2.4. Технологія зберігання зерна і насіння.

2.4.1.Розрахунок необхідної ємкості зерносховища.

За результатами отриманими в розділі 2.3.5. розраховуємо потребу в складській площі для розміщення насіння в мішках та продовольчого зерна в засіках.

Розрахунок необхідної кількості засіків висотою 2м: об’єм засіки – 6м · 6м · 2м = 72м³; маса зерна в засіку - 72м³ · 0,70 т/м³ = 50,4т;

необхідна кількість засіків – 459,9т : 50,4т = 9,4 тобто необхідно

10 засіків.

Розрахунок необхідної кількості мішків об’ємом 0,05 м³:

Маса зерна в мішку - 0,05 м³ · 0,70 т/м³ = 0,035т; необхідна кількість мішків – 11,37т : 0,035т = 324,9, тобто необхідно 325 мішків.

Розрахунок кількості штабелів висотою 4 рядів мішків, укладених п’ятериком: 325 : 4 : 5 = 16,4, тобто 17 штабелів.

Склавши схематичний план розміщення зерна і насіння в сховищі розрахуємо, що мінімальна площа становить:

61,4 · 17,5 = 1074,5 м²

Рис. 2 Схематичний план розміщення зерна і насіння в сховищі.

2.4.2. Спостереження за зерном і насінням під час зберігання

Істотними і обов’язковими заходами для зниження втрат зерна та насіння при зберіганні і підвищенні їх стійкості є спостерігання за ними.

Потреба в систематичному спостеріганні за зерновими масами при зберіганні випливає з їх властивостей і процесів які відбуваються в них. Добре організоване спостереження і вмілий правильний аналіз добутих дають змогу своєчасно запобігати небажаним явищам із мінімальними затратами довести зернову масу до стану консервації, або реалізувати її без втрат. Оскільки спостереження повинні бути організовані за кожною партією зерна їх прагнуть вести найпростішими але досить надійними методами. Так визначаючи температуру зернової маси вологість її, стан за зараженістю шкідниками і показники свіжості (колір і запах), можна дістати достатнє уявлення про ступінь консервації і якість. У партіях насінного зерна перевіряють ще схожість енергію проростання і життєздатність.

Найважливішим показником що характеризує стан зернової маси при зберіганні, є температура. Низька температура в усіх ділянках насипу (8 - 10ºС) свідчить про консервацію зернової маси, а отже благополучне зберігання.

Вплив навколишнього середовища (зовнішнього повітря, стан зерносховищ тощо)І фізіологічні процеси в зерновій масі можуть призводити до появи не однакової температури в різних ділянках насипу, тому температуру треба визначити в різних шарах зернової маси. Підвищення температури зернової маси, Яке не відповідає зміні температури повітря, свідчить пор активізацію фізіологічних процесів і початок самозігрівання.

Для визначення температури зернової маси, а також температури повітря в сховищах і поза ними використовують спиртові або ртутні термометри. Термометри вміщують в металеву оправу,яка нагвинчується на дерев’яну або металеву штангу. Така штанга складається з кількох колін (2 - 3), які згвинчуються, що дає змогу змінювати довжину термометра залежно від висоти насипу зерна в складі.

При зберіганні насінних фондів слід мати одну термоштангу на кожний засік. Термоштанга повинна постійно перебувати в насипу у його верхньому (20 – 30 см від підлоги). Переміщення штанги в межах насипу періодично здійснює спостерігання.

Контроль за станом, локалізувати розвиток кліщів і комах або повністю знищити їх.

Зараженість зернової маси в складі перевіряють роздільним дослідженням.

Дуже добре, якщо в господарстві, є можливість перевіряти і вологість партії, які збігаються. Цей показник при зберіганні, доцільно виявляти в усіх шарах насипу. Перевірку посівних якостей насіння, одночасно вологість і зараженість їх проводять у контрольно насінних лабораторіях.

Періодичність спостереження за зерновими масами залежить від їхнього стану. Так у партіях свіжозібраного насіння з підвищеною вологістю температуру перевіряють щодня, а в сухих – двічі на декади.

У партіях охолодженого зерна її досить перевіряти раз у декаду, або навіть раз у 15 днів. Залежно від температурного фактора, встановлена періодичність і перевірки на зараженість шкідниками хлібних запасів. При температурі зернової маси нижче 0ºС – досить проводити протягом місяця одне спостереження, а при температурі вище 10ºС – раз у 10 днів.

Схожість насіння в конвенційних партіях визначають не рідше одного разу в чотири місяці і не пізніше як за 15 – 20 днів до сівби. Вологість насіння в цих партіях перевіряють 1 – 2 рази на місяць. [1]