2. Розділ іі. Аналіз газети "Приміське життя"

VI. Макет видання.

32. Формат. Формат газети визначається розміром газетної сторінки, вста­новлюється видавцем та узгоджується з поліграфічним підприємством залежно від її обсягу та формату паперу. Формат газети повинен відповідати ГОСТ 9254 та вимогам цього стандарту. Згідно з ГОСТ 9254 допустиме відхилення від формату не повинно бути більше 2 мм. Допускається відхилення від формату не більше + 2мм, — 5 мм для газет, що друкуються на аркушених машинах. Газета «Приміське життя» дотримується правил які наведені у стандарті.

33. Орієнтація сторінки. Орієнтація сторінки – це спосіб розміщення сторінки на площині. Розрізняють книжкову (вертикальну) і альбомну (горизонтальну) орієнтації. В газеті «Приміське життя» використовують книжкову орієнтацію сторінки.

34.Поля. Поля (поліграфія) ― незадруковані ділянки вздовж периметра сторінки видання[15]. На полях можуть розташовуватися колонтитули, примітки, графічні об’єкти. Зазвичай розмір полів установлюють в межах від одного до трьох сантиметрів. Аналогічно орієнтації аркушів значення полів можна встановити як для цілого документа, так і для окремих його розділів. Крім того, можна визначити зліва чи зверху додаткове поле для обрамлення документа. У газеті «Приміське життя» поля мають такі розміри: нижнє – 1,5, верхнє – 1,5, праве – 1,5 ліве – 0,8.

35. Елементи дизайну. Найвиразнішим елементом газетного дизайну є шрифт – графічна форма знака алфавіту, що має різну графічну форму. Для основного тексту використовується один шрифт, розмір букв та інтервал між рядками основного тексту також повинен бути постійним. Послідовність у використанні шрифтів, розміру літер та інтервалів між рядками створюють уяву цілісності, єдності розмаїтості, динамічної рівноваги і росту, упорядкованої безлічі. Важливі слова, що виділяються в усному мовленні інтонацією голосу, часто набираються розрядкою, курсивом.

До декоративних елементів видання відносяться лінійки, прикрашення та заставки. Головне призначення лінійок у періодичних виданнях – виділення матеріалів або відокремлення їх від інших. Сучасний дизайн вимагає використання лінійок лише у випадках, коли вони точно потрібні для поділу матеріалу на сторінці. Лінійки між стовпцями завантажують шпальту і в сучасних газетах і журналах майже не використовуються.

Найкориснішим елементом видання є білий простір. Його ніколи не буває мало, білі плями надають свіжості, привабливості газетній шпальті. Простір дозволяє відокремлювати різні матеріали, виділяє необхідне більш, ніж лінійки. Білий простір навколо статті утворює немов би рамку зовнішнього оформлення, робить оформлення гнучким асиметричне розташування елементів.

Різноманітність кольорів і їхніх сполучень здатні зорово збільшувати або зменшувати предметні форми, обтяжувати або полегшувати їх, наближати або віддаляти, надавати теплого або холодного відтінку, заспокоювати або збуджувати тощо. З погляду архітектоніки і її мови важливі такі найбільш усталені й узвичаєні емоційно-естетичні значення сприйняття кольору: синій колір – більш легкі, холодні і далекі; зелені – здебільшого нейтральні і спокійні; жовті – теплі, близькі й остережні; червоні – збудливі, позначають небезпеку і заборону; темні за тоном – важкі, масивні; світлі ж – легкі, спокійні і чисті[16]. Лінії це є базовий елемент дизайну. Вони додаються до стилю і можуть підкреслювати важливе чи підсилювати читабельність сайту. Вони можуть бути використані в такий спосіб: границі якогось елементу,  розділюючи лінії між елементами контури навколо, декорації.

Форми утворюються за допомогою замкнених контурів та тривимірних об’єктів, розміщених в дизайні. Форми використовуються для передачі значень та організації інформації. Вони можуть бути 2-вимірними та 3-вимірними.Є три основні типи форм: геометричні (ті, про які перше згадують люди, коли думають про форми взагалі: квадрати й прямокутники, кола, трикутники, ромби), природні (які є в природі, але також і створені людиною об’єкти, більшість з природних форм створена за допомогою зображень: листя, краплі), абстрактні (розпізнавальні, але не існуючі в дійсності: ікони, символи). Форми використовуються з багатьма цілями: привернути увагу до дизайну, підтримувати увагу, для впорядкування чи роз’єднання елементів.

