- •Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика.
- •Тема 1. Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та сучасний стан її розвитку.
- •Тема 2. Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства.
- •Тема 3. Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства.
- •Тема 4. Політико-правові процеси глобальної трансформації.
- •Тема 5. Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку.
- •Змістовний модуль 2. Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики
- •Тема 6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації.
- •Тема 7. Глобальні проблеми і протиріччя.
- •Тема 8. Глобалізація і глобальне управління.
- •Тема 9. Глобалізація у людському вимірі.
- •Тема 10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі.
- •Структура навчальної дисципліни
- •План лекцій Змістовий модуль 1. Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика.
- •Змістовний модуль 2. Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики.
- •Тема 6. Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації.
- •Тема 7. Глобальні проблеми і протиріччя.
- •Тема 8. Глобалізація і глобальне управління.
- •Тема 9. Глобалізація у людському вимірі.
- •Тема 10. Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі.
- •Зміст семінарських та самостійних занять
- •Глобалізація, глобальні проблеми та глобалістика
- •«Теоретико-практичні основи становлення глобалістики та сучасний стан її розвитку. Глобалізація як багатовимірний процес розвитку людства»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Економічна глобалізація як етап розвитку світового господарства»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Політико-правові процеси глобальної трансформації»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Соціальні інститути в контексті глобалізаційного розвитку»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Глобалізація в аспекті протиріч теорії і практики
- •«Культурно-цивілізаційні аспекти глобалізації»
- •Завдання для самостійної роботи
- •«Глобальні проблеми і протиріччя»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •«Глобалізація у людському вимірі»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •«Політико-правова ідентифікація України у глобальному просторі»
- •Завдання для самостійної роботи:
- •Самостійна робота студентів денної та заочної форм навчання
- •Планування самостійної роботи
- •Теми для підготовки реферату
- •Основні вимоги до написання рефератів з навчальної дисципліни «глобалістика»
- •Методи контролю
- •Картка модульного контролю
- •Картка модульного контролю № ___
- •Тести до модульного контролю
- •Модуль і
- •29. В чому проявляється сутність глобального суспільства як нової форми соціальної організації в умовах впливу глобальних процесів?
- •Модуль іі
- •9. Сукупність яких із приведених висновків найбільш повно характеризують кількісні критерії, які вводить сучасна глобалістика в концепцію сталого розвитку?
- •Питання до підсумкового контролю
- •Розподіл балів, які отримують студенти протягом семестру
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Методичне забезпечення
- •Рекомендована література
- •Короткий глосарій з навчальної дисципліни
ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ
Академія праці, соціальних відносин і туризму
Кафедра соціології та суспільних наук
Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни
«Глобалістика»
для студентів
напрямів
підготовки: «Правознавство» (6.030401), «Соціологія» (6.030101),
«Соціальна робота» (6.130102)
Київ – 2014
Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Глобалістика» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (спеціаліст), напрямів підготовки «правознавство» (6.030401); «соціологія» (6.030101), «соціальна робота» (6.130102), підготовлений з урахуванням вимог Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 384 від 29 березня 2012 р.
Розробник: заступник завідувача кафедри соціології та суспільних наук АПСВТ, доктор політичних наук, доцент Співак В. М.
Навчально-методичний комплекс затверджений на засіданні кафедри соціології та суспільних наук АПСВТ:
Протокол № 7 від « 6 » березня 2014 р.
Завідувач кафедри соціології та суспільних наук АПСВТ:
Доктор соціологічних наук, професор Барматова С. П. _____________
Схвалено вченою радою Академії праці, соціальних відносин і туризму
Протокол № __ від « » _________ 2014 р.
Голова: в. о. ректора, кандидат історичних наук С. І. Попович_________
«___ »___________________2014 р.
