4.6.3. Який індекс ожиріння є кращим предиктором серцево-судинного ризику?

ІМТ [маса тіла (кг)/зріст (м)²], широко використовується для визначення ступеня ожиріння. У дорослих надмірна маса тіла визначається при ІМТ від 25 до 29,9 кг/м², а ожиріння при ІМТ ≥ 30 кг/м². Збільшення ІМТ тісно пов'язане з ризиком ССЗ. Проте, регіонарний розподіл жирової тканини грає більш важливу роль у визначенні ризику ССЗ, ніж загальна маса тіла. Це призвело до збільшення інтересу до антропометричних показників ризику та певного розподілу між жиром та м'язовою масою (табл. 11). Більшість даних стосуються ІМТ та співвідношення окружності талії та стегон, та просто окружності талії. Оптимальний рівень для вимірювання об'єму талії по середині між нижнім ребром і переднім верхнім гребенем клубової кістки в положенні стоячи. Вимірювання окружності талії найбільш широко поширене в Європі. За ВООЗ [374] рекомендовані два показники:

1. окружності талії ≥ 94 см у чоловіків і ≥ 80 см у жінок є пороговими, при яких не бажано подальше збільшення маси тіла.

2. окружності талії ≥ 102 см у чоловіків і ≥ 88 см у жінок є пороговими, при яких слід рекомендувати зниження маси тіла.

Таблиця 11. Виявлення ожиріння за індексом маси тіла та абдомінального ожиріння

Визначення ожиріння

ІМТ

Визначення абдомінального ожиріння

Окружність талії

Співвідношення окружності талії до окружності стегон

Співвідношення окружності талії до росту

Прямі виміри жирової маси

Аналіз біоелектричного імпедансу

Товщина шкірної складки

Вимірювання загального та абдомінального ожиріння

Денситометрія

УЗД

КТ

МРТ

Ці порогові значення були розраховані у кавказців, але для інших рас і національностей необхідні інші порогові значення антропометричних вимірів.

Деякі невеликі проспективні дослідження знайшли докази більш тісного зв'язку абдомінального ожиріння з ІХС у жінок [375, 376], у порівнянні з ІМТ і ІХС, на відміну від чоловіків. Велике контрольоване дослідження показало, що співвідношення об'єму талії до об'єму стегон більшою мірою пов'язане з інфарктом міокарда, ніж ІМТ і у чоловіків, і у жінок. [377]

Цілком можливо, що окружність талії у жінок, на відміну від чоловіків, тісніше пов'язана з ЦД, ніж ІМТ. Нещодавно проведений метааналіз 32 досліджень не виявив істотної різниці між ІМТ, окружністю талії і співвідношенням об'єму талії до об'єму стегон та їх зв'язок з розвитком діабету. [378] Також не було суттєвих відмінностей у показниках чоловіків і жінок. Проте, автори могли досліджувати лише неоднорідності в результатах, пов'язаних зі статтю, головним чином, через невелику кількість досліджень у кожній групі. Останні результати проспективних об'єднаних досліджень, [363] за участю > 900 000 учасників показали позитивну лінійну асоціацію ІМТ від 22,5 до 25,0 зі смертністю від усіх причин.

У перегляді аналізу 19 об'єднаних проспективних досліджень (1,46 мільйона білошкірих дорослих) [364] смертність від усіх причин була найнижчою при ІМТ 20,0-24,9. Серед азійської популяції (1,1 млн. включених у 19 когорт), [365] найнижчий ризик смерті був відзначений при ІМТ 22,6-27,5. Ризик підвищувався з V-подібною залежністю при ІМТ вище або нижче цього діапазону. У зв'язку з тим, що діапазон оптимальної маси тіла, зв’язаний з низьким ризиком смерті однаковий, як у даному дослідженні, так і в попередніх європейських дослідженнях, експерти виступають проти використання особливих показників ІМТ та кінцевих точок для визначення надмірної маси тіла та ожиріння у різних расах чи етнічних групах. [363]

У багатоцентровому когортному Європейському проспективному дослідженні Рак і Харчування (European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC) ІМТ, окружність талії, та співвідношення ОТ і ОС незалежно асоціювалися з загальною смертністю. Автори рекомендували використовувати окружність талії або співвідношення ОТ і ОС на додаток до ІМТ для оцінки ризику смерті, проте, не було проведено прямих порівнянь. [372] Дані узгоджуються з результатами чотирьох когортних досліджень у дорослих the British Women's Heart and Health Study, the Caerphilly Prospective Study, the Boyd Orr Study, and the Maidstone-Dewsbury Study. [379] Дані цих досліджень більш чітко пояснюють зв'язок центрального ожиріння і смертності від усіх причин зворотною причинністю, яка може впливати на ІМТ (через загальну втрату м'язової маси та жирової тканини) більше, ніж ожиріння. [380]

На підставі доказів стосовно недостатньої точності та надійності вимірів окружності талії й стегон [381-383] не представляється можливим рекомендувати ці показники вісцерального ожиріння в якості альтернативи ІМТ у повсякденній практиці; а ІМТ не був більш точним предиктором будь-якого результату, ніж інші виміри, у той час як показники абдомінального ожиріння більше асоціювалися зі смертністю від усіх причин та ЦД 2 типу. Додаткове, пов'язане з цим питання, стосується того, чи вимірювання вісцерального ожиріння буде мати додаткову цінність ІМТ у виявленні груп ризику ССЗ у майбутньому. З іншого боку, більш прямі вимірювання жирової маси, наприклад, шляхом аналізу біоелектричного опору або на підставі товщини шкірної складки можуть бути проблематичними в рутинній клінічній практиці через труднощі в точності і надійності вимірювань. [383-386] Деякі методи, такі як КТ, УЗД (особливо на рівні епікарду), денситометрія та МРТ, були запропоновані для оцінки анатомічного розподілу жиру. Усі вони можуть бути використані для спостереження за змінами вісцерального жиру. Проте, вони дорогі і забирають багато часу, тому їх слід розглядати як інструменти дослідження спеціалістами, а не як інструменти оцінки ризиків в рутинній практиці.

У даний час, немає переконливих доказів, що вимірювання окружності талії або пряме вимірювання жирової маси повинні замінити ІМТ в рутинному спостереженні та клінічній практиці.