Текстура додає дизайну відчуття поверхні. В веб-дизайні текстура видима, але створює ілюзію фізичної текстури. Ось кілька поширених видів текстур: шершава, гладенька, тверда, м’яка. Текстуру можна використовувати в таких цілях: як тло, для акцентування, стилізація дизайну під гравюру. Напрям в дизайні додає настрою і атмосфери, додає ілюзію руху в межах дизайну. Є 3 головні напрями в дизайні: горизонтальний, вертикальний, діагональний. В дизайні напрям зазвичай зображується малюнками на сторінці, але також можливо за допомогою ліній[17]. В газеті «Приміське життя» використовують лінійки, шрифт засічками, різноманітні кольори, лінійки, форми і текстури. Ці елементи дизайну покращують і виділять компоненти газети.

36. Шрифт. Правильне використання шрифту дає можливість донести повідомлення до того читача, якому воно адресоване, робить процес читання цікавим і зручним. Це досягається правильною організацією текстових матеріалів, поданням їх у прийнятній формі. Дизайн шрифтів як особливий вид зображального мистецтва підпорядкований спільним для всіх видів мистецтва закономірностям, потребує знання цих закономірностей і вміння застосовувати їх на практиці. І все ж таки шрифт як основний елемент друкованого видання, що несе змістове навантаження, перш за все повинен полегшувати сприйняття тексту, підвищувати його змістовність, організовувати і впорядковувати різнорідну інформацію, виділяти окремі блоки або елементи видання шрифтовими і нешрифтовими способами.

Використання відповідної гарнітури шрифту, правильно підібраної до тексту, не лише допомагає якнайкраще подати інформацію, а й додає смислових відтінків через візуальне сприйняття. Л. М. Лисицький визнавав шрифт основним будівельним матеріалом книжкової архітектури. а головною метою для нього була розробка таких методів оформлення, які підвищували б корисну дію видання. "Я вважаю, - писав він, - що літери, розділові знаки, які вносять порядок у думки, повинні бути враховані, але, крім цього, перебіг рядків сходиться у яких-небудь сконденсованих думок, їх і для ока потрібно сконденсувати" [19, 157]. Використання різних гарнітур привертає увагу читача, а застосування різних кеглів дає можливість організувати інформацію за ступенем важливості. Основою шрифту є гарнітура (від французького garniture) - комплект шрифтів, однакових за малюнком, але різних накреслень і розмірів. Повна графічна характеристика шрифту включає: контрастність (співвідношення основних і сполучних рисок); малюнок засічок (каплеподібні, прямокутні, лінійні) або їх відсутність; насиченість (світлі, напівжирні, жирні); нахил (прямі, курсивні, похилі); щільність літер (нормальна, вузька, широка); заповненість основних штрихів (відтінені, контурні, штриховані); кегль (розмір літер).

У газетах і журналах при виборі текстового шрифту увага приділяється відповідності його малюнка виробничо-технічним вимогам. Це підкреслює відомий дослідник шрифтів А. Шицгал і наголошує на необхідності однакового, єдиного підходу до шрифтового оформлення газет і журналів, на відміну від книжкового оформлення [20, 173]. Гарнітури текстових шрифтів періодичних видань вибираються під час їх проектування і закладаються у шаблон. Шрифт основного тексту повинен відповідати будь-якому змісту, асоціюватися лише з виданням в цілому, а не з конкретними матеріалами. У зв'язку з цим, на відміну од книги, головні естетичні вимоги до оформлення газети чи журналу, залежно від їх типу, належать не стільки до малюнка шрифту, скільки до зручності його читання, до єдності оформлення, що створює виданню певний образ відповідно до призначення. У книзі ж гарнітура обирається з урахуванням пристосованості для тривалого читання, будь-яка складність малюнка лише втомлює очі.

У газеті «Приміське життя» використовують два типи шрифтів. Для текстового матеріалу використовують шрифт із засічками (Times New Roman), для заголовків використовується шрифт без засічок. Ці використання шрифтів дозволяє донести повідомлення до того читача, якому воно адресоване, робить процес читання цікавим і зручним. Це досягається, також правильною організацією текстових матеріалів, поданням їх у прийнятній формі.