- •Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика.
- •Тема 1. Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та сучасний стан її розвитку.
- •Тема 2. Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства.
- •Тема 3. Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства.
- •Тема 4. Політико-правові процеси глобальної трансформації.
- •Тема 5. Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку.
- •Змістовний модуль 2. Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики
- •Тема 6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації.
- •Тема 7. Глобальні проблеми і протиріччя.
- •Тема 8. Глобалізація і глобальне управління.
- •Тема 9. Глобалізація у людському вимірі.
- •Тема 10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі.
- •Структура навчальної дисципліни
- •План лекцій Змістовий модуль 1. Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика.
- •Змістовний модуль 2. Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики.
- •Тема 6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації.
- •Тема 7. Глобальні проблеми і протиріччя.
- •Тема 8. Глобалізація і глобальне управління.
- •Тема 9. Глобалізація у людському вимірі.
- •Тема 10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі.
- •Зміст семінарських та самостійних занять
- •Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика
- •«Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та сучасний стан її розвитку. Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Політико-правові процеси глобальної трансформації»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики
- •«Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Глобальні проблеми і протиріччя»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •«Глобалізація у людському вимірі»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •«Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Самостійна робота студентів денної та заочної форм навчання
- •Планування самостійної роботи
- •Теми для підготовки реферату
- •Основні вимоги до написання рефератів з навчальної дисципліни «глобалістика»
- •Методи контролю
- •Картка модульного контролю
- •Картка модульного контролю № ___
- •Тести до модульного контролю
- •Модуль і
- •29. В чому проявляється сутність глобального суспільства як нової форми соціальної організації в умовах впливу глобальних процесів?
- •Модуль іі
- •9. Сукупність яких із приведених висновків найбільш повно характеризують кількісні критерії, які вводить сучасна глобалістика в концепцію сталого розвитку?
- •Питання до підсумкового контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти протягом семестру
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •Короткий глосарій з навчальної дисципліни
Тема 1. Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та сучасний стан її розвитку.
Зміст теми
Глобалізація – процес формування цілісного світу. Глобалізація як явище і феномен. Сучасні ознаки глобалізації. Глобальні проблеми. Глобалізм. Передумови формування глобалістики. Глобалістика як теоретичне обґрунтування глобалізації. Етапи становлення глобалістики. Основні підходи до формування джерел глобалістики. Глобальне моделювання. Термінологія глобалістики. Основні теоретико-методологічні школи глобалістики: ‹‹Межі зростання›› ( А. Печчеї); ‹‹Сталого розвитку›› (Л. Браун); ‹‹Універсального еволюціонізму›› (М. Мойсеєв); ‹‹Мітозу біосфер›› (М. Нельсон); ‹‹Контрольованого глобального розвитку›› (Д. Гвішиані); ‹‹Світ-системного аналізу›› (І. Валлерстайн). Об’єкт глобалістики. Предмет глобалістики. Принципи глобалістики. Правила глобалістики. Інтеграція. Регіонадізація. Мета глобалістики як науки. Становлення та розвиток глобалістики в Україні.
Тема 2. Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства.
Зміст теми
Поняття та сутність глобалізації. Теоретичні підходи до розуміння глобалізації гіперглобалістами, скептиками, трансформаціоністами. Комплексність та багатовимірність процесу глобалізації. Основні підходи до дослідження глобалізаційних процесів у світовій та вітчизняній практиці. Економічний підхід дослідження. Геополітичний підхід. Соціологічний підхід. Екологічний підхід. Політологічний підхід. Культурологічний та цивілізаційний підходи до дослідження глобалізаційних процесів. Системно-синергетичний підхід до осмислення глобалізації. Теоретико-методологічні позиції вітчизняних учених у дослідженні глобалізаційних процесів. Ознаки перехідного (від неоліберального (лінійного) до синергетичного (нелінійного) типу глобалізації. Позитивні та негативні тенденції глобалізації. Глокалізація. Американізація. Вестернізація. Гробалізація як напрямок глобального процесу (Д. Рітцер). Гібридизація (М. Фезерстоун, С. Леш). Моделі глобалізації та їх сутність (неоліберальна; соціально-ринкова; соціал-реформістська, імперська, ‹‹з людським обличчям››). Антиглобалістський (альтерглобалістський) рух. Універсалізація. Фрагментація суспільних змін. Методологічні прогнози динаміки глобалізації . Україна в процесі глобальних трансформаційних змін.
Тема 3. Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства.
Зміст теми
Світовий економічний простір. Циклічність розвитку світового господарства. Мета світового господарства як системи. Ознаки еволюційного розвитку світового господарства в умовах трансформаційних змін. Тенденції інтернаціоналізації господарського життя. Глобальний характер світової економіки як фаза розвитку. Фактори відмінності глобалізації й інтеграції. Транснаціональні суб’єкти глобального простору. Парадигма розвитку світової економіки: динамічний розвиток багатополярного світу; ефективна держава; демократизація суспільного життя; реалізація особистісного потенціалу соціуму; безпека соціуму в широкому розумінні.