ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ

«Затверджую»

Проректор з науково-педагогічної

(навчальної) роботи ОНМедУ

____________________________

«_______» _______________

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА ПРОГРАМА

Іспиту з дисципліни « Гігієна та екологія »

Для спеціальності :7.12010001 « Лікувальна справа»

Для спеціальності : 7.12010002 «Педіатрія»

Одеса

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вивчення нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» здійснюється впродовж ХI-XII семестрів 6-го року навчання (2,5 кредиту, 75 годин).

Нормативна дисципліна «Гігієна та екологія»:

а) ґрунтується на вивченні студентами гігієни та екології (3-й рік навчання) і інтегрується відповідно з робочою міжкафедральною програмою гігієнічної освіти;

б) є основою використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму;

в) закладає основи вивчення студентами навколишнього середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань;

г) на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-трансферною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Робоча навчальна програма нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» складається з 7 змістових модулів:

• змістовий Розділ 1 «Загальні питання гігієни та екології»;

• змістовий Розділ 2 «Комунальна гігієна»;

• змістовий Розділ 3 «Гігієна харчування»;

• змістовий Розділ 4 «Гігієна праці»;

• змістовий Розділ 5 «Гігієна дітей та підлітків»;

• змістовий Розділ 6 «Радіаційна гігієна»;

• змістовий Розділ 7 «Гігієна надзвичайних ситуацій».

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є:

а) практичні заняття;

б) семінарські заняття;

в) самостійна робота студентів (СРС).

Навчальні заняття за їх організацією є практичними і передбачають:

1) дослідження студентами факторів навколишнього середовища та їх відповідності гігієнічним нормативам;

2) дослідження впливу факторів навколишнього середовища на організм людини і здоров’я населення;

3) оформлення профілактичних рекомендацій на підставі результатів цих досліджень;

4. вирішення ситуаційних задач.

Студенти зобов’язані вести протоколи практичних занять, де зазначати тему та мету заняття, принцип методу дослідження, хід роботи, результати дослідження та формувати висновки.

Кафедри гігієни та екології окремих вищих медичних навчальних закладів України мають право вносити зміни до навчальної програми нормативної дисципліни «Гігієна та екологія» в межах 15% навчальних годин, виходячи з конкретних особливостей, зокрема матеріально-технічного стану, напрямків наукових досліджень та інше. Проте кафедри мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) за напрямом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час виконання індивідуальної роботи студентами.

Форма поточного контролю та критерії оцінки рівня знань студентів визначається кафедрою з урахуванням специфіки вивчення дисципліни, затверджується на методичному засіданні кафедри і є складовою робочої програми. Студенти на першому занятті з дисципліни знайомляться з формою і критеріями щоденного контролю знань, прийнятого на кафедрі.

Обов’язковим елементом щоденного контролю знань студентів є усна відповідь, яка може бути у вигляді опитування з теми заняття, розв’язання ситуаційної задачі, обґрунтування діагнозу, диференційній діагностиці, призначення методів обстеження і лікування, володіння алгоритмами виконання медичних маніпуляцій, або оцінки результатів обстеження пацієнтів.

Відповідно професійно-діяльністного (компетентного) підходу під час практичних занять не менш 60 % часу має приділятися основному етапу заняття – роботі студентів під керівництвом викладача з професійно-орієнтованими завданнями, які відпрацьовуються на реальних об’єктах (хворі, результати лабораторно-інструментальних досліджень або їх моделі). Решта часу відводиться на аналіз та спільне обговорення результатів роботи студентів з корекцією помилок.

При оцінюванні поточної успішності студентів письмовий тестовий контроль потрібно розглядати як один з елементів контролю знань. Письмовий тестовий контроль проводиться шляхом вирішення тестових завдань формату державних ліцензійних іспитів «Крок» з п'ятьма варіантами відповідей, один з яких є вірним, використовуючи бази даних Центру тестування МОЗ України (сайт testcentr.org.ua), а також розроблені кафедрою тести у такому ж форматі. Банк тестових завдань кафедра надає студентам на початку вивчення дисципліни. Для об'єктивізації визначення рівня знань студентів тестові завдання не повинні містити відповідей. Робота з тестами формату «Крок» з теми заняття займає не більше 10 % часу і виконується студентами, в основному, під час самостійної позааудиторної підготовки до занять вдома. Однак, на занятті викладач зобов'язаний провести аналіз помилок студентів при відповіді на тестові завдання.

