- •Державний експертний центр моз України є членом
- •Рецензенти:
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Профілактика серцево-судинних захворювань»
- •1. Що таке профілактика серцево-судинних захворювань?
- •1.1 Вступ
- •1.2 Розробка рекомендацій
- •1.3 Методи оцінки
- •1.4 Поєднання методів оцінки
- •2.1 Актуальність проблеми
- •2. Для чого потрібно проводити заходи профілактики серцево-судинних захворювань?
- •2.2 Профілактика серцево-судинних захворювань: пожиттєвий підхід
- •2.3 Профілактика серцево-судинних захворювань економічно ефективна
- •2.4 Широкі можливості для вдосконалення
- •3. Якій категорії населення доцільно проводити профілактичні заходи?
- •3.1 Стратегії профілактики та оцінка ризику
- •3.1.1 Вступ
- •3.1.2 Стратегії профілактики
- •3.1.3 Оцінка ризику
- •3.2 Генетика
- •3.3 Вік і стать
- •3.4. Психосоціальні фактори ризику
- •3.4.1 Фактори ризику
- •3.4.2 Кластеризація психосоціальних факторів ризику та поведінкових механізмів
- •3.4.3 Оцінка психосоціальних факторів ризику
- •3.5 Інші біомаркери ризику
- •3.5.1 Маркери запалення: високочутливий с-реактивний білок, фібриноген
- •3.5.2. Маркери тромбозу
- •3.6. Використання методик візуалізації для профілактики серцево-судинних захворювань
- •3.6.1. Рання діагностика серцево-судинних захворювань в осіб з безсимптомним перебігом за допомогою магнітно-резонансної томографії
- •3.6.2. Оцінка вмісту кальцію у коронарних судинах
- •3.6.3 Ультразвукове дослідження сонних артерій
- •3.6.4. Індекс «гомілка-плече»
- •3.6.5. Офтальмоскопія
- •3.7. Інші захворювання, що призводять до високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань
- •3.7.1. Грип
- •3.7.2. Хронічні захворювання нирок (хзн)
- •3.7.3. Синдром обструктивного апное уві сні
- •3.7.4. Еректильна дисфункція
- •3.7.5 Аутоімунні захворювання
- •3.7.5.1. Псоріаз
- •3.7.5.2. Ревматоїдний артрит
- •3.7.5.3. Системний червоний вовчак
- •3.7.6. Періодонтит
- •3.7.7. Судинні захворювання після радіаційного опромінення
- •3.7.8. Судинні захворювання після трансплантації
- •4. Як проводити заходи профілактики ссз
- •4.1. Принципи зміни поведінки
- •4.1.2. Ефективна комунікація і когнітивно-поведінкова стратегія як засоби, що допомагають змінити спосіб життя
- •4.1.3. Мультимодальні поведінкові втручання
- •4.2.1. Вступ
- •4.2.2. Доза та спосіб вживання тютюну
- •4.2.3. Пасивне куріння
- •4.2.4. Механізми негативного впливу куріння на ризик
- •4.2.5. Відмова від куріння
- •4.2.6. Фармакологічні засоби
- •4.2.7. Інші заходи, спрямовані на відмову від куріння
- •4.3. Харчування
- •4.3.1. Вступ
- •4.3.2. Складові продуктів харчування
- •4.3.2.1. Жирні кислоти
- •4.3.2.2. Мінерали
- •4.3.3. Продукти харчування та харчові групи
- •4.3.4. Функціональні продукти харчування
- •4.3.5. Раціон харчування
- •4.4. Фізична активність
- •4.4.1. Вступ
- •4.4.2. Біологічне обгрунтування
- •4.4.3. Здорові люди
- •4.4.4. Пацієнти з відомими серцево-судинними захворюваннями
- •4.5. Управління психосоціальними факторами
- •4.5.1. Вступ
- •4.5.2. Специфічні втручання зі зниження депресії, тривожності і стресу
- •4.6. Маса тіла
- •4.6.1. Вступ
- •4.6.2. Підвищена маса тіла як фактор ризику
- •4.6.3. Який індекс ожиріння є кращим предиктором серцево-судинного ризику?
