробництві пластикових пакетів паралельно зі стабілізацією цін на нафту (а виробництво пластикових пакетів пов'язане з нафтопродуктами) створили певні проблеми для паперової галузі.

Природно-географічні. Під час ухвалення рішення про стратегію й тактику необхідно враховувати кліматичні й географічні умови. Так, площа і якість українських чорноземів є позитивним чинником для вирощування сільгоспродуктів. Розмаїтість природно-кліматичних умов створює сприятливі передумови для розвитку міжнародного туризму. Одночасно так званий «чорнобильський синдром» істотно стримує розвиток цього бізнесу навіть через багато років після катастрофи.

Слід підкреслити, що ні політичні, ні демографічні, ні соціальні зміни не залежать від волі фірм, навіть самих могутніх - транснаціональних корпорацій. Саме тому ці фактори віднесені до неконтрольованих. А от ураховувати їх необхідно.

На відміну від зовнішнього Внутрішнє середовище є контрольованим фірмою. Його складові:

- місія; - цілі фірми й засоби їхнього досягнення;

- кадрова й маркетингова політика;

- організаційна структура й інформаційна система.