Під час заняття викладач повинен проконтролювати якість засвоєння студентами навчального матеріалу, який винесено на СРС, якщо цей матеріал є складовою частиною (або доповненням) теми аудиторного заняття. СРС, яка передбачена темою заняття поряд із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, перевіряється під час іспиту або диференційного заліку.

Оцінка за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише за умов успішного їх виконання та захисту і додається до поточної успішності.

Оцінювання успішності вивчення кожної теми дисципліни виконується за національною (традиційною) 4-х бальною шкалою. На практичному (лабораторному) занятті повинно бути опитано не менше 50 % студентів, а на семінарському – не менше 30 %. Наприкінці семестру (циклу) кількість оцінок у студентів в групі в середньому повинно бути однаковим. В кінці кожного заняття викладач повинен оголосити студенту його оцінку.

Наприкінці вивчення дисципліни поточна успішність розраховується як середнє арифметичне всіх поточних Оцінювання успішності вивчення кожної теми дисципліни виконується за традиційною 4-х бальною шкалою.

оцінок за традиційною шкалою, округлене до двох знаків після коми.

На останньому практичному занятті викладач зобов’язаний оголосити студентам середній бал їх поточної академічної успішності, академічну заборгованість (якщо така є), а також при виконанні навчальної програми заповнити залікову книжку студента.

До підсумкової атестації допускаються лише ті студенти, які не мають академічної заборгованості і їх середній бал за поточну навчальну діяльність становить не менше 3,00.

Підсумковий контроль засвоєння дисципліни «Гігієна та екологія» здійснюється у вигляді іспиту, після завершення дисціпліни на 6 курсі у XI – XII семестрі, згідно розкладу, плану та графіку навчального процесу в ОНМедУ. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

Ііспит з дисципліни «Гігієна та екологія» передбачає визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів, набутих за період навчання з дисціплини, та відповідність цих знань і навичок вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Студент вважається допущеним до іспиту, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою навчальної, та отримав середній бал за дисципліну не нижче 3,0.

Результати складання іспитів оцінюються за національною традиційною

4-х бальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно","незадовільно").

Результати оцінювання всіх підсумкових контролів конвертуються за 200-бальною шкалою.

Для оцінювання дисципліни за 4-бальною традиційною (національною)шкалою спочатку розраховується середній бал за дисципліну як середнє арифметичне двох складових:

1. середній поточний бал як арифметичне всіх поточних оцінок (розраховується як число, округлене до 2 (двох) знаків після коми, наприклад, 4,76);

2. традиційна оцінка за іспит (диференційований залік).

Середній бал за дисципліну переводиться в традиційну оцінку з дисципліни за 4-бальною шкалою і розцінюється як співвідношення цього середнього арифметичного до проценту засвоєння необхідного об’єму знань з даного предмету.

2. Регламент проведення іспиту.

Контроль засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни «Гігієна та екологія» проходить у вигляді - іспиту. Студент вважається допущеним до іспиту, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені робочою навчальної програмою.

Іспит проводиться для студентів, які навчаються за цикловим розкладом занять – після вивчення дисципліни згідно навчального плану і графіка навчального процесу в університеті. Перед кожним іспитом обов’язково проводиться консультація, на якій викладач ще раз має довести до відома студентів, хто саме не допущений до іспиту, та за яку заборгваність.

Іспити приймають екзаменатори (завідувач, завуч, професор ( доцент) кафедри, та викладачі дисциплини), які затверджуються наказом ректора. Іспит проводиться комбінвано: усно та з елементами письмового оцінювання.

Регламент проведення іспиту передбачає наступні етапи:

І етап – письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий тестовий контроль).

