- •Конспект лекції з дисципліни Порівняльне правознавство Лекція 1
- •Поняття порівняльного правознавства.
- •2.Історія становлення порівняльного правознавства
- •2. Предмет, цілі, види порівняльно-правових досліджень
- •4. Порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •5. Значення порівняльного правознавства
- •Лекція 2 теоретичні аспекти методології порівняльного правознавства
- •1.Функції порівняльного правознавства (наукова, освітня, практична, міжнародна уніфікація права)
- •1.1. Наукова функція
- •1.2. Освітня функція
- •1.3. Практична функція
- •1.4. Міжнародна уніфікація права
- •2. Поняття порівняльно-правового методу
- •3. Методологія порівняльно-правового методу та порівняльного правознавства
- •4. Основні види, типи й групи досліджень у порівняльному правознавстві
- •Лекція 3 питання класифікації основних правових систем сучасності
- •1. Правова карта світу як предмет вивчення порівняльного правознавства. Визначення правової карти світу
- •2. Правова система — головний об'єкт порівняльного правознавства. Критерії класифікації правових систем
- •3. Правова сім'я як специфічна категорія порівняльного правознавства. Вчення про правові сім'ї
- •4. Огляд деяких чинних класифікацій основних правових систем і сімей сучасності
- •Лекція 4 загальна характерістика романо – германської правової сім'і
- •1. Формування романо-германського типу правової системи
- •2.Роль науки (університетів) у формуванні романо – германської правової сім'і
- •3.Система права та її структура
- •4.Нормативно – правовий акт у системі джерел права
- •5.Делегована правотворчість
- •6.Правотворчість суб'єктів федерації
- •7.Правовий звичай
- •8.Правова доктрина
- •9.Роль судової практики
- •10.Кодификація
- •Лекція 5 загальна характерістика англо – амеріканської правової сім'і
- •1.Поняття англо-американського типу правової системи
- •Загальне право Англії
- •3.Право справедливості
- •4.Судовий прецедент у системі джерел права.
- •6.Правова доктрина
- •7.Норма права
- •8.Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
- •9.Юридична термінологія країн загального права
- •Лекція 6 релігійні й традиційні правові сім'ї Мусульманська правова сім'я
- •Поняття мусульманського права
- •Виникнення і розвиток мусульманського права
- •Джерела мусульманського права
- •5.Система мусульманського права та її структура
- •6.Норма мусульманського права
- •7.Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •8.Особливості судової системи
- •Індуїстське право
- •1.Поняття індуського права
- •2.Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
- •3.Правовий звичай, закон і судовий прецедент
- •5.Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
- •4.Індуське право у правовій системі сучасної Індії
- •Лекція 8 правові системи країн далекого сходу
- •1.Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
- •2.Поняття китайського права філософсько-моральні джерела його формування
- •3.Джерела права
- •4.Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
- •5.Система права. Норма права
- •7.Кодифікація
- •7.Поняття японського права і особливості його формування
- •8.Джерела права сучасної Японії
- •9.Система права сучасної Японії
- •10.Закон. Кодифікація
- •Лекція 9 звичаєво-общинна група правових систем африки і мадагаскару
- •1.Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем Африки і Мадагаскару
- •2.Основні риси звичаєвого права
- •3.Загальна характерістика африканської правової сім'і
- •4.Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
- •6. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
- •Лекція 10 змішані правові системи
- •1.Поняття змішаних правових систем.
- •2.Правові системи канадської провінції Квебек та американського штату Луізіана.
- •3.Правова система Ізраїлю.
- •4.Загальна характеристика північноєвропейської групи правових систем.
- •6. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем.
- •Місце правової системи України на правовій карті світу
- •1.Місце правової системи України на правовій карті світу
- •Лекція 12
3.Джерела права
До джерел китайського права, як і всієї далекосхідної групи правових систем, можна віднести:
норми-традиції (насамперед ритуали) — мають першорядне значення. Такої позиції додержувалося ще раннє конфуціанство, вбачаючи в цьому умови для збереження громадського порядку;
етичні норми — мирне життя в суспільстві гарантується не правом, а етикою;
норми-звичаї — розв'язання конфлікту за допомогою миротворця, а не суду, відповідно до «дао»;
норми права — вдаватися до допомоги права слід якнайрідше (навіть легісти вважали право неминучим злом). Лише останнім часом норми права набули певного значення. Закон став одним із провідних джерел права.
