Розділ 6 рослинництво

В основному в господарстві найбільшу посівну площу займає кукурузи- 62720,00 га. Це гібриди : 3472, Луціус, Мас 25F, ДК 315, Фуріо, Еладіум. 4717. 5005. 4414. Та попередники: озима пшениця, соя, соняшник, кукурудза на зерно два роки.

На перших етапах росту і розвитку, коли її коренева система ще слаборозвинена і ріст надземної частини сповільнений. Кращими для кукурудзи є середньо- і легкосуглинкові за гранулометричним складом багаті на азот чорноземи. На початку стеблування після появи 9-10 листка, коли починається формування квіток та всієї волоті, кукурудза інтенсивно нарощує вегетативну масу і потребує багато поживних речовин,насамперед азоту. Нестача азоту в грунті негативно впливає на розвиток кореневої системи, внаслідок чого знижується надходження інших елементів живлення, погіршується робота асиміляційного апарата. Азотне голодування викликає пожовтіння листків і раннє їх відмирання, що негативно позначається на формуванні врожайності. За умов оптимального забезпечення грунту поживними речовинами в період У-ІХ етапів органогенезу у фазах виходу в трубку - цвітіння волотей кукурудза споживає 60% азоту і фосфору та близько 80% калію. У цей час кукурудза особливо чутлива до наявності в ґрунті вологи та азоту, тобто критичний період у забезпеченні ними рослин триває близько ЗО днів протягом IX -XI етапів органогенезу, коли цвітуть волоті та качани , відбувається запилення, формуються зернівки і настає їх молочна стиглість. Тому забезпечення рослин водою та необхідними елементами живлення і особливо азотом є досить важливою умовою високих урожаїв цієї культури.Як основне добриво господарство вносило нітроамофоску 200 кг/га в осінній період та по 150 кг/га безводного аміаку.

При удобренні кукурудзи перевагу надають основному удобренню.

До початку посіву насіннєвого матеріалу на полі,де буде вирощуватися кукурудза виконували такі операції: дискування, глибока оранка, друга глибока оранка і оранка. Якщо грунт з осені добре оброблений і після ранньовесняного обробітку на його поверхні створюється пухкий шар, то кукурудзу висівають після закриття вологи.Під час передпосівного обробітку грунту під пізні ярі культури, грунт культивують два рази. Глибину обробітку при цьому встановлюють залежно від стану поля та вирощуваної культури на глибину 6-8см. Між першою та другою культиваціями поле коткують.

Для поліпшення мінерального живлення рослин, добрива доцільно вносити при проведені сівби. Таке внесення добрив забезпечує краще укорінення рослин і сприяє підвищенню їх стійкості проти несприятливих умов. Крім того, при вирощуванні кукурудзи за інтенсивною технологією, мінеральні добрива вносять також у вигляді підживлення. Підживлення має велике значення в тих випадках, коли з тих або інших причин до сівби та під час сівби була внесена недостатня кількість добрив.

Для підвищення схожості насіння та запобігання урожайності кореневими та стебловими гнилями після сівби проводили коткування. Проти однорічних та двохрічних бур'янів до появи сходів кукурудзи, поле обпризкують у дозах, рекомендованих для відповідних умов.

Після проведення сівби поле коткують. Коли поле дуже засмічене коренепаростковими бур'янами , то слід застосовувати хімічні методи боротьби. Кращий строк внесення гербіциду Хармоні 75в.г.-фаза 3-5 листочків.

У господарстві також вирощують озиму пшеницю на площі 548га.

Основне внесення добрив проводять до сівби сільськогосподарських культур для забезпечення їх елементами живлення протягом усього періоду вегетації і, особливо, в період інтенсивного росту і розвитку рослин.Припосівне удобрення - це внесення добрив з метою поліпшення кореневого живлення рослин у перший період їх росту і розвитку. Підживлення є одним із додаткових заходів доповнення і поліпшення використання основного удобрення. Поєднання основного і припосівного удобрення з підживленням забезпечує оптимальні умови живлення рослин протягом усієї вегетації при мінімальній витраті добрив і збереженні в чистоті навколишнього середовища.При вирощуванні озимої пшениці, досить ефективно застосовувати роздрібне внесення азоту: поверхневе підживлення посівів в період ранньовесняного відновлення вегетації по мерзлоталому ґрунту аміачною селітрою .

