- •Види образотворчого мистецтва
- •3.Журнально-газетна
- •Виконати педагогічний малюнок «Ліплення собачки»
- •Петриківський розпис. Прийоми
- •Жанри образотворчого мистецтва
- •Методика уроків тематичного малювання
- •Виконати педагогічний малюнок «Рибки і водорості»
- •1)Типи уроків з отм:
- •Завдання і форми позакласної роботи з образотворчого мистецтва.
- •Виконати педагогічний малюнок «Візерунок у смужці».
- •Композиція «Космос».
- •Портрет. Канон. Модуль.
- •Виконати ескіз малюнка на асфальті.
- •Композиція «Природа півночі».
- •Декоративно- прикладне мистецтво.Центри.
- •1.Перспектива.Закони перспективи.
- •Закономірності світлотіні.
- •Виконати педагогічний малюнок «Малювання постаті людини».
- •Педагогічний малюнок «Цирк» або «Балерина».
- •1.Поняття про скульптуру. Види скульптури.
- •2.Види шрифта.
- •Натюрморт.
- •Виконати педагогічний малюнок «Ліплення постаті людини «Дівчинка в шубці»».
- •Композиція з квітів «Петриківський розпис».
- •1. Виразні засоби тематичного малювання.
- •Натюрморт. Послідовність виконання роботи.
- •Збільшення малюнка.
- •1. Схема постаті людини
- •3. Малюнок в смужці
Завдання і форми позакласної роботи з образотворчого мистецтва.
Виконати педагогічний малюнок «Візерунок у смужці».
Композиція «Космос».
. Позакласна робота - це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення образотворчого мистецтва. Ця діяльність базується на інтересі і бажанні дітей її виконувати, тобто на добровільній ініціативі й активності молодших школярів, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу. Зміст її виходить за межі шкільної програми. Позакласна робота має бути цікавою для учнів, задовольняти їхні інтереси й запити. Крім того вона сприяє вирішенню основних завдань школи. Головні її напрямки: розширення й поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення образотворчого мистецтва, формування у дітей позитивного ставлення до образотворчої діяльності; виявлення найпростіших образотворчих закономірностей; встановлення зв'язків і взаємозв'язків між окремими мистецькими елементами та явищами; розширення уявлень дітей про єдність природи і мистецтва; забезпечення застосування знань і вмінь на практиці. Найголовнішою умовою організації позакласної роботи є керівна роль учителя. Завдання вчителя полягає в тому, щоб формувати в дітей стійкий інтерес до мистецтва, захоплення різноманітними дослідженнями. За своїм змістом, формами організації та методами проведення позакласна робота з образотворчого мистецтва різноманітна. Виділяють такі види позакласної роботи: індивідуальні, групові, масові.
Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які виявляють особливий інтерес до образотворчого мистецтва. Учителеві слід виявити дітей, що цікавляться мистецтвом, розвивати їхні інтереси, спрямовувати в потрібне русло з тим, щоб потім спиратись на таких дітей при організації гурткової і масової позакласної роботи. Для них можна добирати окремі завдання: провести не передбачені програмою спостереження, виготовити певну наочність та ін. . Групові та масові форми роботи. Основою організації всіх позакласних заходів є гурткова робота. У початкових класах переважають гуртки юних художників. З учнями 2-4 класів учитель організовує гурток юних митців, який об'єднує 15 - 20 чоловік. Члени гуртка обирають старосту, який разом з учителем (керівником) складає план роботи, підтримує зв'язок з іншими предметними гуртками. До гуртка треба залучати як учнів, що добре навчаються, так і тих, що відстають у навчанні. Робота в гуртку сприяє розвитку інтересу до образотворчого мистецтва: навіть учні з поганою поведінкою часто починають поводитися значно краще, у багатьох із них виявляються здібності, ініціатива. У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна організовуватися так, щоб в учнів виховувалось чуття колективізму, відповідальності за доручену справу. Заняття гуртка проводять двічі на місяць. Мета гуртка - зацікавити учнів предметом, поглибити і розширити їхні знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, естетичне сприймання творів мистецтва.
Білет № 7
Якщо предмет має прямолінійну поверхню, його форма буде плоскою.
Якщо предмет має криволінійну поверхню або декілька прямих, його форма буде об’ємною.
Пропорції – це співвідношення частин предмету.
Об’єм – це форма яка має 3 виміра : висоту, ширину, довжину.
Просторове положення предмету – це віддаленість і поворот.