Студент відповідає на пакет тестів. Завданнями тестового контролю є контроль знань та умінь студентів і підготовка до складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок-2». Тестовий контроль включає 50 тестових завдань, кожне з яких є конкретною санітарно-гігієнічною ситуацією, запитання до неї та 5 варіантів відповідей, з яких необхідно вибрати 1 вірну. Запитання тестових завдань контролюють знання основ гігієни та екології і відображають навчальну програму з дисципліни на 6 курсі. Тривалість тестування – 60 хв.

Оцінювання тестування: правильних відповідей -

• <90% - “2”;

• ≥90%-94% - “3”;

• ≥97%-95% - “4”;

• ≥98% - “5”.

Студенти, які під час І етапу отримали незадовільну оцінку, до ІІ етапу не допускаються, та отримують незадовільну оцінку з іспиту по дисціплини Гігієна та екологія

ІІ етап – усна відповідь на стандартизовані питання та розв’язання ситуаційної задачі.

Під час ІІ етапу іспиту студент отримує білет, який вміщує блок питань, що включають у себе:

• 1 ситуаційну задачу : що складається з конкретних блоків: «Гігієна дітей та підлітків (гігієна дошкільних закладів)», «Гігієна харчування», «Гігієна водопостачання», «Гігієна лікувально – профілактичних закладів», «Гігієна житла», « Гігієна праці». Студент повинен дати відповідь на два запитання, кожне з яких є складовою екзаменційної ситуаційної задачі

• 1 стандартизоване теоретичне питання, на яке повинен відповісти усно.

3. Критерії оцінки

Оцінка студенту за іспит виставляється за національною 4-бальною шкалою. Відповідь на кожне запитання екзаменаційного білета оцінюється окремою оцінкою «відмінно», «добре», «задовільно» чи «незадовільно». Загальна оцінка підраховується як середньоарифметичне значення оцінок, отриманих за тестування (І етап) та з кожного питання білета (ІІ етап). Оцінка «відмінно» може бути поставлена лише у тому випадку, якщо жодне із завдання оцінено не нижче оцінки  «добре».

Оцінкою "відмінно" оцінюється повна, правильна, ґрунтовна відповідь на запитання програмного матеріалу, що передбачає логічність і послідовність викладу матеріалу, володіння термінологією; показує вміння повно й глибоко використовувати теоретичні знання, застосовувати принцип об‘єктивності при аналізі основних теоретичних проблем гігієни, що виражає необхідність неупередженого, наукового підходу, її пізнання і практичного перетворення; опрацювання основної та додаткової літератури.

Оцінкою "добре" оцінюється правильна і обґрунтована відповідь, з якої видно, що студент знає й розуміє теоретичний матеріал в обсязі навчальної програми, володіє необхідними навичками, не допускає суттєвих помилок при відповіді на всі три питання, застосовуючи при цьому приклади з гігієнічної практики.

Оцінка "задовільно" виставляється за відповідь, яка відповідає змісту програмного матеріалу в обсязі навчальної програми, але є неповною і неточною у визначенні понять, свідчить про неповне розуміння основних положень програмного матеріалу, за відповідь, що не містить аналізу фактичного матеріалу і свідчить про те, що знання студента мають фрагментарний, поверховий характер. Таку оцінку виставляють також у випадку недостатнього обґрунтування, нечіткого і непослідовного викладення відповіді на поставлені питання.

Оцінка "незадовільно" виставляється за неправильну відповідь, яка не відповідає змісту програмного матеріалу та свідчить про нерозуміння його основних положень.

Оцінка відповіді кожного студента обговорюється колегіально всіма членами екзаменаційної комісії, що були присутні при складанні студентами екзамену.

Якщо студент не склав іспит, він має право лише на два перескладання до початку наступного семестру у дні, визначені наказом ректора ОНМедУ. Перескладання іспитів здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул. Перше перескладання здійснюється завідувачу, завучу ( доценту, викладачам дисціплини) кафедри відповідно графіка, затвердженого проректором з науково-педагогічної роботи. Друге перескладання проводиться у формі співбесіди студента і комісії, у складі завідувача (завуча) кафедри — голова комісії, декана (заступника декана) і викладача кафедри. У разі прийому іспитів (заліків) комісією, екзаменаційно-залікову відомість підписують усі члени комісії. Оцінка комісії є остаточною.