2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ншвф).

Запровадження нових технологічних процесів, навіть тих, що спрямовані на полегшення праці чи підвищення її безпеки, часто пов’язане з появою нових чинників, загроза яких життю та здоров’ю працюючих може бути неусвідомленою або навіть невідомою.

Реальне виробництво завжди супроводжується шкідливими та небезпечними чинниками (факторами) і має певний виробничий професійний ризик.

Професійний ризик - це ймовірність порушення (ушкодження) здоров’я працівника з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції останніх, показників стану здоров’я і втрати працездатності працівників.

Шкідливий виробничий фактор - фактор середовища і трудового процесу, вплив якого на працюючого за певних умов (інтенсивність, тривалість та ін.) може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я нащадків.

Небезпечний виробничий фактор - фактор виробничого середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров’я або смерті.

Розподіл несприятливих факторів виробничого середовища на шкідливі та небезпечні зумовлений різним характером їх дії на людський організм, потребою у різних заходах та засобах для боротьби з ними та профілактики викликаних ними ушкоджень, а також рядом причин організаційного характеру. У той же час такий розподіл несприятливих факторів виробничого середовища є досить умовним, оскільки залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними. Таким чином, між шкідливими та небезпечними виробничими факторами інколи важко провести чітку межу. Один і той же чинник може викликати травму і захворювання (наприклад, високий рівень іонізуючого або теплового випромінювання може викликати опік або навіть призвести до миттєвої смерті, а довготривала дія порівняно невисокого рівня цих же факторів - до хвороби; пилинка, що потрапила в око, спричиняє травму, а пил, що осідає в легенях, - захворювання - пневмоконіоз). Через це всі несприятливі виробничі чинники часто розглядаються як єдине поняття - небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).

За своїм походженням та природою дії небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяють на 5 груп: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні (чинний міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 виділяє лише перші чотири групи названих чинників, але, як у працях, виданих під егідою Міжнародної Організації Праці, так і в ДСТУ 2293-99 у визначенні терміну «виробниче середовище» виділяються також соціальні чинники).

До фізичних НШВФ відносять:

• машини та механізми або їх елементи, а також вироби, матеріали, заготовки тощо, які рухаються або обертаються;

• конструкції, які руйнуються;

• системи, устаткування або елементи обладнання, які знаходяться під підвищеним тиском;

• підвищена запиленість та загазованість повітря;

• підвищена або понижена температура повітря, поверхонь приміщення, обладнання, матеріалів;

• підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку;

• підвищений або понижений барометричний тиск та його різкі коливання;

• підвищена та понижена вологість;

• підвищена швидкість руху та підвищена іонізація повітря;

• підвищений рівень іонізуючих випромінювань;

• підвищене значення напруги в електричній мережі;

• підвищені рівні статичної електрики, електромагнітних випромінювань;

• підвищена напруженість електричного, магнітного полів;

• відсутність або нестача світла;

• недостатня освітленість робочої зони;

• підвищена яскравість світла;

• понижена контрастність;

• прямий та віддзеркалений блиск;

• підвищена пульсація світлового потоку;

• підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;

• гострі кромки, задирки, шершавість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання;

• розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги);

• слизька підлога;

• невагомість.

До хімічних НШВФ відносять:

по характеру дії на організм людини:

• токсичні;

• задушливі;

• наркотичні;

• подразнюючі;

• сенсибілізуючі;

• канцерогенні;

• мутагенні;

• такі, що впливають на репродуктивну функцію.

за шляхами проникнення в організм людини через:

• органи дихання;

• шлунково-кишковий тракт;

• шкіряні покриви та слизисті оболонки.

До біологічних НШВФ відносять:

• патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності;

• макроорганізми (тварини та рослини).

До психофізіологічних НШВФ відносять:

• фізичні (статичні та динамічні) перевантаження;

• нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Соціальні НШВФ – це:

• неякісна організація роботи;

• понаднормова робота;

• необхідність роботи в колективі з поганими відносинами між його членами;

• соціальна ізольованість з відривом від сім’ї;

• зміна біоритмів;

• незадоволеність роботою;

• фізична та/або словесна образа та її ризик;

• насильство та його ризик.

Один і той же НШВФ за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.

Такий стан умов праці, при яких виключена дія на працюючого небезпечних та шкідливих виробничих факторів, називається безпекою праці.

Однією з причин появи НШВФ є небезпечні речовини.

Небезпечна речовина - це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Експозиція - кількісна характеристика інтенсивності і тривалості дії несприятливого фактора виробничого середовища.

Захист часом - зменшення шкідливого впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працюючих за рахунок обмеження часу їх дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, обмеження стажу роботи в конкретних умовах.