51.Технологія вирощування жита озимого. Підготовка насіннєвого матеріалу і сорти

В Україні зареєстровано близько 30 сортів жита озимого на 2010 рік. У інтенсивних технологіях обробітку озимого жита важлива роль належить сорту. Вибір необхідного сорту дозволить повніше розкрити можливості вживаної технології, а інтенсивна технологія створить умови для реалізації потенційних можливостей самого сорту. Сорти для інтенсивних технологій повинні мати високий потенціал продуктивності, не вилягати, бути чуйними на високі дози добрив. Дані науки і передової практики показують, що в господарствах повинні бути інтенсивні посіви двох - трьох сортів, що районують і перспективних, доповнюючи один одного за біологічними і господарськими ознаками. Це дозволить повніше використовувати погодні умови, що складаються, і отримати гарантовані урожаї з найбільшою віддачею від матеріальних засобів, що вкладаються. Підготовка насіння до посіву в умовах інтенсивного обробітку вимагає неодмінного виконання всіх рекомендованих заходів в режимі, що строго наказує. До обов'язкових прийомів підготовки насіння для інтенсивних посівів на додаток до звичайної технології відносяться: 1) калібрування насінного матеріалу на повітряних машинах або додаткове сортування на пневматичних столах; 2) протравлення високоефективними препаратами із застосуванням методів, сприяючих утриманню їх на насінні після обробки; 3) обробка регуляторами зростання, біологічними стимуляторами і мікроелементами; В результаті таких заходів підвищується стійкість рослин до зовнішніх умов абіотичного і інфекційного характеру. Спостерігається інтенсивніше проростання насіння, глибше закладається вузол кущення, формується могутніша коренева система. . ПОПЕРЕДНИКИ Жито, порівняно з пшеницею, менше реагує на повторне вирощування і вибагливість до попередників у нього не дуже висока. Проте на малородючих ґрунтах і при недостатньому внесенні добрив вимогливість до попередників зростає. До кращих попередників у Лісостепу належать багаторічні трави на один укіс, озимі та кукурудза на зелений корм, вико-вівсяні суміші, горох на зерно, озима пшениця. Не слід вирощувати озиме жито після удобрених зайнятих парів і урожайних багаторічних бобових трав. По цих попередниках, внаслідок надмірного азотного живлення, особливо на родючих ґрунтах, жито часто вилягає.  Обробка ґрунту. Основним завданням обробітку ґрунту є збереження вологи в орному шарі ґрунту, боротьба з бур'янами і нагромадження в ґрунті елементів живлення. В однакових кліматичних і ґрунтових умовах, після одних і тих же попередників він майже не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю. Після стерньових попередників (озима пшениця) проводять лущення стерні (ЛДГ-10, ЛДГ-15) і оранку плугами з передплужниками (ПЛН-5-35, ШІН-6-35) у Лісостепу - на 20-22 см з одночасним коткуванням і боронуванням. Основний обробіток після попередників, які рано звільняють поле (зайняті пари) проводять по типу напівпару. Після збирання цих попередників поле двічі лущать у залежності від забур'яненості дисковими або лемішними лущильниками (ППЛ-10-25) і орють плугами з передплужниками на глибину 20 см та двічі-тричі культивують культиваторами КПС-4, КПГ-4Г та іншими в агрегаті з боронами БЗТС-1,0 або БЗСС-1,0, зменшуючи кожну наступну культивацію на 2-3 см. Після гороху, льону-довгунця, ранньої картоплі при незначній засміченості поля культивують культиваторами-плоскорізами КПГ-2-150 або ПГ-3-5 в агрегаті з голчастими боронами (БИГ-3) на глибину 11 см. Забур'янені поля лущать та орють з одночасним боронуванням на глибину 22 см. Поля з під кукурудзи та багаторічних трав обробляють дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 на глибину 12 см і орють у агрегаті з котками ЗККІІІ-6 на глибину 25 см. Оранку у всіх випадках проводять за 3 - 4 тижні до сівби жита і утримують ґрунт у чистому від бур'янів стані. Перед сівбою поле культивують на глибину загортання насіння або обробляють комбінованими агрегатами РВК-3,6 та ін.4.4 Система удобрення . У зв'язку з тим, що озиме жито в основному вирощують на легких малородючих дерново-підзолистих ґрунтах, воно дуже позитивно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Так, за даними науково-дослідних установ внесення 30-40 т/га органічних добрив на дерново-підзолистих ґрунтах Полісся сприяє підвищенню врожаю на 7-8 ц/га. З органічних добрив використовують гній, торфогнойові компости, збагачені фосфоритним борошном. На ґрунтах Лісостепу вносять - 20-25 т/га органічних добрив здебільшого під попередники озимого жита, яке добре використовує їх післядію. Маючи на увазі, що озиме жито менш стійке до вилягання ніж пшениця, відповідно і норми мінеральних добрив під нього нижчі. Крім того, жито краще за пшеницю засвоює поживні речовини з ґрунту. Потреба в мінеральних добривах визначається за результатами ґрунтових аналізів і розраховується на запланований урожай. Залежно від родючості ґрунту під жито вносять повне мінеральне добриво в нормах N45-90 P45-90 K45-90. Фосфорно-калійні добрива, як і під пшеницю, вносять під основний обробіток. Із фосфорних добрив можна використовувати фосфоритну муку, яка на дерново-підзолистих фунтах не поступається за ефективністю суперфосфату. Під час сівби в рядки доцільно внести 50 кг/га гранульованого суперфосфату. Азотні добрива використовують, як правило, для підживлення жита. Перше підживлення (30-60 кг/га) проводять на другому етапі органогенезу, друге - на четвертому (30 кг/га). На дерново-підзолистих ґрунтах до сівби жита також вносять 30-40 кг/га азоту. На кислих ґрунтах обов'язково проводять вапнування, використовуючи 3 - 5 т / г а вапнякових добрив. СІВБА. Основний спосіб сівби – звичайний рядковий, із залишенням технологічних колій. Норма висіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, строків сівби, попередників, системи добрив та біології сорту. Норма висіву диплоїдних сортів 5,0-5,5 млн. схожих зерен на 1 га, тетраплоїдних сортів повинна бути на 0,5-1,0 млн./га зерен меншою. У степових регіонах оптимальна норма складає 3,5-4,0 млн. схожих насінин на 1 га. Глибина загортання повинна складати 3-4 см, на легких фунтах – 5-6 см, при сухій погоді – 6-7 см. Догляд за посівами. Після сівби поле обов'язково прикочують кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6. Для захисту сходів від озимої совки, хлібних жужелиць та злакових мух, при пороговому заселенні ними, проводять обприскування посівів тими ж препаратами, що й озиму пшеницю. Восени проводять боротьбу з мишовидними гризунами. Для попередження вилягання посівів озимого жита ефективним є застосування ретардантів, які вносять у фазі трубкування (V-VІ етапи органогенезу). Жито добре протистоїть бур'янам, тому потреба в застосуванні гербіцидів на високопродуктивних посівах практично не виникає.

Боротьбу з хворобами та шкідниками проводять за такою ж схемою, як і озимої пшениці. Збирання врожаю. Жито збирають прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості, коли вологість зерна становить 14-15 %. Необхідно мати на увазі, що ця культура дуже схильна до вилягання, осипання і проростання зерна, тому його збирають в короткі строки (за 5-8 днів). На токах господарств зерно відразу ж доводять до базисних кондицій.