23. Випробування при прийнятті на роботу: порядок застосування; строки випробування; результати випробування.

Випробування при прийняттi на роботу — це встановлений сторонами трудового договору, в межах чинного законодавства України, термiн, протягом якого перевiряється вiдповiднiсть квалiфiкацiї працiвника займанiй посадi.

Умова про випробування повинна бути застережена в трудовому договорi чи наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу i повiдомлена працiвниковi (пiдтверджується пiдписом працiвника). У перiод випробування на працiвникiв повнiстю поширюється законодавство про працю, а час роботи зараховується до трудового (страхового) стажу. Випробування є факультативною умовою трудового договору. Воно може застосовуватися лише в окремих випадках за згодою сторiн.

Строк випробування при прийняттi на роботу робiтникiв не може перевищувати одного мiсяця. Якщо працiвник у перiод випробування був вiдсутнiй на роботi у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю або з iнших поважних причин, строк випробування може бути подовжений на вiдповiдну кiлькiсть днiв, протягомяких вiн був вiдсутнiй (ст. 27 КЗпП України). Таким чином, обмеження встановлення випробувального строку подiляються на види за суб’єктами та строком.

Коли строк випробування закiнчився, а працiвник продовжує працювати, то вiн вважається таким, що витримав випробування, i наступне розiрвання трудового договору допускається лише на загальних пiдставах. Якщо протягомстроку випробування встановлено невiдповiднiсть працiвника роботi, на яку його прийнято, роботодавець протягомцього строку має право розiрвати трудовий договiр. Розiрвання трудового договору з цих пiдстав може бути оскаржене працiвником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв у питаннях звiльнення (ст. 28).

24. Поняття та підстави припинення трудового договору.

Поняття «припинення» та «розiрвання» трудового договору спiввiдносяться як цiле та частина. Припинення трудового договору — поняття обсягове, яке охоплює розiрвання договору, закiнчення його строку чи iнший юридичний факт (наприклад, смерть працiвника). Загальнi пiдстави припинення трудового договору поширюються на всi категорiї працiвникiв на пiдприємствах, установах, органiзацiях незалежно вiд форми власностi.

Розiрвання трудового договору — це вольове iнiцiативне припинення договору у визначеному законодавством порядку однiєю iз сторiн трудових вiдносин чи третьою особою. Iнiцiаторами можуть виступати: працiвник, власник або уповноважений ним орган (роботодавець), третi особи (суд, профспiлки, вiйськкомат тощо).

Вiдповiдно до ст. 36 КЗпП України загальними пiдставами припинення трудового договору є:

1) угода сторiн;

2) закiнчення строку (пункти 2 i 3 ст. 23 КЗпП України), крiм випадкiв, коли трудовi вiдносини фактично тривають i жодна iз сторiн не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працiвника на вiйськову службу, направлення на альтернативну (невiйськову) службу;

4) розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39 КЗпП), з iнiцiативи власника або уповноваженого ниморгану (статтi 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовимколек тивоморгану (ст. 45 КЗпП);

5) переведення працiвника, за його згодою, на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю або перехiд на виборну посаду;

6) вiдмова працiвника вiд переведення на роботу в iншу мiсцевiсть разом з пiдприємством, установою, органiзацiєю, а також вiдмова вiд продовження роботи у зв’язку зi змiною iстотних умов працi;

7) набрання законної сили вирокомсуду, якимпрацiвника засуджено (крiмвипадкiв умовного засудження i вiдстрочки виконання вироку) до позбавлення волi, виправних робiт не за мiсцем роботи або до iншого покарання, яке виключає можливiсть продовження даної роботи;

8) пiдстави, передбаченi контрактом.