1. Сутність державного регулювання інвестиційної діяльності

Державне регулювання інвестиційної діяльності – регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності; - пряме управління державними інвестиціями.

Пряме управління державними інвестиціями включає: 1.планування державних інвестицій; 2.реалізація державних інвестиційних програм; 3.фінансування за рахунок бюджету та позабюджетних цільових фондів.

Державне регулювання інвестиційної діяльності повинно: 1. виходити із реальних економічних та соціальних проблем; 2. базуватися на певних теоріях (концепціях), тобто бути науково обгрунтованим.

Державне регулювання в Україні повинно стимулювати не тільки розвиток інвестицій але й інновацій (це забезпечить інтенсивний розвиток економіки у розширеному відтворенні).

Моделі зарубіжного досвіду регулювання інвестиційної діяльності(виходячи із методів регулювання):

1. Американська модель державного регулювання – характерна для багатьох країн. Її особливістю є акцент на податкову політику (ліберальну макроекономічну політику). Модель спрямована на стабілізацію цін та податкових ставок.

2. Японська модель держ регулювання – базується на партнерстві уряду та бізнесу. В межах цієї моделі часткове фінансування ефективних пріоритетних проектів за рахунок державних коштів. Інвестиційні проекти фінансуються за рахунок кредитів Японського банку розвитку в розмірі від 1/3 до 1/5 їх вартості.

3. Тайванська модель – передбачає подолання недоліків корди націй дій інвесторів та подолання неузгодженості в рішеннях приватних інвесторів.

Держава створює необхідну інфраструктуру та стимулює вкладення у формування та розвиток людського капіталу.

4.2. Інституціональне забезпечення державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні

До основних інститутів інвестиційної інфраструктури входять:

 НБУ:

• визначає та проводить грошово-кредитну політику;

• монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

• встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

• здійснює банківське регулювання та нагляд;

• веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

• складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

• представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

 Фонд держмайна України:

1) реалізація державної політики щодо управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави, а також у сфері приватизації, оренди, використання та погодження відчуження державного майна;

2) методичне забезпечення реалізації майнових прав держави, процесів приватизації, оренди, управління корпоративними правами держави та використання державного майна, придбання майна у державну власність;

3) державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

4) організація та проведення приватизації і відчуження державного майна у встановленому законом та іншими нормативно-правовими актами порядку;

5) контроль щодо:

організації та проведення приватизації, відчуження, передачі державного майна в оренду та користування;

повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням закону;

 Основним завданням державного Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

 Національна комісія з регулювання ринків фін послуг (виконує 95 завдань):

1) аналізує стан і тенденції розвитку ринків фінансових послуг, розробляє пропозиції щодо формування державної політики у сфері фінансових послуг;

2) здійснює моніторинг руху капіталу в Україну та за її межі через ринки фінансових послуг;

3) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік, інших прогнозних та програмних документів соціального та економічного розвитку;

4) здійснює відповідно до законодавства державне регулювання та нагляд за діяльністю фінансових установ;

5) надає висновки про віднесення операцій до певного виду фінансових послуг;

 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:

- формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів в Україні, сприяння адаптації українського ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів;

- забезпечення державного контролю за додержанням законодавства України з питань функціонування фондового ринку;

- підготовка пропозицій щодо запобігання монополізації фондового ринку, створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між учасниками фондового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією;

- узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

- узагальнення та поширення досвіду іноземних держав щодо формування та розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів.

- визначає особливості діяльності на ринку цінних паперів іноземних емітентів та іноземних фінансових посередників;

- забезпечує контроль за біржовою діяльністю, діяльністю на позабіржовому ринку цінних паперів.