- •Предмет та завдання курсу, його місце і роль у системі юридичних дисциплін.
- •Боспорське царство та його право
- •Скіфська рабовласницька держава та право
- •Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Київської Русі
- •Реформи Володимира Святославовича та їх історичне значення для завершального етапу формування Київської держави
- •Суспільний устрій кр
- •Державний лад кр
- •Джерела та основні риси права кр
- •Риси цивільного права за руською правдою
- •Риси кримінального права та процесу за рп
- •Формування та розвиток Галицько-Волинської держави
- •Особливості суспільного та державного устрою г-в держави
- •Джерела та основні риси права г-в держави
- •Станова організація литовсько-руського суспільства, її вплив на формування інститутів державної влади
- •Структура й функції органів центрального та місцевого управління в Литовсько-Руській державі
- •Джерела права Литовсько-Руської держави, їх загальна характеристика
- •Кримінальне право і процес за литовськими статутами
- •Цивільне право і процес за литовськими статутами
- •Польсько-Литовські унії та їх наслідки для України
- •Суспільний лад та правовий статус населення на українських землях у складі Речі Посполитої
- •Виникнення та розвиток Запорізької Січі
- •Запорізька Січ: Структура та функції органів влади і управління
- •Суд і судочинство в Запорізькій Січі. Джерела та риси козацького права
- •Формування української національної держави у ході визвольної війни під проводом б. Хмельницького 1648-1657
- •Зборівський 1649 та Білоцерківський 1651 договори – етапи юридичного оформлення Української Гетьманської держави.
- •Суспільний устрій та державний лад Української Гетьманської держави
- •Правове регулювання відносин власності на землю в Україні-Гетьманщині
- •Джерела та основні риси права Української Гетьманської держави
- •Правовий статус України за Березневими статтями 1654 р
- •Пакти і Конституція права і вільностей Війська Запорозького: зміст і значення
- •Гетьманські статті – конституції 17-18 ст – основа державного статусу Гетьманщини
- •Судова система та судочинство Гетьманщини 1654-1783
- •Причини та результати кодифікації права в уКраїні у 18 ст
- •Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії кінець 18-19 ст.
- •Причини та наслідки кодифікації права в першій пол. 19 ст
- •Буржуазні реформи 2 пол. 19 ст в Росії та їх реалізація в Україні
- •Селянська реформа 1861 та її реалізація на українських землях
- •Земська реформа 2 пол. 19 ст та її реалізація на Україні
- •Судова реформа 2 пол. 19 ст та її реалізація на Україні
- •Основні риси цивільного права та процесу на українських землях у складі Російської імперії у 2 пол 19 ст
- •Основні риси кримінального права та процесу на українських землях у складі Російської імперії у 2 пол 19 ст
- •Суспільно-політичний устрій в Галичині, Буковині та Закарпатті у складі Австро-Угорської імперії
- •Джерела та основні риси права в Галичині, Буковині та Закарпатті у складі Австро-Угорської імперії
- •Центральні та місцеві органи влади і управління унр
- •Судова система унр: структура, нормативні акти
- •Законодавча діяльність Центральної Ради
- •Конституція унр: зміст та значення
- •Українська держава гетьмана Скоропадського. Закони про тимчасовий державний устрій (29.04.1918)
- •Судова система і правоохоронні органи в період Гетьманату Скоропадського
- •Правова система в період Гетьманату Скоропадського
- •Органи влади і управління унр за доби Директорії
- •Зміни в судовій та правовій системах за доби Директорії
- •Проголошення, поширення та правове оформлення радянської влади в Україні
- •Органи влади і управління Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки від 22.01.1919
- •Перша радянська Конституція 1919 в Україні
- •Становлення радянського права в Україні 1917-1920
- •Кодифікація конституційного і адміністративного права в усрр у 20-х рр 20 ст
- •Кодифікація цивільного, цивільно-процесуального та сімейного права в 20-х рр 20ст.
Цивільне право і процес за литовськими статутами
В Статутах досить детальній регламентації підлягає інститут приватної власності. Громадське землеволодіння на час дії III Статуту було майже ліквідоване. Власниками землі могли бути лише "вільні люди шляхетського стану". Землі шляхти поділялись на родові та вислуги. Родові землі переходили в спадщину тільки за законом. У випадку продажу такої землі родичі користувалися переважним правом її купівлі. Вислуги —землі, які з часом прирівнювали до інших видів земельної власності, і їхні власники отримували право вільного розпорядження ними. Статути передбачали недоторканість права власності. Шляхетська власність, зокрема, не могла бути конфіскована без рішення суду.
Значний розвиток отримало зобов'язувальне право. В ньому детально регламентувались права і обов'язки за договорами купівлі-продажу, обміну, застави, покладу, найму майна тощо.
У праві застави були свої особливості, які виражались у тому, що заставлений маєток переходив у володіння та користування кредитора до повного його викупу боржником. У заставу могли передаватись землі-вислуги і навіть посади. Широке застосування та регламентацію отримав договір оренди.
Значне місце в законодавстві було виділено оформленню договорів. Так, договір купівлі-продажу маєтків оформлявся тільки в письмовому вигляді в присутності свідків шляхетської належності з обов'язковою реєстрацією в судах.
Спадкове право
Статути знали спадкування за законом і за заповітом. За законом спочатку спадкували діти, потім онуки і правнуки. За відсутності таких спадкове майно переходило до бокових родичів (братів, сестер тощо).
Міщани міст, що не мали права на самоврядування, могли передавати за заповітом тільки одну третину майна, дві третини переходили до дітей, а при відсутності дітей — у власність власника міста.
Шлюбні та сімейні відносини
Шлюбні та сімейні відносини регулювались нормами, які складались ще в Київській Русі і були перенесені в Статути. Заслуговує на увагу підвищення шлюбного віку за Статутом 1566 року. Для жінок він становив 15 років, для чоловіків — 18. Згодом III Статут знову зменшив шлюбний вік жінки до 13 років. Шлюбу передувала змова батьків сторін. Норми права передбачали згоду вступаючих у шлюб, внесення дружиною приданого та запис вена на користь дружини з боку чоловіка. Веном називалась частина майна, яку виділяв чоловік своїй майбутній дружині. В ст. 1 розд. IV Статуту 1529 року сказано, що сума вена повинна бути подвійною у відношенні до приданого, але не перевищувати 1 /3 вартості майна чоловіка. По смерті чоловіка вено ставало власністю дружини.
Розмір і порядок видачі приданого були передбачені ст. 7 і 9 розд. IV того ж Статуту. В придане входило як рухоме, так і нерухоме майно. У випадку вини дружини в розірванні шлюбу, вона позбавлялась приданого і вена. Якщо шлюб признавався недійсним, то придане залишалось у дружини, а чоловікові поверталось вено. Як і в попередній період, дружина відповідала за борги чоловіка. Батьки зберегли за собою право покарання дітей і не відповідали перед судом за їхніми скаргами.