Внесення азоту для підживлення дає змогу найкраще задовольнити потреби рослин у цьому елементі живлення на всіх етапах органогенезу при застосуванні мінеральних форм азотних добрив, коли в ґрунті не створюється надмірна його концентрація і запобігається забруднення навколишнього середовища. У фазі виходу в трубку (IV) проводять друге так зване прикореневе підживлення озимої пшениці - карбамідом 10 кг /га. У фазах колосіння,цвітіння, початку росту та формування зерна (VIII- ІХ)проводять третє літнє підживлення озимої пшениці азотними добривами для поліпшення якості зерна, тобто підвищення вмісту в ньому білка і клейковини.

Для того щоб на поверхні насіння було якнайменше збудників хвороб,боротьбу з ними розпочинають ще в полі. Зібране і очищене насіння не пізніше як за 12-15 діб до сівби протруюють.

Урожайність пшениці значною мірою залежить від строків сівби. Запізнення з сівбою призводить до того,що рослини входять в зиму недостатньо підготовленими.

Багато полів розміщені біля ярів у яких випасають худобу. Не можна випасати худобу на посівах озимої пшениці, тому що рослини ушкоджуються ратицями тварин , оголюється вузол кущіння, у результаті чого зменшується зимостійкість.

Сівбу озимої пшениці розпочинають,коли середньодобова температура становить +15° - +17° С. Сіяти пшеницю слід за 50-60 днів до припинення осінньої вегетації. Оптимальні строки сівби пшениці припадає на 10 вересня.

Для зменшення зрідженості посіву, підвищення життєздатності, що забезпечить формування високопродуктивного стеблостою,необхідно здійснювати якісний догляд за посівами озимої пшениці. Догляд розпочинається безпосередньо після сівби. Проти шкідників та хвороб застосовуються різні способи боротьби: агротехнічні, хімічні, біологічні. Головною вимогою до агротехнічних заходів щодо догляду за посівами є проведення їх в оптимальні строки і на високому агротехнічному рівні.

У зимовий період та ранньої весни проводяться спостереження за станом перезимівлі шляхом взяття монолітів, за станом вузла кущіння, за його забарвленням на поперечному розтині, шляхом відрощування на цукровому розчині. Значної шкоди у зимовий період посівам озимої пшениці завдають крижані кірки, особливо наприкінці зими і на початку весни. Боротися з притертими кірками досить важко і дорого. Найбільшприйнятним способом боротьби є мульчування чорноземних ґрунтів.

Важливе місце в системі догляду за посівами займає боротьба з бур’янами. Для цього складається карта забур’яненості полів,визначають найбільш засмічені площі, де застосовуються хімічні препарати захисту проти бур’янів.

У період сівби,щоб підвищити стійкість рослин пшениці проти хвороб і шкідників у передпосівну культивацію вносять азотні добрива після колосового попередника.

Норма висіву озимої пшениці становить 270кг/га. Для захисту озимої пшениці від шкідників та хвороб існує досить широкий спектр інсектицидів та фунгіцидів, перелік яких щороку поновлюється новими препаратами. Умови їх застосування регламентуються «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні» та пороговим рівнем чисельності клопів - черепашок,хлібних жуків. Іноді зустрічаються кореневі гнилі та фузаріоз колоса.

Правильна організація догляду за посівами озимої пшениці забезпечує отримання високого врожаю зерна при високій якості.

Строк збирання визначається експериментальним шляхом. Збирання пшениці слід починати, коли зернівки в центральній частині колоса набувають твердої консистенції і не ріжуться нігтем.

При дозріванні відбувається відтік вегетаційно-колоїдної води з зерна, після чого її джерелом буде тільки відносна вологість повітря. Залежно від неї вологість зерна повинна становити 14%. При такій вологості зерно може зберігатися тривалий час, але при температурі нижче +20° С.

Під час проходження виробничої практики я брав участь у оцінюванні стану посівів озимих і ярих культур. Оцінював схожість насіннєвого матеріалу,чистоту, якість посіву. Схожість і енергія проростання насіннєвого матеріалу проходили одночасно. Норма висіву відповідала зазначеним нормам. На деяких полях зустрічалися недосіяні до краю поля, спостерігалася невисока забур’яненість.

У господарстві також вирощують соняшник. Гібриди – Конді та Долбі попередник - соя, площа посіву становить 2535 га.