- •Конспект лекції з дисципліни Порівняльне правознавство Лекція 1
- •Поняття порівняльного правознавства.
- •2.Історія становлення порівняльного правознавства
- •2. Предмет, цілі, види порівняльно-правових досліджень
- •4. Порівняльне правознавство як наука та навчальна дисципліна
- •5. Значення порівняльного правознавства
- •Лекція 2 теоретичні аспекти методології порівняльного правознавства
- •1.Функції порівняльного правознавства (наукова, освітня, практична, міжнародна уніфікація права)
- •1.1. Наукова функція
- •1.2. Освітня функція
- •1.3. Практична функція
- •1.4. Міжнародна уніфікація права
- •2. Поняття порівняльно-правового методу
- •3. Методологія порівняльно-правового методу та порівняльного правознавства
- •4. Основні види, типи й групи досліджень у порівняльному правознавстві
- •Лекція 3 питання класифікації основних правових систем сучасності
- •1. Правова карта світу як предмет вивчення порівняльного правознавства. Визначення правової карти світу
- •2. Правова система — головний об'єкт порівняльного правознавства. Критерії класифікації правових систем
- •3. Правова сім'я як специфічна категорія порівняльного правознавства. Вчення про правові сім'ї
- •4. Огляд деяких чинних класифікацій основних правових систем і сімей сучасності
- •Лекція 4 загальна характерістика романо – германської правової сім'і
- •1. Формування романо-германського типу правової системи
- •2.Роль науки (університетів) у формуванні романо – германської правової сім'і
- •3.Система права та її структура
- •4.Нормативно – правовий акт у системі джерел права
- •5.Делегована правотворчість
- •6.Правотворчість суб'єктів федерації
- •7.Правовий звичай
- •8.Правова доктрина
- •9.Роль судової практики
- •10.Кодификація
- •Лекція 5 загальна характерістика англо – амеріканської правової сім'і
- •1.Поняття англо-американського типу правової системи
- •Загальне право Англії
- •3.Право справедливості
- •4.Судовий прецедент у системі джерел права.
- •6.Правова доктрина
- •7.Норма права
- •8.Закон в англійській правовій системі. Співвідношення закону і прецеденту
- •9.Юридична термінологія країн загального права
- •Лекція 6 релігійні й традиційні правові сім'ї Мусульманська правова сім'я
- •Поняття мусульманського права
- •Виникнення і розвиток мусульманського права
- •Джерела мусульманського права
- •5.Система мусульманського права та її структура
- •6.Норма мусульманського права
- •7.Мусульманське право в сучасних правових системах: загальна характеристика
- •8.Особливості судової системи
- •Індуїстське право
- •1.Поняття індуського права
- •2.Релігійні та ідеологічні джерела індуського права
- •3.Правовий звичай, закон і судовий прецедент
- •5.Еволюція індуського права. Вплив англійської системи права
- •4.Індуське право у правовій системі сучасної Індії
- •Лекція 8 правові системи країн далекого сходу
- •1.Загальна характеристика далекосхідної групи правових систем
- •2.Поняття китайського права філософсько-моральні джерела його формування
- •3.Джерела права
- •4.Термін «право». Ставлення до суб'єктивного права
- •5.Система права. Норма права
- •7.Кодифікація
- •7.Поняття японського права і особливості його формування
- •8.Джерела права сучасної Японії
- •9.Система права сучасної Японії
- •10.Закон. Кодифікація
- •Лекція 9 звичаєво-общинна група правових систем африки і мадагаскару
- •1.Загальна характеристика звичаєво-общинної групи правових систем Африки і Мадагаскару
- •2.Основні риси звичаєвого права
- •3.Загальна характерістика африканської правової сім'і
- •4.Звичаєве право і суди в умовах колонізації країн Африки
- •6. Звичаєве право в сучасних правових системах Африки і Мадагаскару
- •Лекція 10 змішані правові системи
- •1.Поняття змішаних правових систем.
- •2.Правові системи канадської провінції Квебек та американського штату Луізіана.
- •3.Правова система Ізраїлю.
- •4.Загальна характеристика північноєвропейської групи правових систем.
- •6. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем.
- •Місце правової системи України на правовій карті світу
- •1.Місце правової системи України на правовій карті світу
- •Лекція 12
9.Роль судової практики
Судову практику можна віднести до допоміжного джерела права романогерманського типу. Відповідно до чинної доктрини права (правові норми приймаються парламентом і уповноваженими ним органами) судовій практика не відведена роль джерела права. Проте об'єктивно спостерігається явне зростання ролі судового прецеденту в правотворчій діяльності держави, чому сприяють:
недосконалість законодавства (суперечності і прогалини в ньому);
піднесення «третьої влади» — судової, що дозволила суддям розробляти принципові рішення, уточнювати положення закону таким чином, що народжуються нові норми, так звані правоположення судової практики. Вони в основному є результатом діяльності суддів касаційних судів як. вищих судових інстанцій. Підтвердження касаційним судом судових рішень, особливо прийнятих на основі аналогії або загальних принципів, може сприйматися іншими судами при рішенні подібних справ як фактичний прецедент (наприклад, постанови Касаційного суду і Державної ради Франції). Норми — правоположення судової практики повинні враховуватися всіма юристами, що застосовують право. З цією метою вони публікуються в судових збірниках і довідниках. У деяких країнах роль судової практики як додаткового юридичного джерела права підтверджується постійним виданням судових збірників і довідників. У ряді країн (Нідерланди та ін.) офіційне опублікування прецедентів не практикується. Найбільш важливі рішення публікуються в щотижневику «Нідерландська юриспруденція», періодичних юридичних виданнях.
Використовуючи казуїстичний підхід, судді нерідко виступають «заступниками» законодавця, особливо тоді, коли законодавець широко сформулював норми права і тим самим відкрив простір для розширювального тлумачення і творчості. Так, у Нідерландах творча функція судової влади декілька вище, ніж у ряді країн романсгерманського права. Це пояснюється тим, що нідерландський законодавець утримався від врегулювання деяких питань, залишивши їх суддям. Часткова кодификація конституційного права дозволила судовій практиці взяти на себе функцію захисту прав громадянина не тільки в судово-охоронному, а й у правотворчому відношенні. Проте прецеденти не набули такої ж престижності, як закон.
Між нормами, відпрацьованими судовою практикою, і нормами, створеними законодавчим органом, є розходження. Дія судової практики в країнах романсгерманського типу відбувається в межах, встановлених законодавцем. Створена судовою практикою правова норма носить обмежений характер, оскільки не володіє такою ж загальністю і узагальненість як норма права, що виходить від парламенту. При розгляді нової справи вона може не враховуватися. У цьому полягає головна відмінність норми, створеної в процесі судової діяльності країн, що належать до романо-германського типу, від пріоритетного становище судового прецеденту в країнах англо-американського права.
Отже, романо-германський тип правової системи характеризується пріоритетом норми, що міститься в законодавчих актах. Проте він припускає і пошук кожним юристом у конкретному питанні рішення, що відповідає принципу справедливості.