5. Залежно від способу стягнення:

А. Часткові (кількісні) — розмір податку встановлюють для кожного платника окремо, з урахуванням його майнового стану і можливості сплати. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.

Б. Розкладкові (репартіаційні) — податки, що нараховуються на цілу корпорацію платників, що самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря. Історично це перша форма стягнення податків, що проходила кілька етапів: перший — установлення загальної суми потреби держави в доходах; другий — розподіл цієї суми між територіальними одиницями; третій — розподіл її між платниками. Сьогодні застосовують на місцевому рівні. У Росії в 1885 році було встановлено додатковий розкладковий збір, стягнутий із промислових і торгових підприємств. Загальну його суму законодавчо визначали по губерніях, у губерніях — по повітах, де вже згідно з прибутковістю розподіляли між торговими і промисловими підприємствами.

6. Залежно від характеру використання:

А. Загального призначення — податки, що використовуються на загальні цілі (без конкретизації). Власне, це і є дійсно податки.

Б. Цільові податки — податки, що зараховуються до позабюджетних цільових фондів і призначені для цільового використання. Фактично однією з основних ознак податків є нецільовий характер, однак подібні платежі мають деякі позитивні моменти: психологічний; ув’язування витрат і доходів від певних видів діяльності; певна незалежність конкретного державного органу.

7. Залежно від періодичності стягнення:

А. Разові — податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (найчастіше — податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок з власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування). Цей різновид податків має переважно характер зборів.

Б. Систематичні (регулярні) — податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом усього періоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, поквартально).

8. Залежно від обліку податкового платежу:

A. Податки, що фінансуються споживачем (акциз, податок на додану вартість).

Б. Податки, що включаються у собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок).

B. Податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку, тобто прибутку до сплати податку (податок на майно, податок на рекламу).

Г. Податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки).

В окрему підсистему можна виділити групу загальнодержавних зборів, що можуть бути диференційовані:

1) збори економічного характеру;

2) збори соціального характеру (збір на обов’язкове державне соціальне страхування і т. ін.);

3) збори природоресурсного характеру (збір за спеціальне використання природних ресурсів і т. ін.).

69. Податок на прибуток підприємств

Згідно з Законом "Про внесення змін в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (1997 р.) обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат виробництва й обігу, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Визначаючи валовий дохід, враховують:

• загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску й остаточного погашення);

• доходи від здійснення банківських операцій, страхових та інших операцій, пов'язаних з наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;

• доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, від здійснення операцій лізингу;

• доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;

• доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій; сум страхового резерву, використаного не за призначенням, вартості матеріальних цінностей, переданих платникові податку згідно з договорами зберігання і використання ним у власному виробничому і господарському обороті; сум отриманих штрафів, неустойки, пені; сум державного мита, раніше сплаченого і поверненого за рішенням суду; сум безповоротної фінансової допомоги;

• суму перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів.

У суму валового доходу не включають суми акцизного збору та податку на додану вартість, отримані підприємством у ціні товару; суми коштів або вартість майна, отримані платником податку з рішення суду як компенсація його витрат (збитків), або як отримані у вигляді прямих інвестицій (реінвестицій) у корпоративні права; суми надмірно сплачених податків, зборів, повернених платникові податку з бюджету, якщо вони не були включені до складу валових витрат та інші, передбачені Законом.

До складу валових витрат входять:

• суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду і пов'язаних з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції та охороною праці, тобто матеріальні витрати та витрати на оплату праці;

• витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення основних фондів у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року;

• суми перевищення балансової вартості запасів покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві, готової продукції на початок звітного кварталу над їх балансовою вартістю на кінець того самого кварталу;

• суми плати за землю, податку з власників транспортних засобів, внесених загальнодержавних зборів, а також місцевих податків і зборів;

• суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій (не більше 5 % і не менше 2 % оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду);

• суми коштів, внесених у страхові резерви;

• суми безнадійної заборгованості, щодо яких минув строк позивної давності.

Ставки оподаткування прибутку

• основну ставку встановлено в розмірі 25 % до об'єкта оподаткування;

• за оподаткування страхової діяльності — 3 %;

• від реалізації інноваційного продукту — 50 % основної діючої ставки;

• суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів — 6 %.

Платники податку подають податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю — протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Строки сплати податку

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Законом для подання податкової декларації.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених законодавче.

70. Податки на доходи фізичних осіб

З 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» введена єдина ставка податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 18 відс. замість колишніх 15 і 20.

За ставкою 18 відсотків оподатковуються більшість видів доходів, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у тому числі, але не виключно:

- доходи, одержані, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;

- доходи, отримані від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому у п. 170.1 ст. 170 ПКУ;

- частина доходів отриманих платником податку - нерезидентом від операцій з нерухомим (рухомим) майном, розмір якої визначається відповідно до ст. 172-173 ПКУ;

- доходи у вигляді спадщини (подарунку), що успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим) від спадкодавця (дарувальника)-нерезидента, або успадковуються (приймаються у дарунок) спадкоємцем (обдарованим)-нерезидентом від спадкодавця (дарувальника)-резидента;

- іноземні доходи, отримані платником податку - резидентом;

- оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із ПКУ;

- сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн.), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу;

- сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ;

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

- доходи, що становлять позитивну різницю між:

сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва;

сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім доходів визначених абзацами «а» - «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Дія п.п. 164.2.14

п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

- сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених п.п. 170.8.2 п. 170.8 ст. 170 ПКУ;

- сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним із членів сім'ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як п'яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків;

- доходи, отримані платником податку як додаткове благо (крім випадків передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді доходів, встановлених абзацами «а» - «е»;

- дохід, отриманий платником податку за зданий (проданий) ним брухт дорогоцінних металів, крім доходу, отриманого за брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України;

- сума перевищення граничного розміру нецільової благодійної допомоги, отриманої платником податку протягом звітного податкового року (у 2016 році – 1 930 грн.);