- •Конспект лекції з дисципліни Порівняльне правознавство Лекція 1
- •Поняття порівняльного правознавства.
- •2.Історія становлення порівняльного правознавства
- •2. Предмет, цілі, види порівняльно-правових досліджень
- •4. Порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •5. Значення порівняльного правознавства
- •Лекція 2 теоретичні аспекти методології порівняльного правознавства
- •1.Функції порівняльного правознавства (наукова, освітня, практична, міжнародна уніфікація права)
- •1.1. Наукова функція
- •1.2. Освітня функція
- •1.3. Практична функція
- •1.4. Міжнародна уніфікація права
- •2. Поняття порівняльно-правового методу
- •3. Методологія порівняльно-правового методу та порівняльного правознавства
- •4. Основні види, типи й групи досліджень у порівняльному правознавстві
- •Лекція 3 питання класифікації основних правових систем сучасності
- •1. Правова карта світу як предмет вивчення порівняльного правознавства. Визначення правової карти світу
- •2. Правова система — головний об'єкт порівняльного правознавства. Критерії класифікації правових систем
- •3. Правова сім'я як специфічна категорія порівняльного правознавства. Вчення про правові сім'ї
- •4. Огляд деяких чинних класифікацій основних правових систем і сімей сучасності
- •Лекція 4 загальна характерістика романо – германської правової сім'і
- •1. Формування романо-германського типу правової системи
- •2.Роль науки (університетів) у формуванні романо – германської правової сім'і
- •3.Система права та її структура
- •4.Нормативно – правовий акт у системі джерел права
- •5.Делегована правотворчість
- •6.Правотворчість суб'єктів федерації
- •7.Правовий звичай
- •8.Правова доктрина
- •9.Роль судової практики
- •10.Кодификація
- •Лекція 5 загальна характерістика англо – амеріканської правової сім'і
- •1.Поняття англо-американського типу правової системи
- •Загальне право Англії
- •3.Право справедливості
- •4.Судовий прецедент у системі джерел права.
- •6.Правова доктрина
- •7.Норма права
- •8.Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
- •9.Юридична термінологія країн загального права
- •Лекція 6 релігійні й традиційні правові сім'ї Мусульманська правова сім'я
- •Поняття мусульманського права
- •Виникнення і розвиток мусульманського права
- •Джерела мусульманського права
- •5.Система мусульманського права та її структура
- •6.Норма мусульманського права
- •7.Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •8.Особливості судової системи
- •Індуїстське право
- •1.Поняття індуського права
- •2.Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
- •3.Правовий звичай, закон і судовий прецедент
- •5.Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
- •4.Індуське право у правовій системі сучасної Індії
- •Лекція 8 правові системи країн далекого сходу
- •1.Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
- •2.Поняття китайського права філософсько-моральні джерела його формування
- •3.Джерела права
- •4.Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
- •5.Система права. Норма права
- •7.Кодифікація
- •7.Поняття японського права і особливості його формування
- •8.Джерела права сучасної Японії
- •9.Система права сучасної Японії
- •10.Закон. Кодифікація
- •Лекція 9 звичаєво-общинна група правових систем африки і мадагаскару
- •1.Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем Африки і Мадагаскару
- •2.Основні риси звичаєвого права
- •3.Загальна характерістика африканської правової сім'і
- •4.Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
- •6. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
- •Лекція 10 змішані правові системи
- •1.Поняття змішаних правових систем.
- •2.Правові системи канадської провінції Квебек та американського штату Луізіана.
- •3.Правова система Ізраїлю.
- •4.Загальна характеристика північноєвропейської групи правових систем.
- •6. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем.
- •Місце правової системи України на правовій карті світу
- •1.Місце правової системи України на правовій карті світу
- •Лекція 12
4.Індуське право у правовій системі сучасної Індії
Після проголошення незалежності Індії (1950 р.) виникла необхідність у реформуванні законодавства. Були переглянуті деякі норми, інститути індуського права з метою їх модернізації з урахуванням європейського і насамперед англійського права. Реформи торкнулися сфер регулювання, які перебували у виключному віданні індуського права і здавалися недоторканними, перш за все догматів про касти. Відповідно до індуїзму та індуського права перехід із однієї касти до іншої є неможливим. Кожна каста ізольована від іншої касти своєю так званою «чистотою», яку не можна заплямувати позакастовими контактами, особливо з членами нижчих каст. Заборонялися шлюби між членами різних каст.
Наприкінці 40—50-х років XX ст. прийнято низку законів, які багато в чому були соціально-революційними. Вони стали поштовхом для змін у свідомості суспільства. У 1949 р. було видано закон про легітимність індуських шлюбів, незалежно від сповідуваних релігій і належності до різних каст. Конституцією Індії 1950 р. визнано рівноправність каст і юридичну повноправність «недоторканних» (безправних і найпригнобленіших), закріплено рівність осіб, що одружуються. На основі положень цієї Конституції скасовано усі правила, що встановлювали відповідальність за порушення понять про кастову належність. У 1955 р. законом про шлюб було заборонене багатоженство, було передбачено розлучення. Шлюб став розглядатися як договір. Для майбутніх чоловіків було передбачено згоду на шлюб, встановлено мінімальний шлюбний вік як для чоловіків, так і для жінок, скасовано правило індуського права, за яким шлюб між представниками різних каст вважався недійсним, якщо жінка належить до вищої касти або вдова з вищої касти удруге виходить заміж. Діти від такого шлюбу визнавалися законнонародженими.
Істотні зміни у правову систему було внесено законами про неповнолітніх і опікунство, про спадкування, про усиновлення і виплату коштів на утримання членів сім'ї (аліментних зобов'язань). У результаті роботи з кодифікації індуського права: 1) звузилася сфера дії звичаїв; 2) розширилася сфера чинності закону і судового прецеденту; 3) індуське право перестало бути однаковим, а дхарма втратила своє традиційне значення зводу правил, покликаних спрямовувати поведінку людей.
На цей час модернізацію законодавства та істотний відхід від дхарми стимулюють керівники держави. Робляться спроби сформувати національну правову систему, що ґрунтується на національно-територіальному, а не релігійному принципі. Закладаються її нові законодавчі основи. Конституція Індії підтвердила, що створене раніше право залишається чинним, і орієнтувала на видання єдиного Цивільного кодексу для всіх громадян Індії (ст. 44). Правда, для цього потрібно зміна чи скасування права «особистого статусу» — найбільш ортодоксальної частини індуського права, де вирішальним чинником є належність до певної общини.
У національній правовій системі сучасної Індії рамки використання традиційного індуського права обмежені:
сферою сімейно-шлюбних відносин — народження дітей поза шлюбом, опікунство, усиновлення, шлюб, нерозділена сім'я з двох-трьох поколінь і поділ майна; спадкування майна вмерлого родичами, включаючи неподільне майно;
питаннями участі сім'ї та общини в релігійних і добродійних пожертвуваннях;
питаннями суспільного характеру — переважне право на купівлю, клятва, передача майна через заповіт або інший документ тощо;
внутрішньокастовими і міжкастовими відносинами (відлучення від каст та ін.).
Іншими словами, сфери впливу індуського права — спадкування, шлюб, касти, релігійні інститути.
Індуське право в Індії відіграє незрівнянно меншу роль, ніж мусульманське право в сучасних мусульманських країнах. Воно втратило своє традиційне значення часів британської колонізації, вимушено поступившись місцем англійському загальному праву, яке у модифікованому вигляді продовжує зберігати свої позиції.