Співак В. М., 2014
© АПСВТ, 2014
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………... … 4
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……...……………………………………. 7
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ……………………………………..8
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……………………………………13
ПЛАН ЛЕКЦІЙ……………………………………………………………………..15
ЗМІСТ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ …………………………………………........ 17
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ……………………………..……....25
ПЛАНУВАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ…….………………...26
ТЕМИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ………………………………………....28
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНЇ ФОРМ НАВЧАННЯ………...……….29
ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТИТУЛЬНОЇ СТОРІНКИ РЕФЕРАТУ……………...30
МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ………………………………………....31
ЗРАЗОК КАРТКИ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ……………………………..33
ТЕСТИ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ……………………………………….33
ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (заліку)……………………….43
СИСТЕМА ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ………………45
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ …………….46
КОРОТКИЙ ГЛОСАРІЙ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ………….………...50
ВСТУП
У сучасному світі відбуваються радикальні політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні й інші зміни. Майже завжди вчені і політики, журналісти і бізнесмени, люди різних країн визначають їх одним словом – глобалізація. Визначаючи життя людства останні 50 років, глобалізація ще не має одностайного розуміння, нерідко розцінюється з абсолютно протилежних позицій. Одні вбачають у цьому феномені найвищий етап людської соціалізації, інші – джерело загальносвітових проблем. Як у першому, так і в другому випадку, очевидно, оцінка далека від об’єктивної. Істина як завжди посередині. Але зрозуміло й інше. Якісно інший характер новітніх глобальних процесів зумовлює необхідність переосмислення методологічних аспектів пізнання та реалізації світогосподарських відносин у всіх сферах життєдіяльності людини, з’ясування суті, проявів, механізму їх регулювання, а також формування адекватного сучасній дійсності світогляду. Таке пізнання, переосмислення глобальної дійсності і формування глобальної свідомості має бути науковим. Саме наука має дати характеристику явища глобалізації як стану, як процесу і як загальнопланетарної тенденції розвитку. Такою наукою є глобалістика.
Глобалістика є відносно молодим напрямом сучасної науки. Вона започаткована в 60-х роках минулого століття і досить динамічно розвивається, маючи навіть «дочірні» напрямки, як політична глобалістика, соціальна глобалістика, юридична глобалістика та ін. У системі Національної академії наук України дослідження у галузі глобалістики розпочалися у середині 90-х років ХХ століття. Відтак, «Глобалістика» як навчальна дисципліна також перебуває у стадії становлення, викладається лише у декількох вузах країни. За рішенням вченої ради Академії, у межах навчального закладу, вона віднесена до вибіркових навчальних дисциплін окремих спеціальностей та входить до циклу гуманітарної підготовки студентів ІV-х курсів.
Створення нової навчальної дисципліни складна і трудомістка справа, особливо в умовах, коли базова наука ще не сформувала однозначного тлумачення своєї методології та предмету, а як навчальна дисципліна глобалістика не має Державного освітнього стандарту, бракує навчальної літератури. Пропонований навчально-методичний матеріал базується на працях відомих зарубіжних і вітчизняних вчених І. Алєксєєнко, У. Бека, О. Білоруса, І. Валлерстайна, Д. Лук’яненка, В. Лукашевича, Ю. Павленка, Р. Робертсона, О. Чумакова, Дж. Сороса, С. Удовика, А. Філіпенка, М. Шепєлєва, К. Ясперса та ін., які визначають особливості глобалізації в економічній, політичній, інформаційній, культурній, освітянській та інших сферах людської життєдіяльності з трансформаціоністських позицій, використовуючи інструментарій світосистемного аналізу, біфуркаційної теорії, синергетичного та інших методів сучасного наукового пізнання.
У сформованих матеріалах навчально-методичного комплексу глобалістика розглядається як сукупність знань і практичних дій, пов’язаних з аналізом і вирішенням глобальних проблем, намаганням надати процесам глобалізації керованого характеру.
Обєктом глобалістики є процеси глобалізації в різноманітних формах прояву (фінансово-економічна, соціально-політична, науково-технологічна, інформаційна, екологічна, соціокультурна та ін.).
