- •51. Особливості відшкодування шкоди при ушкодженні здоров'я і заподіяні смерті громадянинові.
- •52. Підстави та порядок відшкодування моральної шкоди.
- •53. Поняття та система зобов'язального права.
- •Поняття та елементи зобов'язання.
- •Підстави виникнення зобов'язань.
- •Множинність Осіб у зобов'язанні (дольове, солідарне, субсидіарне зобов'язання). Регресивне зобов'язання.
- •Заміна осіб у зобов'язанні (уступна вимоги та переведення боргу).
- •58. Поняття та принципи виконання зобов'язань. Місце, строк та спосіб виконання зобов'язання
- •59. Поняття та окремі способи забезпечення виконання зобов'язань.
- •60. Види зобов'язань. Санкції зобов'язань.
- •61. Способи забезпечення виконання зобов'язань. Неустойка та її види.
- •Боржник і кредитор як суб'єкти зобов'язання. Уступна вимоги і переведення боргу.
- •63. Способи припинення зобов'язань.
- •64. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності.
- •65. Поняття, завдання та джерела авторського права.
- •66. Суб'єкти та об'єкти авторського права.
- •67. Особисті немайнові права автора.
- •68. Майнові права автора чи іншої особи, що має авторське право. Право на авторську винагороду. Поняття, суб'єкти та об'єкти суміжних прав.
- •Поняття, зміст та види авторських договорів.
- •70. Строки охорони авторських та суміжних прав.
- •71. Право промислової власності.
- •72. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •73. Суб'єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •74. Поняття та види неустойки
- •75. Завдаток, порука, гарантія як способи забезпечення виконання зобов'язань
- •76. Підстави виникнення застави. Предмет та види застави.
- •77. Способи припинення зобов'язань.
- •78. Поняття, сторони, предмет договору купівлі-продажу.
- •79. Поняття, сторони та зміст договору купівлі-продажу
- •80. Предмет та форма договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення.
- •81. Зміст договору купівлі-продажу та правові наслідки його порушення. Право покупця на обмін товару належної якості.
- •82. Поняття та юридична характеристика договору купівлі-продажу об'єктів приватизації.
- •83. Договір дарування.
- •84. Поняття, предмет, форма договору дарування.
- •85. Поняття, предмет та форма договору довічного утримання
- •86. Права та обов'язки сторін за договором довічного утримання, підстави та порядок розірвання договору.
- •87. Поняття, зміст та значення договору поставки.
- •88. Поняття, зміст та способи укладання договору поставки.
- •89. Сторони у договорі поставки та його виконання.
- •90. Поняття, предмет та зміст договору контрактації.
- •91. Поняття договору контрактації та його відмінність від інших цивільно-правових договорів.
- •92. Договір майнового найму.
- •94. Оренда, лізинг як різновиди договору майнового найму.
- •95. Оренда. Зміст договору оренди. Права і обов'язки сторін
- •96. Поняття, зміст та предмет договору найму жилого приміщення.
- •97. Поняття, зміст та значення договору підряду.
- •98. Договір побутового замовлення як різновид договору підряду. Поняття, зміст. Характеристика
- •99. Договір підряду на капітальне будівництво. (Поняття, права та обов'язки сторін, істотні умови договору).
- •100. Поняття і предмет договору на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду
- •101. Види перевезень в Україні та їх правове регулювання.
Поняття та елементи зобов'язання.
Зобов'язання включає в себе наступні елементи:
1) суб'єктів зобов'язань, тобто його учасників (кредитора і боржника), якими можуть бути як фізичні так і юридичні особи;
2) об'єкти зобов'язань - це все те на що спрямовані права і обов'язки суб'єктів (певні дії, щодо речей, грошей, послуг);
3) зміст зобов'язання, під яким розуміють сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків контрагентів, в тому числі в переважній більшості майнового характеру.
За підставами виникнення зобов'язання можуть бути:
- договірними;
- позадоговірними;
- односторонньо-вольовими, які виникають із односторонніх правочинів.
Окремими видами зобов'язань є цивільно-правові договори, тобто домовленість між двома або більше сторонами, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків між ними.
Цивільні договори залежно від різних критеріїв розподіляються на різні групи. Залежно від кількості контрагентів вони можуть бути:
а) простими, в яких приймають участь два контрагенти;
б) складними, в яких приймають участь три і більше контрагентів.
Залежно від розподілу прав та обов'язків між контрагентами, договори розподіляються на:
- односторонні, в яких одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони (договір позики, в якому позикодавець має право вимагати повернення боргу, а позичальник має тільки обов'язок його повернути);
- взаємні (двосторонні ), в яких права і обов'язки виникають у обох сторін договору (договір купівлі-продажу, підряду, перевезення та інші);
Залежно від майнового зобов'язання сторін договори можуть бути:
а) оплатними (договір купівлі-продажу);
б) безоплатними (договір дарування).
Залежно від того на чию користь укладається договір розрізняють:
- договори укладені на користь контрагентів (договір підряду);
- договір, укладений на користь третьої особи (договір страхування життя дитини до досягнення нею повноліття, укладений батьками).
Залежно від набуття договором чинності розрізняють:
- реальні договори, які набувають чинність з певної дії, передбаченої законом (договір позики є чинним з моменту передачі грошей позичальнику);
- консенсуальні договори, які набувають чинності з моменту досягнення згоди між контрагентами (договір купівлі-продажу).
Залежно від предмету договору розрізняють:
- договір купівлі-продажу;
- договір поставки;
- договір контрактації сільськогосподарської продукції;
- договір постачання енергетичними та іншими ресурсами;
- договір обміну;
- договір дарування та інші, перелік яких визначений в главах 54-77 ЦКУ.
Підстави виникнення зобов'язань.
Підставами виникнення зобов'язань є юридичні факти. Сам закон не є підставою виникнення зобов'язань, він лише зазначає, з яких юридичних фактів вони виникають. Зобов'язання можуть виникати на підставі одного юридичного факту або кількох. Наприклад, вказаний у заповіті спадкоємець може стати власником спадкового майна за наявності таких юридичних фактів, що розвиваються у певній послідовності: складання заповіту спадкодавцем; відкриття спадщини; прийняття спадщини спадкоємцем. Юридичні факти не лише породжують ті чи інші зобов'язання, а й є підставою їх зміни чи припинення.
З норм чинного законодавства випливають такі підстави виникнення зобов'язань:
1) правочини (у тому числі договори) як передбачені, так і не передбачені законом, але такі, що не суперечать йому;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) заподіяння шкоди іншій особі, а також придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
4) адміністративні акти (наприклад, видача ордера держадміністрацією, внаслідок чого виникає зобов'язання укласти договір найму житла);
5) інші дії громадян та організацій (наприклад, вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення);
6 ) події, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків;
7) судове рішення (наприклад, щодо переддоговірного спору).
Серед підстав виникнення зобов'язань чільне місце належить договору. Не випадково поняття "договір" і "зобов'язання" інколи ототожнюють. Але це не зовсім вірно. Очевидно, що ці поняття співвідносяться між собою як частина і ціле. Зобов'язання є ширшим поняттям. Договори — це лише частина зобов'язань.