- •2. Теоретичні засади термінознавства та лексикографії.
- •5. Актуальні проблеми сучасного термінознавства.
- •6.Способи творення термінів
- •7. Термінологія обраного фаху.
- •8. Нормування, кодифікація та стандартизація термінів.
- •9. Українські електронні термінологічні словники.
- •11. Становлення й розвиток наукового стилю української мови.
- •12.Особливості наукового тексту й професійного наукового викладу думки.
- •14.Особливості усного та писемного наукового мовлення
- •14. План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •15. Анотування й реферування наукових текстів.
- •17. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.
- •19. Стаття як самостійний науковий твір. Вимоги до наукової статті
- •20. Основні вимоги до виконання та оформлювання курсової, дипломної робіт
- •21. Рецензія, відгук як критичне осмислення наукової праці
- •22. Науковий етикет
- •23. Суть та види перекладу.
- •24. Особливості перекладу наукових текстів.
- •25. Переклад термінів.
- •26. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.
- •27 Значення перекладних словників у фаховій діяльності науковця.
- •28 Вибір синоніма під час перекладу.
- •3.3.4. Особливості редагування наукового тексту
5. Актуальні проблеми сучасного термінознавства.
Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюжет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, скоп, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція), біологічну (рецептор, клітика, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт,гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо. Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові - термінологію і терміносистему.Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо. Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами. Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру: логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці,- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родовидові тощо).Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавством. Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В. Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і тех. нічних ділянок, прагнули до того, щоб термінологія була «всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного.Основні ознаки термінаСистемність: кожний термін входить до певної терміносистеми,у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміносистеми він може мати зовсім інше значення.Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше дво- значність) не вдається.Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна: нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення, відсутність синонімів, інтернаціональний характер, стислість, відкритість динамізм системи, що виявляється у процесах термінологізації, ре - і детермінологізації, постійному поповненні системи новими термінами; прозорість внутрішньої форми терміна, що поліпшує його сприйняття і збереження у терміносистемі. Термінологія виконує такі основні функції - позначає наукові поняття і задовольняє потреби спілкування фахівців - за умови, якщо вона є загальноприйнята, унормована, відповідатиме вимогам до термінів.Проблеми українського термінознавства Національна мовна система будь-якої галузі знань неоднорідна за походженням , оскільки в її основі закладена універсальна греко-латинська система терміноелементів .Найважливішою проблемою сучасного українського термінознавства залишається питання збереження національного духу української термінології за умов широких глобалізацій них процесів сучасності.Чимала кількість українських вчених , особливо в різних галузях в різних галузях науково-технічних знань , черпала і черпає досі базові фахові знання з російської наукової літератури .Разом із здобуттям нових знань вчені запозичують і мовні форми . забуваючи про те , що пропонований термін має органічно вписуватись за формою і звучанням в українській мові , підлягати внутрішнім її законам . Автори російсько-українських словників досягли успіху у створенні та перекладі термінів. Крім зросійщення , в українському науково мовному середовищі виникає нова загроза , тобто український варіант англійської мови. Берегти українське мовне довкілля сьогодні означає не тільки шукати способів і засобів уникати російськомовних термінів . Великомасштабні глобалізацій ні процеси висунули на перше місце в світовій комунікації мову англійської , вона не тільки збагачує словник науковця , але й витісняє з нього національні слова і вирази . Так формується почуття меншовартості української мови неспроможність ії обслуговувати наукову сферу.Страх українського вченого перед українською мовою породжений невмінням чи небажанням засвоювати її засоби . щоб перекодувати новітні наукові інформаційні потоки. Відсутність опірності чужомовним словам і брак зусиль у пошуках відповідних українських мовних засобів вираження наукової думки знижує науковий потенціал українського вченого .
