- •Конспект лекції з дисципліни Порівняльне правознавство Лекція 1
- •Поняття порівняльного правознавства.
- •2.Історія становлення порівняльного правознавства
- •2. Предмет, цілі, види порівняльно-правових досліджень
- •4. Порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •5. Значення порівняльного правознавства
- •Лекція 2 теоретичні аспекти методології порівняльного правознавства
- •1.Функції порівняльного правознавства (наукова, освітня, практична, міжнародна уніфікація права)
- •1.1. Наукова функція
- •1.2. Освітня функція
- •1.3. Практична функція
- •1.4. Міжнародна уніфікація права
- •2. Поняття порівняльно-правового методу
- •3. Методологія порівняльно-правового методу та порівняльного правознавства
- •4. Основні види, типи й групи досліджень у порівняльному правознавстві
- •Лекція 3 питання класифікації основних правових систем сучасності
- •1. Правова карта світу як предмет вивчення порівняльного правознавства. Визначення правової карти світу
- •2. Правова система — головний об'єкт порівняльного правознавства. Критерії класифікації правових систем
- •3. Правова сім'я як специфічна категорія порівняльного правознавства. Вчення про правові сім'ї
- •4. Огляд деяких чинних класифікацій основних правових систем і сімей сучасності
- •Лекція 4 загальна характерістика романо – германської правової сім'і
- •1. Формування романо-германського типу правової системи
- •2.Роль науки (університетів) у формуванні романо – германської правової сім'і
- •3.Система права та її структура
- •4.Нормативно – правовий акт у системі джерел права
- •5.Делегована правотворчість
- •6.Правотворчість суб'єктів федерації
- •7.Правовий звичай
- •8.Правова доктрина
- •9.Роль судової практики
- •10.Кодификація
- •Лекція 5 загальна характерістика англо – амеріканської правової сім'і
- •1.Поняття англо-американського типу правової системи
- •Загальне право Англії
- •3.Право справедливості
- •4.Судовий прецедент у системі джерел права.
- •6.Правова доктрина
- •7.Норма права
- •8.Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
- •9.Юридична термінологія країн загального права
- •Лекція 6 релігійні й традиційні правові сім'ї Мусульманська правова сім'я
- •Поняття мусульманського права
- •Виникнення і розвиток мусульманського права
- •Джерела мусульманського права
- •5.Система мусульманського права та її структура
- •6.Норма мусульманського права
- •7.Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •8.Особливості судової системи
- •Індуїстське право
- •1.Поняття індуського права
- •2.Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
- •3.Правовий звичай, закон і судовий прецедент
- •5.Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
- •4.Індуське право у правовій системі сучасної Індії
- •Лекція 8 правові системи країн далекого сходу
- •1.Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
- •2.Поняття китайського права філософсько-моральні джерела його формування
- •3.Джерела права
- •4.Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
- •5.Система права. Норма права
- •7.Кодифікація
- •7.Поняття японського права і особливості його формування
- •8.Джерела права сучасної Японії
- •9.Система права сучасної Японії
- •10.Закон. Кодифікація
- •Лекція 9 звичаєво-общинна група правових систем африки і мадагаскару
- •1.Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем Африки і Мадагаскару
- •2.Основні риси звичаєвого права
- •3.Загальна характерістика африканської правової сім'і
- •4.Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
- •6. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
- •Лекція 10 змішані правові системи
- •1.Поняття змішаних правових систем.
- •2.Правові системи канадської провінції Квебек та американського штату Луізіана.
- •3.Правова система Ізраїлю.
- •4.Загальна характеристика північноєвропейської групи правових систем.
- •6. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем.
