- •Основи фізіології та гігієни праці. Вимоги охорони праці до розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
- •1. Основи фізіології праці.
- •2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ншвф).
- •3. Загальні відомості про гігієну праці.
- •4. Особливості розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
- •Основи виробничої безпеки.
- •1. Виробнича безпека.
- •2. Основи електробезпеки.
- •3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах та транспортуванні речовин і матеріалів.
- •4. Вимоги до параметрів виробничого середовища та організація робочого місця користувачів персональних комп’ютерів.
- •Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
- •1. Пожежна безпека.
- •2. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів. Самозаймання горючих речовин.
- •1) Температура займання Тз;
- •2) Температура самозаймання Тсз.
- •3. Забезпечення пожежовибухобезпечності виробництв.
3. Загальні відомості про гігієну праці.
Для гігієнічної оцінки існуючих умов праці розроблена «Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджена Наказом МОЗ України від 08.04.2014 року за № 248.
Відповідно до цієї Класифікації умови праці поділяються на чотири класи:
1-й клас – оптимальні умови. За таких умов зберігається здоров’я, підтримується високий рівень працездатності.
2-й клас – допустимі умови. Допускаються незначне зниження працездатності й дискомфорт, але ці умови не призводять до виникнення захворювання працівника.
3-й клас – шкідливі умови. Шкідливі чинники перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив.
4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови. Вплив чинників протягом зміни або її частини створюють високий ризик виникнення тяжких форм гострих отруєнь, уражень, каліцтв або загрозу для життя працівника.
Гігієнічна класифікація праці призначена для:
- контролю умов праці працівника (працівників) на відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;
- атестації робочих місць за умовами праці;
- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
- створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;
- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
- санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;
- санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих та сільськогосподарських підприємств;
- застосування заходів адміністративного впливу при виявленні санітарних правопорушень, а також для притягнення винуватців до дисциплінарної та карної відповідальності;
- вивчення зв’язку стану здоров’я працюючого з умовами його праці (при проведенні епідеміологічних досліджень здоров’я, періодичних медичних оглядів);
- складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;
- розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь;
- встановлення рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обґрунтування заходів соціального захисту працюючих.
Гігієна праці - галузь практичної і наукової діяльності, що вивчає стан здоров’я працівників у його обумовленості умовами праці і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.
Здоров’я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад (преамбула статуту ВООЗ).
Захворювання - це порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.
Професійне захворювання (профзахворювання) - це захворювання, у виникненні яких вирішальна роль належить впливу несприятливих факторів виробничого середовища і трудового процесу.
Професійна захворюваність - показник числа виявлених вперше протягом року хворих із професійними захворюваннями й отруєннями, розрахований на 100, 1000, 10000, 100000 працюючих.
Виробничо обумовлена захворюваність - захворюваність на загальні (не віднесені до професійних) захворювання, що має тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці і перевищує таку в професійних групах, що не контактують із шкідливими факторами.
Виробнича травма - пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.
Нещасний випадок на виробництві - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть.
Працездатність - стан людини, при якому сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей дозволяє працюючому виконувати роботу визначеного змісту, обсягу і якості.
Робочий день (зміна) - встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби (ДСТУ 2293-93).
