- •Державний експертний центр моз України є членом
- •Рецензенти:
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Профілактика серцево-судинних захворювань»
- •1. Що таке профілактика серцево-судинних захворювань?
- •1.1 Вступ
- •1.2 Розробка рекомендацій
- •1.3 Методи оцінки
- •1.4 Поєднання методів оцінки
- •2. Для чого потрібно проводити заходи профілактики серцево-судинних захворювань?
- •2.1 Актуальність проблеми
- •2.2 Профілактика серцево-судинних захворювань: пожиттєвий підхід
- •2.3 Профілактика серцево-судинних захворювань економічно ефективна
- •2.4 Широкі можливості для вдосконалення
- •3. Якій категорії населення доцільно проводити профілактичні заходи?
- •3.1 Стратегії профілактики та оцінка ризику
- •3.1.1 Вступ
- •3.1.2 Стратегії профілактики
- •3.1.3 Оцінка ризику
- •3.2 Генетика
- •3.3 Вік і стать
- •3.4. Психосоціальні фактори ризику
- •3.4.1 Фактори ризику
- •3.4.2 Кластеризація психосоціальних факторів ризику та поведінкових механізмів
- •3.4.3 Оцінка психосоціальних факторів ризику
- •3.5 Інші біомаркери ризику
- •3.5.1 Маркери запалення: високочутливий с-реактивний білок, фібриноген
- •3.5.2. Маркери тромбозу
- •3.6. Використання методик візуалізації для профілактики серцево-судинних захворювань
- •3.6.1. Рання діагностика серцево-судинних захворювань в осіб з безсимптомним перебігом за допомогою магнітно-резонансної томографії
- •3.6.2. Оцінка вмісту кальцію у коронарних судинах
- •3.6.3 Ультразвукове дослідження сонних артерій
- •3.6.4. Індекс «гомілка-плече»
- •3.6.5. Офтальмоскопія
- •3.7. Інші захворювання, що призводять до високого ризику розвитку серцево-судинних захворювань
- •3.7.1. Грип
- •3.7.2. Хронічні захворювання нирок (хзн)
- •3.7.3. Синдром обструктивного апное уві сні
- •3.7.4. Еректильна дисфункція
- •3.7.5 Аутоімунні захворювання
- •3.7.5.1. Псоріаз
- •3.7.5.2. Ревматоїдний артрит
- •3.7.5.3. Системний червоний вовчак
- •3.7.6. Періодонтит
- •3.7.7. Судинні захворювання після радіаційного опромінення
- •3.7.8. Судинні захворювання після трансплантації
- •4. Як проводити заходи профілактики ссз
- •4.1. Принципи зміни поведінки
- •4.1.2. Ефективна комунікація і когнітивно-поведінкова стратегія як засоби, що допомагають змінити спосіб життя
- •4.1.3. Мультимодальні поведінкові втручання
- •4.2.1. Вступ
- •4.2.2. Доза та спосіб вживання тютюну
- •4.2.3. Пасивне куріння
- •4.2.4. Механізми негативного впливу куріння на ризик
- •4.2.5. Відмова від куріння
- •4.2.6. Фармакологічні засоби
- •4.2.7. Інші заходи, спрямовані на відмову від куріння
- •4.3. Харчування
- •4.3.1. Вступ
- •4.3.2. Складові продуктів харчування
- •4.3.2.1. Жирні кислоти
- •4.3.2.2. Мінерали
- •4.3.3. Продукти харчування та харчові групи
- •4.3.4. Функціональні продукти харчування
- •4.3.5. Раціон харчування
- •4.4. Фізична активність
- •4.4.1. Вступ
- •4.4.2. Біологічне обгрунтування
- •4.4.3. Здорові люди
- •4.4.4. Пацієнти з відомими серцево-судинними захворюваннями
- •4.5. Управління психосоціальними факторами
- •4.5.1. Вступ
- •4.5.2. Специфічні втручання зі зниження депресії, тривожності і стресу
- •4.6. Маса тіла
- •4.6.1. Вступ
- •4.6.2. Підвищена маса тіла як фактор ризику
- •4.6.3. Який індекс ожиріння є кращим предиктором серцево-судинного ризику?
- •4.6.4. Парадокс ожиріння при іхс
- •4.6.5. Лікування
- •4.7. Артеріальний тиск
- •4.7.1. Вступ
- •4.7.2. Визначення і класифікація артеріальної гіпертензії
- •4.7.3. Діагностична оцінка
- •4.7.4. Вимірювання артеріального тиску
- •4.7.5. Офісне або клінічне вимірювання артеріального тиску
- •4.7.6. Амбулаторний і домашній моніторинг артеріального тиску
- •4.7.7. Стратифікація ризиків при гіпертензії
- •4.7.8. Кого лікувати і коли починати антигіпертензивну терапію.
- •4.7.9. Як лікувати
- •4.7.9.1. Спосіб життя
- •4.7.9.2. Антигіпертензивні препарати
- •4.7.9.3. Комбіноване лікування.
- •4.7.9.4. Цільовий артеріальний тиск
- •4.7.9.6. Тривалість лікування.
- •4.7.9.7. Гіполіпідемічна терапія.
- •4.7.9.8. Антитромбоцитарна терапія
- •4.8. Цілі лікування у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу
- •4.8.1. Вступ
- •4.8.2. Докази щодо рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань при діабеті
- •4.8.3. Контроль рівня глюкози
- •4.8.4. Цільовий рівень глюкози.
- •4.8.5. Метааналіз і систематичний огляд
- •4.8.6. Артеріальний тиск
- •4.8.7. Дисліпідемія
- •4.8.8. Антитромботична терапія
- •4.8.9. Мікроальбумінурія та мультифакторні втручання
- •4.9.1. Вступ
- •4.9.2. Холестерин ліпопротеїнів низької щільності
- •4.9.3. Аполіпопротеїн b
- •4.9.4. Tригліцериди
- •4.9.5. Холестерин ліпопротеїнів високої щільності (хс лпвщ)
- •4.9.6. Ліпопротеїн (a)
- •4.9.7. Співвідношення аполіпопротеїн b/аполіпопротеїн a1
- •4.9.8. Розрахункові значення ліпопротеїнів
- •4.9.9. Виключення вторинної дисліпідемії
- •4.9.10. Кого слід лікувати і які цілі?
- •4.9.11. Пацієнти з захворюваннями периферичних артерій
- •4.9.12. Профілактика інсульту
- •4.9.13. Пацієнти з хронічним захворюванням нирок (хзн)
- •4.9.14. Пацієнти після трансплантації
- •4.9.15. Пацієнти з гострим коронарним синдромом (гкс)
- •4.9.16. Препарати
- •4.9.17. Комбінація препаратів
- •4.9.18. Аферез лпнщ
- •4.10. Антитромбоцитарна терапія
- •4.10.1. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів без підвищення серцево-судинного ризику
- •4.10.2. Антитромбоцитарна терапія у пацієнтів з підвищеним серцево-судинним або цереброваскулярним ризиком
- •4.10.3. Антитромботична терапія при фібриляції передсердь
- •4.11. Дотримання
- •4.11.1. Чому пацієнти не дотримуються призначеної терапії?
- •5. Де повинні впроваджуватися програми профілактики?
- •5.1. Профілактика ссз в закладах первинної медичної допомоги: роль медсестер
- •5.1.1. Програми, координовані медсестрами ефективні у різних системах охорони здоров'я
- •5.1.2. Тісний контакт необхідний для зміни способу життя
- •5.2. Профілактика ссз в загальній практиці
- •5.2.1. Виявлення осіб з ризиком
- •5.2.2. Використання шкал ризику у клінічній практиці
- •5.2.3. Перешкоди у впровадженні рутинної оцінки ризику ссз
- •5.2.4. Методи поліпшення обізнаності та імплементації шкали ризику
- •5.2.5. Поліпшення управління факторами ризику
- •5.3. Профілактика ссз: роль кардіолога
- •5.3.1. Роль кардіолога в загальній практиці як консультанта
- •5.3.2. Впровадження доказової медицини
- •5.3.3. Поліпшення рівня охорони здоров'я за допомогою ведення електронної медичної документації
- •5.4. Програми самодопомоги, засновані на первинній допомозі
- •5.5. Лікарняні програми: лікарняні послуги
- •5.5.1. Рекомендації пацієнту при виписуванні зі стаціонару, необхідні для оптимальної терапії, повинні ґрунтуватися на доказах
- •5.5.2. Важливість систематичного поліпшення програм
- •5.6. Госпітальні програми: спеціалізовані центри профілактики
- •5.6.1. Центри серцевої реабілітації допомагають у поліпшенні стилю життя
- •5.6.2. Серцево-судинна реабілітація економічно ефективна
- •5.6.3. Проблеми кардіологічної реабілітації: жіноча стать та супутні захворювання
- •5.6.4. Повторні заняття поліпшують дотримання
- •5.7. Програми неурядових організацій
- •5.8. Дії на європейському політичному рівні
3.6.1. Рання діагностика серцево-судинних захворювань в осіб з безсимптомним перебігом за допомогою магнітно-резонансної томографії
Проводили аналіз можливості використання МРТ для оцінки ступеня стенозу коронарних артерій. Діагностична цінність цього методу дослідження на даний час обговорюється [141, 142]. На сьогоднішній день чутливість, специфічність і надійність цього методу недостатня для надання рекомендацій щодо його застосування при проведенні скринінгу коронарного стенозу у безсимптомних пацієнтів.
Останнім часом, при проведенні МРТ у безсимптомних пацієнтів з субклінічними ознаками атеросклерозу було виявлено ремоделювання стінки коронарних артерій, що дає можливість використання цієї методики при проведенні заходів профілактики розвитку ССЗ [143]. Проведення МРТ іn vitro – на зразках сонної артерії, аорти та коронарних артерій, отриманих при аутопсії – показало можливість диференціації компонентів атеросклеротичної бляшки [144]. Технічний прогрес надає можливість створення тривимірного чорно-білого зображення судин, що дозволяє розрізняти нормальні та уражені судини іn vivo [145]. В даний час МРТ є перспективним інструментальним методом, який використовується при проведенні наукових досліджень, але його використання у клінічній практиці залишається обмеженим, і на даний час МРТ не рекомендується для скринінгу пацієнтів з високим ризиком розвитку ССЗ [146].
3.6.2. Оцінка вмісту кальцію у коронарних судинах
Наявність кальцію в судинній стінці є ознакою атеросклерозу коронарних артерій [147]. З іншого боку, атеросклероз коронарних артерій не завжди супроводжується накопиченням кальцію у стінках судин. Ступінь кальцифікації корелює з загальною площею атеросклеротичних бляшок у коронарних артеріях [147]. Кальцифікація коронарних артерій не є показником ступеня стабільності атеросклеротичної бляшки [148]. У пацієнтів з ГКС ступінь кальцифікації коронарних артерій вищий, ніж у контрольній групі пацієнтів без встановленого діагнозу ІХС [149]. Крім того, рівень маркерів запалення у пацієнтів з ГКС також був вищим [150], що свідчить про доцільність оцінки загальної площі атеросклеротичних бляшок у коронарних артеріях за допомогою індексу кальцифікації [151].
Більшість наукових досліджень щодо оцінки наявності атеросклерозу і ступеня кальцифікації коронарних судин пов'язані з використанням індексу Агатстона (Agatston score) [152].
Нещодавно була надана пропозиція щодо заміни індексу волюметричними показниками, такими як загальний обсяг кальцію (мм3), маса кальцію (мг), або щільність кальцію (мг/мм3). З клінічної точки зору поки що невідомо, чи інформативність цих нових показників вища, ніж у Agatston score [153]. Інформативність індексу збільшується при урахуванні таких показників, як вік та стать [153].
Наявність кальцію в коронарних артеріях не завжди є показником гемодинамічно значимого стенозу коронарних артерій – специфічність індексу кальцифікації щодо наявності стенозу у ≥50% становить лише 50%. Непорозуміння щодо інтерпретації результатів дослідження, описані в останні роки, відносно зв’язку між наявністю кальцію в коронарних артеріях та наявністю ІХС, частково пов’язані з термінологією: наявність кальцію в коронарних артеріях є проявом коронарного атеросклерозу (захворювання коронарних артерій), але не завжди проявом ІХС (ураження коронарних артерій атеросклеротичною бляшкою зі зменшенням діаметру коронарних артерій ≥50%).
Індекс кальцифікації має дуже високий рівень негативного прогностичного значення: значення індексу Агатстона «0» означає практично 100% вірогідність виключення стенозу коронарних артерій [154]. Проте результати останніх досліджень ставлять під сумнів негативну прогностичну цінність індексу кальцифікації: допускається можливість наявності гемодинамічно значимого стенозу коронарних артерій при відсутності кальцифікації коронарних судин. Таке явище частіше спостерігається при нестабільній стенокардії та ГІМ без підйому сегменту ST порівняно зі стабільною стенокардією та у пацієнтів молодого віку [155]. Прогностична значимість індексу кальцифікації була продемонстрована у ряді проспективних досліджень [156].
Індекс Агатстона є незалежним маркером ризику щодо розвитку ІХС [157] та прогнозу захворювання [158]. Дослідження The Rotterdam calcification study показало, що верхній діапазон значень індексу свідчить про 12-кратне збільшення ризику розвитку ГІМ, незалежно від класичних ФР, навіть у людей старечого віку [159]. Незважаючи на широке використання індексу кальцифікації, існуюча доказова база свідчить про доцільність застосування цієї методики лише у пацієнтів з помірним рівнем ризику [137]. Рівень опромінення при адекватному застосуванні методики становить близько 1 mSv. Нещодавно проведені дослідження показали, що мультидетекторна КТ коронарна ангіографія зі зниженим рівнем опромінення є високоефективним методом дослідження для уточнення рівня ризику як серед пацієнтів з низьким, так і високим рівнем ризику [160].
