- •Курсова робота
- •Теплогенеруючі установки малої та середньої продуктивності.
- •2.Кліматичні дані місця будівництва
- •3.Склад палива та розрахунок процесів горіння
- •5.Визначення теплової потужності теплогенеруючої установки (тгу); вибір типу і кількості котлоагрегатів
- •6.Розрахунок теплової схеми тгу
- •Розрахунок теплової схеми котельні.
- •7. Аеродинамічний розрахунок газоповітряного тракту котельні
- •9. Компонування котельні
- •Список використаної літератури
- •8. Підбір допоміжного обладнання
7. Аеродинамічний розрахунок газоповітряного тракту котельні
Газоповітряний тракт котельні розбивається на окремі розрахункові ділянки, на яких швидкість і витрата продуктів горіння є постійною і які виготовленні з того ж матеріалу.
Об’єм продуктів горіння при розрахунковому навантаженні і температурі t = 0ºС для 1 котлоагрегату рівний:
,
м3/год
де Вр – розрахункова витрата палива одним котлоагрегатом (Вр = 208 м3/год);
∆α – величина присмоктів повітря в котлоагрегаті (при спалюванні мазуту ∆α = 0,1).
Отже:
,
м3/год
Визначаємо об’єм продуктів горіння при температурі 180 ºС для 1 котлоагрегату:
Vвик = Vпг (1+tвик/273) =1945,22 (1+ 160/273) = 3084 , м3/год
Задаємося швидкістю продуктів горіння у газоході 10 м/с і визначаємо площу газоходу від крайнього котла:
=
/3600х10 = 0,09 м2
Приймаємо газохід розмірами АхБ = 0,6х0,4 м.
Площа збірного газоходу від трьох котлів при швидкості 10 м/с становить:
Fзг = 3х0,21 = 0,63 , А̓ х Б̓ = 0,8х0,8м.
Зниження температури продуктів горіння на кожній з розрахункових ділянок ∆tділ знаходять за формулою:
, ºС
де l –довжина розрахункової ділянки,м;
∆tпит – питоме падіння температури продуктів горіння (для металевої частини ∆tпит = 1,9ºС/м).
Враховуючи, що ділянки 1-2-3 знаходяться в приміщенні котельні, вважаючи, що вони теплоізольовані, в подальших розрахунках не враховуємо зниження температури продуктів горіння на даних ділянках.
В димовій трубі зниження температури продуктів горіння буде:
С.
у цегляній частині
С.
у металевій частині
С.
Середня температура продуктів горіння на розрахунковій ділянці рівна:
,
ºС
де tвих – температура продуктів горіння на виході з розрахункової ділянки,
tвх – температура продуктів горіння на вході розрахункової ділянки; оскільки прийнято, що ділянки 1-2 ізольовані і в них немає падіння температури, то tвх труби буде рівна температурі виходу продуктів горіння із котлоагрегату, тобто tвх = Т2 = 180 °С [дод. 1; 7].
Отже, після розрахунків отримаємо:
°С
°С
Величина природної тяги, яка виникає в димовій трубі:
,
Па.
де hтр - загальна висота димової труби, м (30 м);
ρп
і ρг
– відповідно, густина зовнішнього
повітря (при tз
= tх.5)
і продуктів горіння при їх середній
температурі в димовій трубі
:
,ºС
Густини
зовнішнього повітря та димових газів
при відповідних температурах визначимо
із залежності:
кг/м3.
Розрахунок зводимо в таблицю 4.
Густина зовнішнього повітря та димових газів.
Температура, °С |
-23 |
130 |
155 |
180 |
Густина, кг/м3 |
1,41 |
0,88 |
0,83 |
0,78 |
Отже, величина природної тяги, що виникає в димовій трубі буде рівною:
Па.
Визначаємо швидкість продуктів горіння в димовій трубі:
=
3х7653/ 3600х1,44 = 4,43 м/с
На вході в димову трубу при температурі 155 °С:
Металева частина : 3*Vвик=3*4612(1+155/273)=21692 м3/год
=
21692/ 3600х0,95 = 6,34 м/с
На виході з димової труби при температурі 130 °С:
3*Vвик=3*4612(1+130/273)=20425 м3/год
=
20425/3600х0,9 = 6,3 м/с
Визначаємо втрати тиску на тертя:
,
Па,
де λ – коефіцієнт опору тертя, для металевих газоходів – λ = 0,02;
l – довжина ділянки, м;
d – діаметр каналу, м, при прямокутному перерізі зі сторонами a і b приймається як еквівалентний діаметр, м;
Σξ – сума коефіцієнтів місцевих опорів, визначається з [5];
ρ – густина продуктів горіння при середній температурі на ділянці, кг/м3.
а)в газоходах при t = 180 ºС , ρ = 0,78 кг/м3
=
0,02х102/2х0,78
(3,9/0,48
+ 6/0,8
) = 25,2
Па
dе1=(2*0,4*0,6)/(0,6+0,4)=0,48 м
dе2=(2*0,8*0,8)/(0,8+0,8)=0,8 м
а) в цегляній частині труби :
∆hтр = 0,04 х (5/1,2) х 0.78 х (4,432/2) = 1,3 Па
б)в металевій частині труби:
∆hтр = 0,02 х (25/1,1) х (6,342/2) х 0,76 = 7,13 Па
∑∆hтр =25,2 + 7,13 + 1,3 = 34 Па
Втрати тиску на місцевих опорах:
∆hм.о. = ∑ζ х Рд
При розрахунку газоповітряного тракту враховувались такі коефіцієнти місцевих опорів:
∑∆hм.о = 1*(102/2)*0,78+1,5*(102/2)*0,78 + 0,25*(4,432/2)0,78 + 0,1*(6,342/2)*0,78 + 1*(6,32/2)*0,8= 118,5 Па
Сумарні втрати тиску в газовому тракті котла:
∑∆h = ∆hT + ∆hк + ∆hш + ∆hтр + ∆hм.о =30+1120+10+34+118=1315 Па.
Оскільки
загальний опір газового тракту набагато
більший за величину природної тяги, що
створює димова труба (
),
то котельня не може працювати на природній
тязі. Підбираю димовідсмоктувач за
розрахунковою потужністю і потрібним
напором. Для подолання опору необхідно
передбачити встановлення димовідсмоктуючої
установки.
Приймаю димовідсмоктувач ДН 11,2 потужністю 27,65*103 м3/год , напором 1,78(178) , ККД=85 % , вага 923 кг , електро-двигун 4А200/4 45кВт.
