- •Основи фізіології та гігієни праці. Вимоги охорони праці до розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
- •1. Основи фізіології праці.
- •2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ншвф).
- •3. Загальні відомості про гігієну праці.
- •4. Особливості розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
- •Основи виробничої безпеки.
- •1. Виробнича безпека.
- •2. Основи електробезпеки.
- •3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні речовин і матеріалів.
- •4. Вимоги до параметрів виробничого середовища та організація робочого місця користувачів персональних комп’ютерів.
- •Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
- •1. Пожежна безпека.
- •2. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Самозаймання горючих речовин.
- •1) Температура займання Тз;
- •2) Температура самозаймання Тсз.
- •3. Забезпечення пожежовибухобезпечності виробництв.
4. Вимоги до параметрів виробничого середовища та організація робочого місця користувачів персональних комп’ютерів.
Однією з характерних особливостей сучасного розвитку суспільства є поширення сфер діяльності людини, в яких використовуються новітні інформаційні технології. Це призвело до широкого застосування персональних комп’ютерів (ПК). Однак їх використання має і зворотний, негативний бік, що загрожує як здоров’ю окремих працівників, так і всього суспільства в цілому. Така небезпека вимагає удосконалення системи проектування та влаштування організації робочих місць, пошуку нових підходів до вирішення цього питання, проведення комплексу профілактичних заходів, метою яких є запобігання негативному впливу ПК на здоров’я людини.
Робота з персональним комп’ютером пов’язана з:
- постійним зоровим напруженням;
- нервово-емоційним навантаженням;
- навантаженням на серцево-судинну систему;
- впливом на опорно-руховий апарат.
Найбільш повним нормативним документом щодо охорони праці користувачів ПК є ДержСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин».
Правилами забороняється без гігієнічної оцінки безпеки для здоров’я людини, а також без узгодження науково-технічної документації з органами ДСЕС України і Держпраці:
- затверджувати нормативну і технічну документацію на нові ВДТ;
- постачати таку продукцію у виробництво, продавати її і використовувати у виробничих умовах;
- закупати та ввозити подібну продукцію в Україну.
Відповідальність за виконання цих Правил покладається на посадових осіб, фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю і здійснюють розроблення, виробництво, закупівлю, реалізацію і застосування ЕОМ та ПЕОМ в адміністративних і промислових приміщеннях.
Забороняється розміщення робочих місць з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях і на цокольних поверхах.
Площа на одне робоче місце повинна бути не менше 6,0 м2 , а об’єм – не менше 20,0 м3.
Виробничі приміщення повинні обладнуватися шафами для документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням площі приміщень. У приміщенні з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження, де також була б можливість займатися фізичною культурою (СНиП 2.09.04-87).
Вимогами до параметрів виробничого середовища з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин та персональних електронно-обчислювальних машин передбачаються:
- параметри мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря (ГОСТ 12.1.005-88 і СН 4088-86));
- рівні іонізації повітря (СН 2152-8);
- параметри освітлення (СНиП II-4 – 79);
- рівні шуму та вібрації (СН 3223-85, ГОСТ 12.1.003-83 та ГР 2411-81);
- рівні іонізуючого випромінювання (НРБУ № 58).
При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:
- робочу позу користувача;
- простір для розміщення користувача;
- можливість огляду елементів робочого місця;
- розміщення документів і матеріалів, які використовуються користувачем.
Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.
Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін – на відстані 1 м, відстань між собою – не менше 1,5 м.
При розміщенні робочого місця поряд з вікнами кут між екраном дисплея і площиною вікна повинен складати не менше 90о для виключення відблисків.
Недопустиме розташування ПК, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон кімнати або задньої частини ПК, в яку вмонтовані вентилятори.
При розміщенні робочих столів із ПК необхідно дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ПК – 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана іншого – 2,5 м.
Монітор повинен бути встановлений так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей користувача. Екран монітора ПК залежно від розмірів символів на ньому повинен знаходитися на відстані 600-700 мм від очей.
Клавіатура повинна бути розташована так, щоб було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні стола на відстані 100-300 мм від його краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах 5-15о, зап’ястя на долонях рук повинні розташовуватися горизонтально, паралельно відносно площини стола.
Під час роботи з ВДТ для збереження здоров’я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки їх працездатності встановлюються внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.
При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності, за основну роботу з ВДТ слід вважати таку, що займає не менше 50 % робочого часу.
Впродовж робочої зміни мають передбачатися такі перерви:
- перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
- перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
- додаткові регламентовані перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей їх трудової діяльності.
Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за умови 8-годинної денної робочої зміни залежить від професійної групи користувачів ВДТ, встановленої класифікатором професій (Національний класифікатор України «Класифікатор професій» ДК 003:2010).
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні регламентовані перерви:
- для розробників програм (інженерів-програмістів) – 15 хв. після кожної години роботи за ВДТ;
- для операторів комп’ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи за ВДТ;
- для операторів ЕОМ – 15 хв. через кожні 2 години.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом наступних 4-х годин, незалежно від характеру трудової діяльності - через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які наведені у ДержСанПіН 3.3.2.007-98.
Працюючі з ВДТ підлягають обов’язковим медичним оглядам: попереднім – при прийомі на роботу і періодичним – упродовж трудової діяльності.
Періодичні огляди повинні проводитися один раз на два роки комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показання рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому слід враховувати також стан організму в цілому.
Виконання передбачених відповідних вимог у комплексі з практичним здійсненням первинних та спеціальних заходів повинно стати нормою діяльності всіх фахівців, безпосередньо пов’язаних з використанням обладнання з візуальними дисплейними терміналами.
Висновок: Сучасна цивілізація зіткнулася з величезною проблемою свого буття - промисловість, сконцентрувавши в собі колосальні запаси енергії та нових матеріалів, стала загрожувати життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу. Людина, працюючи на промисловому підприємстві, постійно піддається впливу різних небезпек. У реальних виробничих умовах часто виникають ситуації, коли здоров’я, а іноді й життя людини, залежать тільки від її своєчасних і грамотних дій. Вирішенню багатьох проблем, пов’язаних з негативними наслідками трудової діяльності людини, сприяє знання особливостей виробничої безпеки та профілактичних заходів захисту працюючих від її компонентних складових.
ЛЕКЦІЯ № 6.
ТЕМА ЛЕКЦІЇ:
