- •Питання на іспит
- •Поняття джерел трудового права, їх класифікація.
- •Підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права.
- •Поняття трудового права, предмет трудового регулювання.
- •Поняття, класифікація та зміст принципів трудового права.
- •Правосуб'єктність учасників трудових відносин.
- •Поняття та класифікація суб'єктів трудового права.
- •Трудовий колектив як суб'єкт трудового права.
- •Громадяни як суб'єкти трудового права.
- •Підприємства, установи, організації та їх власники як суб'єкти трудового права.
- •Профспілкові органи як суб'єкти трудового права.
- •Поняття та зміст трудового договору.
- •Трудовий договір з іноземцями.
- •Загальна характеристика трудових договорів з тимчасовими та сезонними працівниками.
- •Загальна характеристика трудових договорів з надомними працівниками.
- •Загальний порядок укладання трудового договору.
- •Загальна характеристика форм укладання трудового договору.
- •Контрактна форма трудового договору.
- •Договори про роботи за сумісництвом.
- •Поняття та юридична природа відсторонення від роботи.
- •Поняття “переведення” та відмежування його від поняття “переміщення” працівників на іншу роботу.
- •Зміна істотних умов праці.
- •Випробування, інструктаж та доручена робота працівника.
- •Випробування при прийнятті на роботу: порядок застосування; строки випробування; результати випробування.
- •Поняття та підстави припинення трудового договору.
- •Загальна характеристика порядку звільнення працівників з роботи.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •Обмеження звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб.
- •Гарантійні та компенсаційні виплати. Вихідна допомога.
- •Трудові книжки.
- •Поняття, юридична природа колективного договору та сторони колективного договору.
- •Сфера укладання, сторони та зміст колективного договору.
- •Порядок укладання колективного договору, відповідальність за його виконання.
- •Реєстрація та строк чинності колективного договору, контроль за виконання колективного договору.
- •Перевірка виконання колективного договору, контроль за виконання колективного договору.
- •Поняття безробітного та його правовий статус.
- •Зайнятість населення.
- •Трудові правовідносини.
- •Порядок звернення до дсз.
- •Соціальне партнерство.
Трудовий колектив як суб'єкт трудового права.
Трудовий колектив i юридична особа — невiд’ємнi одне вiд одного поняття. Юридична особа виступає i як суб’єкт трудових правовiдносин у зв’язку iз застосуваннямпрацi, i як господарська одиниця, де працiвники створюють особливий суб’єкт трудового права — трудовий колектив. Трудовi колективи виникли внаслiдок iсторичного розвитку i виступають як необхiдна складова механiзму виробництва. Економiчна основа їх виникнення та становлення—виробничi вiдносини. Саме виробнича дiяльнiсть людей є тим фундаментом, на якому створюються i розвиваються вiдносини мiж людьми. Тому колективами визнаються органiзованi групи, спiльностi людей, якi перебувають мiж собою в безпосередньому спiлкуваннi, свiдомо i добровiльно об’єдналися при виконаннi суспiльно необхiдної
дiяльностi для досягнення загальної мети.
Громадяни як суб'єкти трудового права.
Як суб’єкт трудового права громадянин має володіти фактичною здатністю до праці. Ця властивість залежить від фізичних і розумових можливостей, якими володіє особа і які вона виявляє, займаючись певною трудовою діяльністю.
Фактична здатність до праці й здатність до праці як правова категорія (трудова правосуб’єктність) — поняття нетотожні. Фактична здатність до праці виникає значно раніше, визначає трудову правосуб’єктність і лежить в її основі.
Чинне законодавство про працю розрізняє такі категорії громадян як суб’єктів трудового права та види їх правового статусу:
- Працівники (робітники та службовці); - Підприємці. Роботодавці; - Працюючі власники майна.
Правовий статус громадян як суб’єктів трудового права єдиний, але щодо юридичних гарантій основних конституційних трудових прав має свої особливості. Наприклад, правовий статус жінок, неповнолітніх, інвалідів, державних службовців1.
Правовий статус громадянина як суб’єкта трудового права відрізняється від правового статусу працівника організації. Громадяни стають суб’єктами відносин трудового права ще до виникнення трудових відносин, коли вони шукають собі роботу.
Трудова правосуб’єктність громадян. Трудову правосуб’єктність громадян характеризують такі критерії:
- Віковий критерій(виникає по досягненню громадянами шістнадцяти років);
- Вольовий критерій(стан вольової здатності громадян до праці чи підприємницької діяльності);
- Можливість і здатність до праці.
Підприємства, установи, організації та їх власники як суб'єкти трудового права.
Суб’єктами трудових правовiдносин виступають також роботодавцi, власники створюваних юридичних осiб, та фiзичнi особи, якi надають працiвниковi роботу.
Роботодавець — власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган чи фiзична особа, що перебуває в трудових правовiдносинах з працiвником, якому вiн надає роботу, на пiдставi трудового договору, контракту чи iншого юридичного факту (складу) та використовує найману працю.
В бiльшостi випадкiв роботодавцями є власники юридичних осiб. Вiдповiдно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття» роботодавцем є:
— власник пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ниморган та фiзичнi особи, якi використовують найману працю;
— власник розташованого в Українi iноземного пiдприємства, установи, органiзацiї (в тому числi мiжнародної), фiлiї або представництва, який використовує працю найманих працiвникiв, якщо iнше не передбачено мiжнародними договорами України, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України.
Юридичними особами визнаються пiдприємства, установи, органiзацiї, якi мають вiдокремлене майно, самостiйний баланс, рахунки в установах банкiв, можуть вiд свого iменi набувати майновi та особистi немайновi права i нести обов’язки, бути позивачами й вiдповiдачами в судi. Пiдприємство є самостiйним господарюючим статутним суб’єктом, що має самостiйний баланс, розрахунковий та iншi рахунки в установах банку, печатку зi своїмнайм найменуванням.
Воно може здiйснювати будьякi види господарської та iншої дiяльностi, що не забороненi законом i вiдповiдають метi, передбаченiй статутом.
Роботодавцем може виступати також фiзична особа. Роботодавцi — фiзичнi особи становлять окрему, досить значну (хоча на сьогоднi найменшу) групу. Серед них можна виокремити роботодавцiв, якi використовують найманих працiвникiв в домашньому господарствi з метою створення для себе комфортних, бiльш безпечних умов життя (найм домогосподарки, виховательки для дiтей, охорони для роботодавця чи членiв його сiм’ї, особистого водiя, лiкаря та iн.). В цьому випадку не переслiдується мета отримання прибутку, а мета максимально можливого за додатковi кошти комфорту. Iншу групу складають роботодавцi — фiзичнi особи, якi використовують найменшу працю з
метою отримання прибутку.