Передача вологи бур’янів до зерна пшениці у свіжозібраному виді.

Час дослідження	Вологість, в %
	Основного зерна	Насіння бур’янів
Відразу після комбайнування	15,2	58,2
На току (через 12 годин)	15,7	50,8
На току (через 24 години)	16,1	41,3
На току (через 42 години)	16,9	28,0
На току (через 72 години)	17,8	23,1

Дані таблиці показують також потреби в негайному очищення зернової маси після її утворення.

Явища сорбції і десорбції вологи та зміни рівноважної вологості зерна і насіння добре помітні в польових умовах. Так вологість окремих зерен у колосі в збиральний період дуже варіює за годинами доби досягаючи максимуму в ранкові години і знижують до мінімуму близько полудня та початку другої половини дня (звичайно якщо немає опадів).

Враховуючи зміну вологості зерна за годинами доби, якщо дозволяють організаційні властивості (вистачає техніки і робочої сили) збирання доцільно починати на насіннєвих ділянках у найсприятливіші години, коли зернова маса має найменшу вологість і чисто не потребує спеціального досушення.

Величини рівноважної вологості слід враховувати при активному вентилюванні зернових мас і сущіння їх. Крім вищеназваних властивостей зернова маса має ще теплофізичні властивості. Ці властивості характеризують складні явища теплообміну у зерновій масі які слід враховувати при зберіганні, сушінні та активному вентилюванні.

Питома теплоємність абсолютно сухого зерна становить приблизно 0,36 – 0,37 к кал. тобто майже в 3 рази менше ніж води (1,0) і в (повітрі) півтора рази більше, ніж повітря (0,24). Із збільшенням вологості зерна і зростає і його питома теплоємність. Так при вологості пшениці 20% його питома теплоємність дорівнює 0,53 к кал. Цю властивість завжди враховують при тепловому сушінні зерна, бо витрата палива на 1 кг випареної вологи залежить від початкової вологості зерна. Відомо також що при підвищенні вологості (20-25%) зерно віддає вологу швидше ніж при 16-17%.

Теплопровідність – це одна теплофізична властивість зернової маси. Коефіцієнт теплопровідності зернової маси перебуває в межах 0,1-0,2 к кал. Низька теплопровідність зернової маси пояснюється її органічним складом і наявністю повітря коефіцієнт якого 0,02 к.кал (м.год.град). Із збільшенням вологості зернової маси її теплопровідність зростає (коефіцієнт теплопровідності води 0,5 к Кал (м.год.град.) але все ж залишається незначною. Погана теплопровідність зернових мас, так само як і низька температуропровідність, має при зберіганні позитивне або негативне значення.

Температуропровідність – цей термін характеризує швидкість змін температури в досліджуваному матеріалі, його тепло інерційні властивості.

Швидкість нагрівання або охолодження зернової маси визначається величиною коефіцієнта температуропровідності:

де, λ – коефіцієнт теплопровідності зерна, ккал/год;

с – питома теплоємність ккал (кг/град);

γ - об’ємна маса зерна, кг/м³.

Зернова маса характеризується дуже низьким коефіцієнтом температуропровідності, тобто має низьку теплову інерцію.

Позитивне значення низької температуропровідності зернових мас полягає в тому, що вона дає змогу при правильно організованому режимі (своєчасному охолодженні восени) підтримувати в них низьку температуру навіть у теплі пори року. Отже, можно консервувати зернову масу холодом.

Негативне значення низької температуропровідності полягає в тому, що при сприятливих умовах для активних фізіологічних процесів (життєдіяльності зерна, мікробів, кліщів і комах) виділене тепло може затримуватися в зерновій масі і приводити до підвищення температури, тобто до її самозігрівання.

Вивчення і виникнення і розвитку процесів самозігрівання, показало, що волога в зерновій масі переміщується разом з потоком тепла. Таке явище переміщення вологи в зерновій масі зумовлене градієнтом температури, дістало назву тепловологопровідності.

Практичне значення цього явища – величезне. Зернові маси мають погану тепло і температуропровідність в окремих місцях, особливо периферійних (поверхня насипу, частини насипу) які спричиняють міграцію вологи у напрямі потоку тепла. Внаслідок цього вологість повного шару зернової маси підвищується з утворенням на поверхні зерен конденційної вологи.[4]