Віддаленість – відстань від очей до предмета, який малюють.
Поворот – це один із моментів руху предмета навколо своєї осі.
Поворот лицевою стороною – це фронтальне положення.
Поворот боковою стороною – профільне положення.
Поворот під кутом – кутове положення.
Композиція – це правильне розташування малюнка на площині.
Правила композиції :
Розміри малюнка повинні відповідати розмірам аркушу паперу (малюнок не повинен бути дуже малим і дуже великим)
Малюнок повинен бути розташований в центрі аркуша паперу, тобто рівновіддалений від усіх боків (відстань внизу повинна бути трохи більшою ніж вгорі).
Білет№8
1. Пропорції предмета. Прийоми візування. (Поняття про форми, пропорції, об’єм предметів)
Форма. Кожний предмет існує у просторі. Він є частиною простору. Лінія, яка відокремлює предмет від навколишнього простору утворює його форму. Предмет може бути плоским і об’ємним.
Якщо предмет має праволінійну поверхню, його форма буде плоскою. Якщо предмет має криволінійну поверхню або декілька прямолінійних його форма буде об’ємною.
Пропорції – це співвідношення частин предмету.
Об’єм – це форма, яка має три виміри: висоту, ширину і довжину.
Про здорове положення предмета – це віддаленість і поворот.Віддаленість – це відстань від очей до предмета, який малюємо.Поворот – це один із моментів руху предмета навколо своєї осі.Поворот лицевою стороною – назив. Фронтальне положення.Поворот боковою стороною – профільне положення.Поворот під кутом – це кутове положення.
Правила візування.
Для того, щоб виміряти пропорції візьмемо в праву руку олівець, ліве око закриємо, рука повинна бути прямою. Великим пальцем правої руки на олівці показуємо меншу відстань предмета і перевіряємо, скільки разів менша відстань вкладається в більшу.
Білет № 9
Пейзаж. Види пейзажу.
ПЕЙЗАЖ – ( фр. « країна, місцевість»). – 1. Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів. 2. Загальний краєвид.
ВИДИ ПЕЙЗАЖУ
В залежності від того, як художник сприймає навколишню дійсність, життя, в чому вбачає його сенс та свої ідеали, які почуття намагається передати споглядачеві, пейзаж поділяють на декілька різновидів.
Сільський пейзаж відображає картини із життя сільських людей, їх побут та звичаї.
Міський пейзаж (архітектурний пейзаж) — жанр образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є міські вулиці, будівлі.
Гірський пейзаж передає величну і недоступну природи ( високі, скелясті гори, могутні дерева, заходи сонця і т.д. ), тобто змальовує красу гірської природи.
Індустріальний пейзаж зображає картини виробництва(заводи, фабрики і т.д.).Різновидом пейзажу є зображення моря і подій, що відбуваються на морі (баталії, природні катастрофи, спортивні змагання тощо). Пейзаж за морською темою називається марина.
Реалістичний пейзаж – зображення природи різними техніками за класичними правилами композиції, перспективи і колористики.
Декоративний пейзаж – це зображення природи з використанням народних традицій, символізму, узагальнення форми і кольору.
Абстрактний пейзаж – це безпредметне зображення природи за допомогою абстрагованих елементів форми: кольорових плям, ліній, об’єму, фактури.
Стилізація. Приклади.
Коли ми малюємо предмет з натури, то намагаємося передати їх пропорції, форму, об’єм і колір, але цей мал. Неможливо повторити напр., на тканині. Отже повторене сотні разів зобр. Неможливо здійснити просто фізично і таке повторення може втомлювати глядача. Крім того, мал. з натури не завжди можна перенести на той чи інший предмет. Дуже важко повторити в точності до мілких деталей зобр. натюрморту, пейзажу, предметів побуту і зробити їх однаковими. Тому елементи для візерунка спрощують змін колір, прибирають мілкі деталі, узагальнюють. Таке перетворення називають стилізацією.
Стилізація – це перетворення реальних рослинних форм в декоративні.
Декорат. перетв. Полягає в творчому узагальнені, його форми, об’єм, кольору за певними законами. Перетворюючи будь-як природну форму, визнач. її суттєві ознаки і зберігають їх.
Декоративна обробка елементів візерунка передбачає певну схематизацію. При кольоровому рішенні елем. візерунка треба вибирати красиві поєднання (можливо колір буде змінено).
Якщо у візерунку передавати чисто природний колір, то зображення буде нецікавим, примітивним.
Білет №10