- •4.6.4. Парадокс ожиріння при іхс
- •4.6.5. Лікування
- •4.7. Артеріальний тиск
- •4.7.1. Вступ
- •4.7.2. Визначення і класифікація артеріальної гіпертензії
- •4.7.3. Діагностична оцінка
- •4.7.4. Вимірювання артеріального тиску
- •4.7.5. Офісне або клінічне вимірювання артеріального тиску
- •4.7.6. Амбулаторний і домашній моніторинг артеріального тиску
- •4.7.7. Стратифікація ризиків при гіпертензії
- •4.7.8. Кого лікувати і коли починати антигіпертензивну терапію.
- •4.7.9. Як лікувати
- •4.7.9.1. Спосіб життя
- •4.7.9.2. Антигіпертензивні препарати
- •4.7.9.3. Комбіноване лікування.
- •4.7.9.4. Цільовий артеріальний тиск
- •4.7.9.6. Тривалість лікування.
- •4.7.9.7. Гіполіпідемічна терапія.
- •4.7.9.8. Антитромбоцитарна терапія
- •4.8. Цілі лікування у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
- •4.8.1. Вступ
- •4.8.4. Цільовий рівень глюкози.
- •4.8.2. Докази щодо рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань при діабеті
- •4.8.3. Контроль рівня глюкози
- •4.8.5. Метааналіз і систематичний огляд
- •4.8.6. Артеріальний тиск
- •4.8.7. Дисліпідемія
- •4.8.8. Антитромботична терапія
- •4.8.9. Мікроальбумінурія та мультифакторні втручання
- •4.9.1. Вступ
- •4.9.2. Холестерин ліпопротеїнів низької щільності
- •4.9.3. Аполіпопротеїн b
- •4.9.4. Tригліцериди
- •4.9.5. Холестерин ліпопротеїнів високої щільності (хс лпвщ)
- •4.9.6. Ліпопротеїн (a)
- •4.9.7. Співвідношення аполіпопротеїн b/аполіпопротеїн a1
- •4.9.8. Розрахункові значення ліпопротеїнів
- •4.9.9. Виключення вторинної дисліпідемії
- •4.9.10. Кого слід лікувати і які цілі?
- •4.9.11. Пацієнти з захворюваннями периферичних артерій
- •4.9.12. Профілактика інсульту
- •4.9.13. Пацієнти з хронічним захворюванням нирок (хзн)
- •4.9.14. Пацієнти після трансплантації
- •4.9.15. Пацієнти з гострим коронарним синдромом (гкс)
- •4.9.16. Препарати
- •4.9.17. Комбінація препаратів
- •4.9.18. Аферез лпнщ
- •4.10. Антитромбоцитарна терапія
- •4.10.1. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів без підвищення серцево-судинного ризику
- •4.10.2. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з підвищеним серцево-судинним або цереброваскулярним ризиком
- •4.10.3. Антитромботична терапія при фібриляції передсердь
- •4.11. Дотримання
- •4.11.1. Чому пацієнти не дотримуються призначеної терапії?
- •5. Де повинні впроваджуватися програми профілактики?
- •5.1. Профілактика ссз в закладах первинної медичної допомоги: роль медсестер
- •5.1.1. Програми, координовані медсестрами ефективні у різних системах охорони здоров'я
- •5.1.2. Тісний контакт необхідний для зміни способу життя
- •5.2. Профілактика ссз в загальній практиці
- •5.2.1. Виявлення осіб з ризиком
- •5.2.2. Використання шкал ризику у клінічній практиці
- •5.2.3. Перешкоди у впровадженні рутинної оцінки ризику ссз
- •5.2.4. Методи поліпшення обізнаності та імплементації шкали ризику
- •5.2.5. Поліпшення управління факторами ризику
- •5.3. Профілактика ссз: роль кардіолога
- •5.3.1. Роль кардіолога в загальній практиці як консультанта
- •5.3.2. Впровадження доказової медицини
- •5.3.3. Поліпшення рівня охорони здоров'я за допомогою ведення електронної медичної документації
- •5.4. Програми самодопомоги, засновані на первинній допомозі
- •5.5. Лікарняні програми: лікарняні послуги
- •5.5.1. Рекомендації пацієнту при виписуванні зі стаціонару, необхідні для оптимальної терапії, повинні ґрунтуватися на доказах
- •5.5.2. Важливість систематичного поліпшення програм
- •5.6. Госпітальні програми: спеціалізовані центри профілактики
- •5.6.1. Центри серцевої реабілітації допомагають у поліпшенні стилю життя
- •5.6.2. Серцево-судинна реабілітація економічно ефективна
- •5.6.3. Проблеми кардіологічної реабілітації: жіноча стать та супутні захворювання