Предмет глобалістики – вивчення динаміки глобальної соціоекосистеми, розробка шляхів раціональної взаємодії елементів планетарної системи «людина – соціум – біосфера» і виявлення її прогностичних тенденцій.
Вивчення студентами навчальної дисципліни «Глобалістика» передбачає мету та завдання, які досягаються щляхом вивчення ними лекційних матеріалів, опанування знаннями відповідно до розробленої програми, вирішення завдань з кожної окремої теми, активною самостійною роботою та роботою під керівництвом викладача.
Мета: розкрити зміст навчального курсу, передумови та основні етапи його становлення, вивчити проблеми та основні тенденції сучасного цивілізаційного розвитку, концептуальні уявлення про формування майбутнього світоустрою в аспекті світової глобалістики.
Завдання: визначення сутності сучасного етапу розвитку людства та оцінки його ціннісної парадигми; виявлення основних факторів і тенденцій, які впливають на розвиток світу; розкриття сутності трансформаційних змін у глобальному середовищі; критичне оцінювання різноманітних підходів, які мають місце з проблем розвитку цивілізації; оволодіння аналітичними навичками характеристики вирішення сучасних глобальних проблем в Україні; оцінки сприйняття глобального на рівні локального; вироблення теоретико-прогностичних уявлень про постглобалізаційний етап розвитку людства.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:
знати:
• поняття, предмет, категорійний апарат глобалістики як міжгалузевої дисципліни;
• принципи глобалістики;
• передумови та етапи формування глобалістики;
• поняття, сутність, тенденції глобалізації;
• позитивні та негативні риси глобалізації;
• поняття, види та значення інтеграції;
• систематизацію та класифікацію глобальних проблем;
• перелік, сутність найгостріших проблем сучасності;
• зміст та сутність підходів у дослідженні глобалізаційних процесів;
• основні школи глобалістики;
• генезис, поняття, зміст парадигми сталого розвитку;
• заходи урядів по реалізації ідей сталого розвитку в тому числі в Україні;
• проблеми культурно-цивілізаційних глобальних змін і трансформацій;
• основні парадигми розвитку майбутньої цивілізації;
• нормативно-правову базу з глобальної тематики національного та наднаціонального рівнів;
• тенденції трансформації права в умовах глобалізації;
• тенденції трансформації політичної системи, держави, демократії в умовах глобалізації;
• проблеми забезпечення прав людини в Україні та в світі;
• поняття, проблеми забезпечення забезпечення діалогу, полілогу культур глобального світу;
• проблеми ідентифікації України у глобальному просторі.
вміти:
• характеризувати сучасні суспільно-політичні процеси з урахуванням фактору впливу глобалізації;
• обґрунтовувати власну позицію в прогнозуванні майбутнього цивілізаційного розвитку, готувати виступи (доповіді) з глобальної тематики;
• систематизувати отримані знання та визначати перспективи сталого розвитку, участь у цьому процесі соціуму;
• оцінювати закономірності, динаміку та суперечності глобального розвитку в контексті сучасних геополітичних практик;
• аналізувати глобальні і локальні суспільно-політичні зміни;
• формулювати стратегічні пріоритети майбутнього розвитку суспільства;
• обґрунтовувати значення людини в процесі глобалізації;
• формувати власну поведінку з урахуванням трансформаційних змін глобального характеру, готувати публічні виступи за визначеною тематикою ;
• характеризувати відмінності глобалізації та інтеграції;
• систематизувати, узагальнювати і оцінювати інформацію ЗМІ про події у світі, зміни глобального характеру.
Міждисциплінарні зв’язки. Навчальна дисципліна базується на вивченні інших навчальних дисциплін: історія України, всесвітня історія, політологія, соціологія, філософія, екологія та ін. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 год./ 3 кредити ЕСТS. Форма підсумкового контролю – залік
(диференційований).
