2. Стан гідросфери

Загальне водовідведення у 2010р. склало 809,9 млн.м³, що на 19,3 млн.м³ (на 2,4%) більше проти попереднього року.

Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси. Протягом 2010р. у водойми скинуто 14,3 млн.м³ забруднених стоків, або 1,8% від загального водовідведення у поверхневі водні об'єкти, що на 15,0 млн.м³ (на 48,8%) менше, ніж у 2009р. Майже 1,5% забруднених зворотних вод (0,2 млн.м³) надійшли у водойми без будь-якого очищення, що на 6,3% (на 3,1 млн.м³) менше, ніж у 2009р. Решта 99% (14,1 млн.м³) надійшли у водойми недостатньо очищеними на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (164,1 млн.м³) дозволяла повністю очистити забруднені зворотні води.

Поряд з цим, у поверхневі водні об'єкти потрапило 35,0 млн.м³ (4,3%) нормативно очищених вод та 760,6 млн.м³ (93,9%) нормативно чистих вод без очищення.

Основними причинами скидання забруднених стоків у поверхневі водойми були нестача у більшості населених пунктів Київської області централізованого водовідведення, низька якість очищення зворотної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд.

Значного техногенного навантаження у 2010р. зазнали поверхневі водні об’єкти Баришівського, Згурівського, Іванівського та Кагарлицького районів та м. Славутич (частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні становила 100%), Вишгородського району та м. Васильків (98%), м. Бровари (89%), Фастівського (73%) та Васильківського (68%) районів.

Спостереження за станом забруднення водних об’єктів Київської області за гідрохімічними показниками проводились мережею гідрометслужби у 2010 р. на річках Тетерів, Ірпінь, Унава, Десна, Трубіж, Недра, Рось та Київському і Канівському водосховищах.

За даними гідрохімічних спостережень вміст розчиненого у воді кисню у більшості річок був достатнім і знаходився у межах 7,24 - 11,45 мгО₂/дм³, крім річки Трубіж, де в районі сел. Баришівка у вересні було зареєстровано два випадки екстремально високого забруднення води за вмістом кисню з концентраціями 1,44-1,76 мгО₂/дм³.

Річки Київської області були забpуднені пеpеважно сполуками азоту, сполуками важких металів, фенолами.

Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили:

- азоту амонійного – 1,1 - 3,6 гранично допустимої концентрації (ГДК) у всіх пунктах спостережень;

- азоту нітpитного - 1 - 3 ГДК на річках Ірпінь, Унава, Трубіж, Недра, Рось;

- сполук міді – 2 - 4 ГДК, маpганцю – 3 - 8 ГДК, цинку 2 - 3 ГДК у pічках Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква);

- сполук заліза загального – 1 - 2 ГДК на річках Ірпінь, Унава, Десна;

- фенолів – 1 - 5 ГДК, сполук хрому шестивалентного – 5 - 10 ГДК на всіх річках Київської області.

Протягом року зафіксовано 5 випадків високого забруднення (вище 10 ГДК) за сполуками марганцю на рівні 13 - 30 ГДК у воді річок Ірпінь, Унава, Десна та 2 випадки за сполуками азоту амонійного – 10 ГДК на р. Трубіж – сел. Баришівка

Порівняно з 2009 р. збільшився вміст сполук азоту амонійного у воді усіх річок, де проводились спостереження, сполук марганцю, заліза загального - на річках Іpпінь, Унава, Десна, Рось (м. Біла Церква), фенолів – у воді р. Недра; дещо зменшились концентрації фенолів у воді р. Рось (м. Богуслав).

Середній вміст pозчиненого кисню у Київському та Канівському водосховищах знаходився у межах 6,92 - 9,24 мгО₂/дм³. Середньорічні концентрації забруднювальних речовин становили:

- азоту нітpитного –1,1 - 2,3 ГДК у пунктах Канівського водосховища;

- азоту амонійного - 1,0 - 2,3 ГДК, сполук заліза загального - 1 - 5 ГДК, цинку – 1 - 2 ГДК, міді – 2 - 5 ГДК, марганцю – 1 - 7 ГДК, хpому шестивалентного – 4 - 10 ГДК, фенолів – 1 - 4 ГДК в усіх пунктах Київського і Канівського водосховищ.

Протягом року спостерігались випадки високого забруднення сполуками марганцю – 10 – 42 ГДК у пунктах Київського водосховища і Канівського водосховища в районі міст Київ, Ржищів.

Порівняно з 2009 р. у Київському та Канівському водосховищах збільшились концентрації сполук заліза загального, марганцю; у Київському водосховищі у межах села Страхолісся та Канівському водосховищі в районі Києва - сполук хрому шестивалентного; зменшився вміст сполук цинку у пунктах Київського та Канівського водосховищ, фенолів – у Канівському водосховищі у пункті м. Ржищів.