- •5.6.4. Повторні заняття поліпшують дотримання
- •5.7. Програми неурядових організацій
- •5.8. Дії на європейському політичному рівні
3.6.4. Індекс «гомілка-плече»
Індекс «гомілка-плече» є простим у визначенні та точним тестом, який дозволяє виявити атеросклеротичні зміни судинної стінки у безсимптомних пацієнтів. Значення індексу <0,9 вказує на наявність ≥50% стенозу на ділянці між аортою та дистальними артеріями нижніх кінцівок. Завдяки своїй чутливості (79%) та специфічності значення індексу <0,90 вважається надійним маркером ураження периферичних артерій [133]. Значення індексу, яке свідчить про виражене ураження периферичних артерій, надає додаткову клінічну інформацію, тому що від 50% до 89% таких пацієнтів не мають типових симптомів проявів захворювання (переміжна кульгавість) [134]. Значення індексу «гомілка-плече» <0,9 виявляється у 12-27% осіб старше 55 років з безсимптомним перебігом захворювання. Навіть серед осіб старшого віку (71-93 роки) низький індекс свідчить про високий ризик розвитку ССЗ. Індекс «гомілка-плече» є предиктором подальшого розвитку стенокардії, ГІМ, застійної серцевої недостатності, необхідності у проведенні АКШ, розвитку інсульту або необхідності оперативного втручання на сонних артеріях [135]. Індекс «гомілка-плече» має зворотній зв’язок з ризиком розвитку ССЗ [163].
3.6.5. Офтальмоскопія
Доведено наявність зв’язку між ступенем атеросклерозу артерій сітківки та ступенем атеросклерозу коронарних артерій, рівнем ЗХС, тригліцеридів і аполіпопротеїну В [164]. Тим не менш, місце офтальмоскопії в оцінці ризику розвитку судинних захворювань поки що залишається невизначеним.
Найбільш важлива нова інформація
УЗД судин є адекватним методом оцінки ризику у безсимптомних пацієнтів з помірним рівнем ризику розвитку ССЗ.
Вимірювання індексу кальцифікації коронарних артерій є адекватним методом оцінки ризику у безсимптомних пацієнтів з помірним рівнем ризику розвитку ССЗ.
Існуючі недоліки у доказовій базі:
Існує потреба у проведенні додаткових досліджень для визначення ролі КТ при проведенні скринінгу пацієнтів без симптомів ССЗ.
На даний час не проведено проспективних досліджень (Рівень доказовості А) щодо визначення ефективності сканування коронарних артерій.
Проведення МРТ з метою виявлення судинних бляшок може надати додаткову інформацію щодо рівня ризику у безсимптомних пацієнтів, але існуюча на даний час доказова база недостатня.
3.7. Інші захворювання, що призводять до високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань
Атеросклероз є запальним захворюванням, при якому імунні механізми взаємодіють з метаболічними ФР та призводять до виникнення та поширення ураження артеріального русла [170]. Ряд захворювань як інфекційного, так і неінфекційного ґенезу призводять до розвитку хронічного запалення і збільшення частоти ССЗ. На даний час не розроблено оптимальної тактики профілактики цих захворювань та не проведено рандомізованих досліджень щодо прогнозу таких пацієнтів. Ефективною тактикою, навіть за умови відсутності рандомізованих досліджень, вважається корекція ФР.
Рекомендації щодо інших захворювань, які призводять до підвищення ризику виникнення серцево-судинних захворювань
Рекомендації |
Клас |
Рівень |
Ступінь |
Рекомендації |
У пацієнтів с ХЗН рекомендується проводити оцінку ФР, як і в осіб дуже високого ризику. |
I |
C |
Сильний |
165,166 |
Рекомендується проводити обстеження всіх осіб з обструктивним апное уві сні з визначенням рівня ризику та призначенням корекції ФР. |
IIa |
A |
Сильний |
167,168 |
Рекомендується проводити обстеження всіх осіб чоловічої статі з еректильною дисфункцією з визначенням рівня ризику та призначенням корекції ФР. |
IIa |
B |
Сильний |
169 |