5. Групування польових культур за призначенням

Культури, що розглядаються в курсі рослинництва, поділяють на групи переважно за виробничим принципом: зернові, технічні, кор­мові і баштанні. Кожна з цих великих груп культур включає під­групи.До групи зернових входять культури, які вирощують на продово­льче і фуражне зерно. Це типові хліба — пшениця, жито, ячмінь, овес, тритикале (гібрид пшениці і жита); просовидні хліба — куку­рудза, просо, сорго, рис, могар, чумиза; зернові бобові — горох, соя, квасоля, чина, сочевиця, боби, нут, люпин, лобія; з інших родин — гречка.До групи технічних культур належать олійні, ефіроолійні, пря­дивні, цукроносні, крохмаленосні, лікарські та наркотичні рослини.Кормові культури — кормові однорічні та багаторічні злакові та бобові трави, трав'янисті культури інших родин (хрестоцвітих, айс­трових тощо), коренеплоди кормові, бульбоплоди.Група баштанних включає баштанні культури продовольчого, кормового, а також технічного призначення — кавуни, дині, гарбузи, кабачки та ін.

6. методи дослідження в рослинництві ПОЛЬОВИЙ МЕТОД застосовують у науково-дослідних установах для дослідження питань обробітку ґрунту, удобрення, сівби і догляду за культурами, випробування нових сортів тощо. До польових методів належать також виробничі досліди, які проводять у господарствах для остаточної перевірки і визначення економічної ефективності результатів.ЛАБОРАТОРНО-ПОЛЬОВИЙ МЕТОД призначений для попереднього вивчення відповідного питання. Для цього закладають досліди на невеликих ділянках за єдиною методикою, без значних витрат і за малої повторності.ВЕГЕТАЦІЙНИЙ МЕТОД призначений для вивчення теоретичних питань рослинництва, фізіології рослин, агрохімії. Рослини при цьому вирощують у спеціальних вегетаційних будиночках зі скляними стінами, посудинах з ґрунтом, гравієм, піском або водним розчином.ЛАБОРАТОРНИЙ МЕТОД полягає у проведенні агрохімічних аналізів, визначенні якостей рослин, зерна, насіння, кормів тощо. За його допомогою вивчають процеси, що відбуваються у ґрунті й рослинах під впливом різних агроприйомів, меліоративних заходів тощо.Для вивчення ефективності впливу на рослини факторів зовнішнього середовища (світла, тепла, вологи), а також різних фізіологічних і біологічних процесів, що в них відбуваються, використовують камери штучного клімату — ФІТОТРОНИ, де можна змінювати режими роботи. Здійснюють також відповідні спостереження і проводять різні лабораторні дослідження.ВИРОБНИЧІ ДОСЛІДИ є завершальним етапом досліджень і ефективним засобом пропаганди й впровадження у виробництво нових прийомів технології вирощування польових культур та їх сортів.

7. принципи класифікації культурних рослин Культурні рослини — рослини, вирощувані людством для отримання харчових продуктів, кормів в сільському господарстві, ліків, промислової та іншої сировини, інших цілей в задоволенні потреб людини. Історія культурних рослин простежується з першого вибору рослин, який відбувся в аграрній революції неоліту до перших записів іменування рослин, зроблених римлянами. Згідно з восьмим виданням Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин нині визнаються три категорії культурних рослин: сорт, грекс (тільки для орхідних) і група. Культурні рослини отримані з диких шляхом гібридизації, селекції або генної інженерії. В процесі пошуку диких рослин для перетворення їх в культурні та використання виникло вчення про центри походження культурних рослин. У 1926-1939 роках М. І. Вавілов узагальнив накопичені знання і виділив сім основних центрів походження культурних рослин. На відміну від декоративних видів, культурні рослини не мають природних ареалів. Класифікація культурних рослин:Декоративні рослини (троянда)Зернові та хлібні злаки (рис, кукурудза, пшениця)Бобові (квасоля, соя)Крохмалоносні (батати, картопля)

Цукроносні (цукровий буряк)Олійні культури (соняшник)Волокнисті (конопля)Баштанні (кавуни)Овочеві (томати)

АроматичніПлодові (ананаси, кокоси, яблука)

Стимулюючі і наркотичні (чай, кава, мак) 8. управління розвитком рослин