Питання на іспит

1. Поняття джерел трудового права, їх класифікація.

Джерела трудового права — це форми вираження правових приписiв через нормативнi акти як результат дiяльностi компетентних органiв держави, якi встановлюють чи санкцiонують обов’язковi для сторiн правовiдносини, правовi норми, що складають предмет трудового права, з метою соцiального захисту його суб’єктiв. Джерела трудового права багаточисельнi та рiзноманiтнi, тому їх можна порiзному класифiкувати. Джерела трудового права класифiкуються за юридичною силою, сферою їх дiї, за характером прийняття, за формою нормативних актiв, за характером волевиявлення, за термiном чинностi.

За юридичною силою:

а) Конституцiя України; мiжнароднi правовi акти, ратифiкованi Україною; б) закони України;

в) пiдзаконнi нормативнi акти, а саме:(укази Президента України; декрети, постанови, розпорядження

КабiнетуМiнiстрiв України; галузевi накази, iнструкцiї, правила мiнiстерств, вiдомств, комiтетiв; iнструкцiї та iншi акти профспiлок (з питань охорони працi); колективнi угоди; локальнi нормативнi акти.)

Тобто, найвищу юридичну силу має Конституцiя України, норми якої є нормами прямої дiї та мiжнародноправовi акти, ратифiкованi Україною.

За сферою дiї :

а) загальнодержавнi; б) галузевi (спецiальнi); в) мiсцевi (локальнi). Тобто, якi дiють: на всiй територiї України; в межах окремих галузей (регiонiв); поширюються на дiяльнiсть окремих суб’єктiв.

За характером прийняття їх можна розмежувати на такi:

— приймаються державними органами (закони, постановита iн.);

— приймаються за згодою мiж державними органами, роботодавцями та профспiлками (колективнi угоди, договори);

— приймаються органами мiжнародно-правового регулювання працi (пакти про права людини, конвенцiї та рекомендацiї МОП з участю України.

За формою нормативних актiв:

— закони, укази, декрети, постанови, розпорядження, iнструкцiї, договори тощо. В свою чергу закони подiляються на кодифiкованi (Кодекс законiв про працю) та некодифiкованi; некодифiкованi подiляються на базовi — мiстять норми, якi регулюють лише правовiдносини, що є предметом трудового права (закони України «Про вiдпустки», «Про оплату працi», та iншi) та на комплекснi — одночасно є джерелами різних галузей права (закони України «Про освiту», «Про правовий статус iноземцiв», «Про фермерське господарство», «Про СБУ» та iн.).

За характером волевиявлення:

— акти про встановлення соцiально-трудових норм;

— акти про змiну соцiально-трудових норм;

— акти про вiдмiну соцiально-трудових норм.

За термiном чинностi:

— тривалi;— тимчасовi.

2. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового права.

Поряд iз законами трудовi правовiдносини регулюються цiлою системою правових актiв, якi видаються вiдповiдно до законiв, на їх основi та для їх виконання, шляхом конкретизованого нормативного регулювання трудових вiдносин. Тобто правовi акти, що мають нормативний характер i, як правило, приймаються органами державного управлiння у розвиток та на виконання чинного законодавства, прийнято називати пiдзаконними.

До пiдзаконних нормативно-правових актiв (джерел трудового права) належать:

— укази та розпорядження Президента України;

— акти (постанови) Верховної Ради України нормативного характеру;

— акти (декрети, постанови) Кабiнету Мiнiстрiв України;

— акти (iнструкцiї, правила) мiнiстерств та вiдомств та iн.