- •Місце правової системи України на правовій карті світу
- •1.Місце правової системи України на правовій карті світу
- •Лекція 12
6. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
Джерела сучасного права країн Африки і Мадагаскару характеризуються «правовою багатошаровістю», яка включає:
традиційно-звичаєві норми;
норми і принципи, привнесені за часів колоніального панування законами та іншими актами європейських держав;
норми загальнотериторіального права, створювані в результаті проведення кодифікації з урахуванням норм звичаєвого права, а також закріплених нормативних актів європейських держав з пріоритетним запозиченням норм англійського права; 4) норми африканських міждержавних об'єднань;
5) норми міжнародного права.
З часу набуття незалежності (50—60 роки XX ст.) у країнах Африки відбувається подальша зміна звичаєвого права під впливом сучасного законодавства і судової системи колишніх метрополій. Передумови для цього створені в період колонізації Африки:
традиційні общинні (племінні) установлення про врегулювання конфліктів поступово замінилися правовими нормами західного зразку;
судочинство місцевих судів, що здійснювалося на основі норм звичаєвого права, перейшло до розгляду справ з урахуванням європейського права;
введені закони, які (не скасовуючи норми звичаєвого права) надали місцевим жителям можливості регулювати свої відносини за допомогою норм іноземного
(колоніального) права;
скасовані звичаї, визнані нелюдськими (рабство, калічення та ін.).
Серед інших чинників, що викликають кардинальну зміну або скасування норм звичаєвого права, слід назвати зростання правосвідомості керівних осіб держав. Так, в Ефіопії за ініціативою імператора Хайле Селласіє І було розпочато відновлення права країни через кодифікацію, у результаті якої в одних сферах правового регулювання створені нові норми, а в інших — сильно змінені звичаї. Як заявив міністр юстиції Мадагаскару, «мета закону — трансформувати традиції, щоб відкрити шлях до соціальної та економічної емансипації; він не може тому не ввійти в суперечність із звичаєм»
У монархічних арабських державах змінився звичай успадкування старшим сином царюючого монарха. Наприклад, спадкоємцем у Кувейті може бути призначений будьякий син монарха, у Катарі — будь-який із його родичів. У деяких держав кандидатура спадкоємця, запропонована монархом; підлягає затвердженню національними зборами.
Для більшості африканських держав загальними тенденціями стали такі.
Проведення уніфікації звичаєвого права, відмова від безглуздого роздрібнення права (на Мадагаскарі в 1957 р., у Танганьїку в 1961 р. та в інших країнах).
Включення діючих звичаїв до галузевих кодексів та інших нормативних актів (з нерідким ігноруванням звичаїв інших народностей, соціальних груп, що проживають на території даної країни).
Проведення величезної законодавчої роботи.
Запозичення норм зобов'язального, торгового, адміністративного, кримінального права та інших галузей права від колишніх метрополій при створенні національних кодексів. У Ефіопії за період 1957—1965 рр. набули чинності 5 кодексів, близькі моделям кодексів Наполеона. У франкомовних країнах за ці роки створено понад 100 кодексів. Важливі закони прийняті в англомовних країнах — Гані, Нігерії, країнах Східної Африки.
Формування загальнотериторіального права, створення єдиної національної правової системи в межах своєї території, що стало можливим і необхідним в умовах деколонізації країн Африки і Мадагаскару.
Незважаючи на формування загальнотериторіального права, супроводжуване витисненням або обмеженням звичаєвого права, правова свідомість більшості сільського населення принципово не змінилася. Сільські жителі продовжують орієнтуватися на норми звичаєвого права.
Збереження глибоких відмінностей між правовими системами країн, що пережили колоніальну залежність від Франції та Бельгії, і країн, що були англійськими колоніальними володіннями. Як правило, африканські юристи одержують освіту в європейських державах — колишніх метрополіях або в національних університетах, навчаючись за їх програмами. Після одержання вищої освіти вони втілюють правові традиції та норми континентального або загального права в юридичну практику своїх країн, що сприяє збереженню відмінностей між ними. Звичаєве право, незважаючи на позиції, що похитнулися, є традиційною об'єднуючою засадою правових систем африканських країн.