Юридична регламентація відносин не має скільки-небудь глибоких коренів у китайській цивілізації. У ній головною регулюючою силою є моральні догми, що базуються на вченні Конфуція. У спірних ситуаціях керувалися традиційними правилами умиротворення сторін за допомогою посередника, лише у виключних випадках зверталися до суду або адміністрації.
Нині судові та адміністративні рішення відіграють важливу роль, але не як джерело (форма) права, а як результати правозастосовчої діяльності держави. Тут не постає питання про ідеальний закон, який відрізняється від правил, що викладені раніше законодавцем або застосовуються у діяльності суду та адміністрації. Питання виникає щодо самої цінності закону.
В континентальної Європі, наприклад в іспанській общині, закон був уведений як необхідний засіб для стійкості суспільства в процесі його життєдіяльності. Стійкий соціальний порядок припускає першість закону. Людина повинна жити в згоді з законом і, якщо є така потреба, битися за його торжество. Адміністративні авторитети, не менше ніж будь-яка частина суспільства, мають діяти легальне. Суди покликані забезпечити повагу до закону. Поза законом можуть бути лише анархія, хаос, право сили. Тому закон необхідно поважати. Країни Далекого Сходу відхиляють цей підхід. Для Китаю закон є скоріше інструментом погоджувальної дії, ніж символом юстиції. Він розглядається як засіб, який не стільки встановлює порядок у суспільстві, скільки дезорганізує його. Для Китаю поведінка особи забезпечується не законом, а гармонією і миром, які досягаються відповідністю традиціям і звичаям. Традиційне примирення сторін за допомогою посередника вважається більшим досягненням, ніж юстиція. Закон розцінюється скоріше як засіб залякування або абстрактний зразок, але ж ніяк не зразок для дії, що характерно для країн континентального права.
4.Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
У китайській мові слово «право» має два значення — «фа» і «ксін». У глибоку давнину вони вживалися як синоніми. Нині слово «фа» має ширше значення, а «ксін» перекладається як «покарання». Розуміння всього права як кримінального права пояснює традиційний підхід до права як до покарання.
У китайській правосвідомості тривалий час було відсутнє поняття «суб'єктивне право». Пізніше китайське слово «цюань-лі» (суб'єктивне право) з'явилося під впливом японського права. Воно є результатом запозичення.
За китайськими поняттями від суб'єктивного права не залежить гармонія в суспільстві, тому що суспільство існує споконвічне без втручання суб'єктів. Більш того, суспільство розвивається спокійно і планомірно, якщо жодний із його суб'єктів не ставить за мету захист виключно особистих інтересів. Суспільство вважається здоровим, якщо гармонійно функціонує відповідно до дао. Конфлікт у суспільстві — показник його хвороби, яку необхідно лікувати. Ефективним засобом усунення конфлікту як суспільного зла є кримінальне право.
У даній схемі суб'єктивне право не знаходить собі місця, оскільки розглядається як джерело колізії інтересів. Навіть лепети. які більше за інших займалися проблемами права і виступали за рівність індивідів перед законом, вбачали в «фа» насамперед покарання або нагороду і не порушували питання про які-небудь права підданих за законом. У питанні про співвідношення прав і обов'язків особи пріоритет віддається обов'язкам.
Для уточнення китайського розуміння слова «право» слід звернутися до терміна «лю», який вживається як синонім слова «ксін». У юридичному значенні «лю» — кримінальне право, в етимологічному (широкому) смислі «право» (гама, гармонія) означає музичну гармонію. «Лю» відомо раніше за «ксін». Музика, як і традиції, віднесена китайцями до важливих сторін буття, які необхідно вивчати, щоб бути доброчесними. Кримінальне право в Китаї завжди було суворим, тому право не викликало до себе такої поваги, як музика.