Дидактичне забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни «Юридична психологія та конфліктологія»

Завдання самостійної роботи студентів з дисципліни — засвоїти, закріпити та систематизувати відповідні теоретичні знання, а також уміти застосовувати їх при виконанні практичних завдань Самостійна робота студентів забезпечує їх підготовку до поточних аудиторних занять.

Зміст “Юридична психологія та конфліктологія” визначається навчальною програмою дисципліни, а також цими методичними матеріалами.

До основних форм самостійної роботи студентів з дисципліни “ Юридична психологія та конфліктологія ” належать такі:

• опрацювання прослуханого лекційного матеріалу, обов’язкових і додаткових наукових літературних джерел;

• вивчення окремих тем або питань, передбачених для самостійного опрацювання;

• виконання домашніх завдань;

• підготовка до практичних занять;

• підготовка до різних форм поточного контролю;

• пошук та огляд літературних джерел із проблематики;

• написання реферату;

• аналітичний розгляд наукових публікацій.

При підготовці до семінарських занять студент вивчає рекомендовану літературу та складає робочий конспект (розгорнутий план чи тези виступу) згідно з планом семінару.

Вивчення найбільш важливих і складних питань передбачає підготовку рефератів за темами, які додаються до плану семінарського заняття. При підготовці реферату студенти мають використовувати не тільки основну, але й додаткову літературу. Написання реферату за певною проблемою необхідно починати з ретельно продуманого вступу. У вступі визначаються мета дослідження, практичне і теоретичне значення теми, а також методи дослідження. В основній частині реферату насамперед викладається зміст досліджуваної проблеми. Робота повинна завершуватись аргументованими висновками. Найбільш ґрунтовні реферати заслуховуються на семінарських заняттях, а також використовуються у проведенні студентських наукових конференцій.

З метою перевірки ступеню засвоєння матеріалу та здатності самостійно і творчо мислити для виконання деяких завдань студентам пропонується така форма роботи, як виконання схем та ілюстрацій до пройденого матеріалу. Це передбачає ознайомлення з додатковою літературою.

Студенти перевіряють рівень засвоєння знань самостійно, відповідаючи на питання для самоконтролю та виконуючи тестові вправи.

Під час виконання домашнього завдання з дисципліни студенти закріплюють та поглиблюють теоретичний зміст основних положень юридичної конфліктології, відбувається пізнання студентами психічних явищ і закономірностей, які виникають у тих сферах діяльності, що регулюються нормами права.

Виконання завдань для самостійної роботи з юридичної психології та конфліктології передбачає використання знань із загальної, соціальної психології; а також з цивільного, кримінального права й процесу та інших галузей права; криміналістики, кримінології та соціологічної науки.

Змістовий модуль 1. Загальнотеоретичні основи юридичної конфліктології

Тема 1. Методологічні засади юридичної конфліктології

1. Зробіть анотацію наукової статті в сфері юридичної конфліктології

Методичні рекомендації Довідкове анотування є першим знайомством з первинним документом і дозволяє судити про доцільність його більш детального вивчення, з метою проникнення в сутність інформації оригіналу.

Основні вимоги до анотації:

1. Врахування призначення анотації;

2. Врахування змісту оригіналу, який анотується;

3. Дотримання логічної структури анотації;

4. Врахування специфіки окремих видів наукової літератури;

5. Об'єм анотації (не повинен перевищувати 600 печатних знаків);

6. Використання окремих мовних засобів, характерних для наукової літератури. Склад анотації:

Анотація складається з трьох частин.

Вступна частина, що включає бібліографічний опис (переклад заголовка, відомості про автора, вихідні дані, рік видання, кількість сторінок та деякі інші дані);

Описова частина, де вказуються найбільш характерні положення праці, що відокремлюють її від інших схожих за тематикою і цільовим призначенням;

Заключна частина, де повідомляється, кому адресовано друкований твір, та вміщується один-два висновки щодо змісту оригіналу.

Анотація служить для повідомлення про існування документа певного змісту і характеру. В анотуванні основне заключається у вмінні лаконічно узагальнити зміст документу.

Література:

1. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., ЗахаровД. К. Конфликтология. — М., 2000.

2. Гірник А. М. Посередництво в трудових конфліктах. — К., 1998.

3. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000.

4. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорію конфликтов: Юридическая конфликтология. — М., 1993. — Ч. 1.

5. Донченко Е. А., Титаренко Т. М. Личность: конфликт, гармония. — К., 1989.

6. Дружинин В. В., Конторов Д. С, Конторов М. Д. Введение в теорию конфликта. — М., 1989.

7. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.

8. Еникеев М. И. Основи общей и юридической психологии. — М.,1996.

9. Журавлев В. И. Основи педагогической конфликтологии. — М., 1995.

10. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. — М., 1996.

11. Запрудскш Ю. Г. Социальньш конфликт (политологический анализ). — Ростов н/Д, 1992.

12. Зеркин Д. 77. Основи конфликтологии. — Ростов н/Д, 1998.

13. Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. — М., 1990.

14. Ішмуратов А. Т. Конфлікт і згода. — К, 1996.

15. Карнеги Д. Как завоевнвать друзей и оказнвать влияние на людей. — СПб., 1992.