- •Лекційне заняття № 1 Модуль і. Теоретичні основи наукових досліджень у педагогіці
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •1. Суть та рівні науково-педагогічного пізнання.
- •2. Форми науково-педагогічного знання.
- •3. Особливості науково- педагогічного дослідження. Види досліджень у педагогіці.
- •Види досліджень у педагогіці
- •3. Види наукових публікацій.
- •Матеріал для самоперевірки та організації самостійної роботи студентів Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки та самостійної роботи
- •Лекційне заняття № 2 Модуль і. Теоретичні основи наукових досліджень у педагогіці
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •1. Особливості написання та оформлення реферату, наукової статті, тез та доповіді як основних видів навчально-дослідницької роботи студентів.
- •1) Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
- •Формування первинного економічного досвіду дітей молодшого шкільного віку в ігровій діяльності
- •2. Етапи підготовки до написання та захисту курсової роботи. Композиція курсової роботи.
- •Матеріал для самоперевірки та самостійної роботи студентів Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Лекційне заняття № 3 Модуль і. Теоретичні основи наукових досліджень у педагогіці
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •1. Етапи виконання науково-дослідницької роботи.
- •2. Термінологічно-категорійний апарат дослідження. Поняття контент-аналізу та методика його здійснення у педагогічному дослідженні.
- •Контент-аналіз поняття «національне виховання» у педагогічній літературі
- •Категорія «духовність» у системі психолого-педагогічних понять
- •Матеріали для самопідготовки студентів Рекомендована література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Лекційне заняття № 4 Модуль іі. Методологія та методи науково-педагогічних досліджень
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •2. Поняття методики, методу, процедури дослідження.
- •Матеріали для самоперевірки та самостійної роботи студентів
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Лекційне заняття № 5 Модуль іі. Методологія та методи науково-педагогічних досліджень
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •Зразок графічного оформлення моделі досліджуваного процесу
- •Модель процесу формування ціннісного ставлення до власного здоров'я в дітей старшого дошкільного віку
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Лекційне заняття № 6 Модуль іі. Методологія та методи науково-педагогічних досліджень
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лекційне заняття № 7 Модуль іі. Методи науково-педагогічного дослідження
- •План і організаційна структура лекції:
- •Педагогічний експеримент Характерні ознаки
- •1. Сутність педагогічного експерименту.
- •2. Етапи педагогічного експерименту та їх планування
- •1. Підготовчий етап проведення експерименту.
- •2. Дослідницький етап.
- •3. Статистична обробка даних дослідження.
- •Загальна таблиця розподілу дітей за рівнями сформованості ціннісного ставлення до власного здоров’я
- •4. Якісний аналіз одержаних результатів.
- •Матеріали для самопідготовки студентів Рекомендована література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Лекційне заняття № 8 Модуль іі. Методологія та методи науково-педагогічного дослідження
- •План і організаційна структура лекції:
- •Зміст лекційного матеріалу:
- •Основні поняття математичної статистики.
- •2. Основні типи вимірювань у педагогіці.
- •Шкала найменувань
- •Шкала порядку
- •Шкала інтервалів
- •Шкала відношень
- •Упорядкований ряд
- •3. Кореляція
- •Загальна таблиця спряження
- •Приклад розміщення даних у дихотомічній шкалі
- •Дані та проміжні результати обчислення значення коефіцієнта рангової кореляції р
- •Матеріали для самопідготовки студентів Рекомендована література:
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Тестові завдання для самоперевірки
3. Кореляція
Можна без перебільшень сказати, що у всіх педагогічних дослідженнях головний інтерес становить вивчення педагогічних явищ у взаємозв'язку одне з одним, тобто причинної залежності між ними. Зв'язки (залежності) між двома чи більше змінними у статистиці називають кореляцією. При вивченні кореляцій намагаються встановити, чи існує, якийсь зв'язок між двома показниками в одній вибірці (наприклад, між вмінням виділяти головне в навчальному матеріалі і вмінням систематизувати вивчене), або між двома річними вибірками (наприклад, при порівнянні пар учнів з експериментальної і контрольної груп), і якщо цей зв'язок існує, то чи супроводжується збільшення одного показника зростанням (позитивна кореляція) або зменшенням (від'ємна кореляція) іншого.
Оцінюється кореляція за допомогою значення коефіцієнта кореляції, який є мірою ступеня і величини цього зв'язку.
Коефіцієнт кореляції r змінюється від +1 до -1. Ступінь відмінності коефіцієнта кореляції від нуля (в межах від +1 до -1) виражає силу (міцність) зв'язку між ознаками. Про міцну кореляцію можна говорити тільки в тих випадках, коли коефіцієнт кореляції є більшим від 0,7. Коефіцієнт кореляції близько 0,5 - 0,7 прийнято вважати середнім, а коефіцієнт менший від 0,5 - слабким. Якщо r дорівнює 1 (або -1), то ми маємо пряму (або обернену) функціональну залежність. Якщо r дорівнює 0, то зв'язок між ознаками відсутній. При позитивній кореляції залежність між ознаками пряма: зі збільшенням однієї ознаки збільшується й інша. При негативній кореляції залежність між ознаками обернена: збільшення однієї ознаки відповідно пов'язане зі зменшенням іншої ознаки.
Коефіцієнт кореляції обчислюють за формулою:
,
де dx, - відхилення від середньої Мх, a dv - відхилення від середньої Му. Індекси х і у означають ознаки (показники X і Y). Для оцінки вірогідності кореляції (визначення рівня значущості) можна скористатися критерієм Стьюдента t:
Вірогідність кореляційного зв'язку безпосередньо пов'язана з кількістю проведених досліджень, тобто з обсягом сукупності п. Сильні кореляційні зв'язки можна з високою вірогідністю довести навіть при малому обсязі експериментального матеріалу. Зате слабкі взаємовпливи можна вірогідно виявити лише на основі великого обсягу досліджень.
Коефіцієнтів кореляції існує багато. Розглянемо лише частину з них, які враховують наявність лінійного зв'язку між змінними. Їх вибір залежить від шкал вимірювання змінних, залежність між якими необхідно оцінити. Найчастіше в педагогіці застосовуються коефіцієнти Браве-Пірсона і Спірмена.
Розглянемо обчислення значень коефіцієнтів кореляції на конкретних прикладах.
Приклад 1. Нехай дві змінні, що порівнюються, х (участь в роботі наукових товариств) і у (вступ до університету) вимірюється в дихотомічній шкалі (частковий випадок шкали найменувань). Для визначення зв'язку скористаємося коефіцієнтом Браве-Пірсона.
У тих випадках, коли немає потреби підраховувати частоту появи різних значень змінних х і у, зручно обчислювати коефіцієнт кореляції за допомогою таблиці спряження (таблиці 17- 19), яка показує кількість спільних появ пар значень п за двома змінними (ознаками). А - кількість випадків, коли змінна х дорівнює нулю, і одночасно змінна у має значення, яке дорівнює одиниці; В - кількість випадків, коли змінні х і у мають одночасно значення, які дорівнюють одиниці; С - кількість випадків, коли змінні х і у мають одночасно значення, які дорівнюють нулю; D - кількість випадків, коли змінна х має значення, яке дорівнює одиниці, і одночасно змінна y має значення, яке дорівнює нулю.
Таблиця 7
