2. Основні типи вимірювань у педагогіці.

Установлення певних відповідностей, з одного боку, між явищами, що вивчаються, а з іншого - між числами, що їх характеризують, називають вимірами. Вони здійснюються на основі обраної одиниці вимірювання і починаються з побудови шкал. Щодо вибору засобу педагогічних вимірів, то він зумовлюється характером отриманих у процесі експерименту даних, тобто тим, що вимірюється. Відповідно до цього використовуються чотири вимірювальні шкали: найменування, порядок (ранг), інтервали і відношення.

Шкала найменувань. Найпростішим типом вимірювань у педагогіці є вимірювання на основі шкали найменувань. Будова та використання такої шкали є можливою, якщо визначено критерії, які дають змогу за станом вимірюваної властивості розподілити ці об'єкти на декілька класів, де кожен об'єкт може і повинен потрапити тільки в один клас. Усім об'єктам, які потрапили в один і той же клас, приписують одне і те ж число. Об'єктам іншого класу приписується інше число. За цих умов числам, що приписані об'єктам, притаманні тільки властивості рівностей і відмінностей. Якщо об'єктам приписане одне і те ж число, то ці об'єкти за станом вимірюваної властивості однакові, а якщо їм приписані різні числа, то за цією ознакою вони є різними.

Прикладом вимірювання за шкалою найменувань є класифікація учнів за двома ознаками: стать і вміння користуватися комп'ютером при побудові й аналізі графіків. За кожною ознакою виділимо у цьому випадку по дві градації: дівчинка, хлопчик, і вміння користуватися, невміння користуватися. Отже, за цими двома ознаками колектив учнів розділиться на чотири класи: дівчатка, які вміють користуватися комп'ютером; дівчатка, які не вміють користуватися комп'ютером; хлопчики, які вміють користуватися комп'ютером; хлопчики, які не вміють користуватися комп'ютером. Далі всім об'єктам першого класу припишемо, наприклад, число один, об'єктам другого класу - число два, третьому класу - число три та четвертого класу - число чотири. Класифікація деякої сукупності об'єктів за декількома ознаками дає змогу не тільки виявити структуру сукупності, але й отримати дані, необхідні для з'ясування зв'язку двох і більше ознак. У наведеному прикладі такими ознаками є стать учнів і вміння користуватися комп'ютером.

У шкалі найменувань числа, приписані об'єктам, використовують як ярлики, - їх можна замінити будь-якими символами: літерами, значками, тощо. Тому кількісну обробку експериментальних даних проводять не з самими числами, а з числами, що характеризують кількість об'єктів, які потрапили в кожен клас.

Присвоєння цифр або чисел не означає якість предметів, їхній розмір, а характеризує різницю у властивостях, тому ці цифри можна змінювати місцями, групувати, підраховувати, скільки разів вони зустрічаються. Однак їх не можна додавати і віднімати, а можна тільки встановлювати рівність або нерівність, кількість випадків, моду, кореляцію якісних перемін. Шкалу найменувань подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Шкала найменувань

Варіанти об'єктів (ознак)	1	2	3	4	5
Кількість спостережень до експерименту
Кількість спостережень після експерименту

У поданій шкалі різні об'єкти розташовуються за різними ознаками. Такі виміри називають номінальними, оскільки власне вимірювання об'єкта не проводяться.

Шкала найменувань дає змогу проводити декілька статистичних операцій. Передусім можна підрахувати кількість об'єктів у кожному класі та знайти просте або відсоткове відношення її до загальної кількості об'єктів, що розглядаються, тобто підрахувати абсолютну, відносну, або відсоткову частоти класу. На основі одержаних результатів можна виділити клас з найбільшою кількістю об'єктів (найбільшою абсолютною частотою), який прийнято називати модою. .Якщо продовжити спостереження, не змінюючи умов, за яких була визначена мода, то мода буде представляти об'єкти, на появу яких можна очікувати з більшою ймовірністю порівняно з появою інших об'єктів.

Незважаючи на здавалося б примітивну шкалу найменувань, вимірювання за цією шкалою можна використати для перевірки деяких статистичних гіпотез і обчислення показників кореляції якісних ознак.

Шкала порядку. Дещо більші можливості дає вимірювальна шкала порядку, або, рангова, що, як і шкала найменувань, найчастіше використовується у педагогіці, психології, соціології. Порядковий вимір стає можливим, коли у предметах виявляються різні ступені інтенсивності тієї самої ознаки або властивості, тому, крім рівності або нерівності, можна встановити порядок співвідношення «більше-менше», «краще-гірше». Шкала застосовується, коли необхідно врахувати якісні показники педагогічних явищ, що не мають строгого кількісного означення. Наприклад, якість виконавчої інтерпретації музичного твору, наявність художнього смаку, інтересу до педагогічної професії тощо.

У педагогічних дослідженнях для вивчення рівня знань, умінь і навичок, властивостей особистості, інтересів, нахилів тощо практично завжди виконують порядкові вимірювання. У цьому випадку зі всіх властивостей чисел використовують тільки дві: «різниця» та «впорядкованість». Тому якщо у процесі вимірювання, наприклад такої властивості характеру, як дисциплінованість, число, присвоєне досліджуваному А, є більшим від числа, присвоєного досліджуваному Б, то це означає, що А є більш дисциплінованим, аніж Б. Сказати наскільки або, тим більше, у скільки разів А є більш дисциплінованим, аніж Б, ми тут не можемо, оскільки не маємо одиниць дисциплінованості.

Або інший класичний приклад: шкільні бали для оцінки рівня знань. Очевидно, що дев'ятка за дванадцятибальною системою оцінювання є кращою від п'ятірки, а десятка від сімки. Однак твердження, що дев'ять є більшим (кращим) за п'ять на чотири одиниці, як і десять від семи на три одиниці, не мас сенсу, бо різниця між дев'ять і п'ять та десять і сім, змістовно є нерівноцінною.

Можливий варіант такої шкали порядку подано у таблиці 3.

Таблиця 3