Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч. пос.ТАПС студенти 2016.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
7.06 Mб
Скачать

1.1.3. Призначення, завдання, склад і організація авіації Повітряних Сил Бойові властивості авіації

Відомо, що тактика авіації вивчає бойові властивості військових частин (підрозділів) різних родів авіації. Бойові властивості визначають роль, призначення і завдання авіації.

Бойові властивості авіації визначають здатність успішно виконувати, у сучасній війні, покладені на них завдання, як разом з іншими видами збройних сил, так і самостійно.

Важливими бойовими властивостями авіації є:

- велика сила удару і здатність застосовувати різні засоби ураження (ракети керовані та некеровані, бомби, авіаційні гармати).

Так, наприклад, бомбове навантаження літака Су-24М складає 8,5 т. (ракети класу „повітря–земля” («П»-«З»), „повітря-повітря” («П»-«П»), бомби, некеровані авіаційні ракети (НАР), артилерійське озброєння);

- висока мобільність і здатність здійснювати маневр за напрямком, швидко зосереджувати зусилля для рішення завдань які раптово виникають, наносити удари по об’єктах противника в процесі маневру.

Так, наприклад, при базуванні на 150-200 км бомбардувальники Су-24М із готовності №1 можуть наносити удар через 30-35 хв. по об’єктах противника,які розташовані на 300 км від лінії бойового зіткнення з противником, а із готовності №2 - через 40-50 хвилин;

- великий радіус дії, здатність уражати об’єкти, які розташовані у тактичній (50-80 км.), оперативній (230-300 км.) глибині.

Так, наприклад, бойовий радіус літака Су-24М близько 390-570 км.

- здатність здійснювати авіаційну підтримку військ і самостійно знаходити при цьому задані об’єкти дії і терміново наносити по них удари.

Так, наприклад, при здійсненні авіаційної підтримки сухопутних військ (СВ) пара літаків Су-24М, при варіанті озброєння 8хРБК-500 здатна придушити мотопіхотну роту в районі зосередження;

- безперервність дій в простих і складних метеоумовах вдень і вночі на малих (більше 200 м до1000 м), середніх (більше 1000м до 4000м) і великих (вище 4000м до 12000м) висотах, у стратосфері (вище 12000м), в умовах радіоелектронних перешкод, створених противником.

- здатність наносити удари з перенацілюванням у повітрі з пунктів управління військових об’єднань частин (підрозділів) авіації по нових знайдених цілях;

- можливість ведення повітряної розвідки і термінової передачі здобутих даних про противника з борту літака на командний пункт авіаційних і загальновійськових командирів.

Так, наприклад, оперативний розвідник Су-24МР за один політ може розвідати і визначити з малих і середніх висот координати 2-3-х об’єктів, віддалених один від одного на 50-100 км;

- здатність ефективно знищувати літаки, крилаті ракети і вертольоти противника у повітрі і на землі.

Так, наприклад, ракета Р-73 яка застосовується на літаку Су-27, яка випущена в задню півсферу, здатна з високою ефективністю уразити пілотовані і безпілотні засоби противника у повітрі на відстані до 16 км на великих висотах і до 3 км на малих. Мінімальна відстань пуску ракети - біля 0,3 км. Висота бойового застосування ракети змінюється в межах 0,02-20 км;

- можливість здійснювати десантування і швидке перекидання повітрям військ, озброєння, техніки і матеріальних засобів на великі відстані і у будь-якому напрямку.

Так, наприклад, максимальне десантне навантаження літака Іл-76М складає 47т, літак може перевезти 115 десантників або 225 солдат за умови, що буде встановлена додаткова палуба. Найбільший тактичний радіус дії літака при злітній масі 170 т, висоті польоту 9000 м і десантному навантаженні 20 т складає близько 2100 км.

Одночасно з позитивними бойовими властивостями авіація має і ряд специфічних негативних властивостей, які ускладнюють її застосування:

- вразливість щодо засобів ППО;

- часткова залежність від метеоумов;

- залежність дій авіації від складних для маскування громіздких аеродромів базування;

- обмеженість у бойовій напруженості (кількість вильотів на добу).

Так, наприклад, бойова напруженість для частин тактичної авіації складає 2-3 вильоти на добу, а для транспортної авіації – 1-2 вильоти.

Зменшити вплив цих факторів на ефективність бойових дій авіації можна умілою організацією управління і забезпечення бойових дій.

Виходячи з указаних бойових властивостей авіації Повітряних Сил визначається її призначення і завдання.