Електронна пошта та списки розсилання

Електрона пошта (англ. email, e-mail, від англ. electronic mail) – технологія і послуги, що надаються нею, з пересилання й отримання електронних повідомлень (мають назву «листи» або «електронні листи») по розподіленій комп’ютерній мережі.

Основною відмінністю (і перевагою e-mail) від інших систем передачі повідомлень (наприклад, служб миттєвих повідомлень) раніше була можливість відкладеної доставки повідомлення, а також розвинена (та заплутана, через довгий час розвитку) система взаємодії між незалежними поштовими серверами (відмова одного сервера не приводила до непрацездатності всієї системи).

Можна виділити декілька видів поштових розсилань.

Список розсилання (англ. mailing list). Штатна можливість багатьох серверів електронної пошти, а також функція спеціалізованих програм для розсилання. Сервер приймає повідомлення від будь-якого передплатника на спеціалізовану адресу, після чого перенаправляє це повідомлення всіх підписчиків списку розсилки. Ця технологія дозволяє організувати спілкування між собою групи людей (аналог телеконференції). Звичайне таке ПО дозволяє підписчикам управляти своїми налаштуваннями (підписка, відписка, зміна формату, зміна адреси, запит пропущених повідомлень тощо) через відправку повідомлень електронної пошти.

Групова адреса. Штатна можливість більшості серверів електронної пошти. Дозволяє декільком людям читати пошту, що поступає на одну адресу, від кого б вона не прийшла. Наприклад, зручно зробити такою груповою адресою ролева адреса компанії info@company.ltd. Пошту, що поступає, отримуватимуть декілька співробітників одночасно, кожен – в свою власну поштову скриньку.

Інформаційна і рекламна розсилка. Підготовлене одним оператором повідомлення автоматично розсилається за списком – одночасно всім підписчикам даної розсилки, але без можливості відповідати на нього. У разі, коли не передбачена попередня підписка, така розсилка називається спамом.

Групи новин

Група новин (англ. newsgroup) – віртуальне вмістище повідомлень в технології NNTP, аналог каналу в IRC. Групи позначаються назвами, що складаються із слів, розділених крапками (.), наприклад gnu.emacs.help.

Для російськомовних користувачів представляє особливий інтерес шлюз fido7. Існують програми (ifmail, fidogate), що здійснюють перетворення повідомлення з формату FTSC-0001 у формат RFC 1036. Вузол Usenet, на якому встановлена така програма, виконує роль «шлюзу» між двома мережами. Вузол ddt.demos.su(2:5020/400) забезпечує шлюзування конференцій Fidonet в Інтернет у вигляді груп новин.

Файлообмінні мережі

Файлообмінна мережа – збиральна назва однорангових комп’ютерних мереж для спільного використання файлів, заснованих на рівноправ’ї тих користувачів, що беруть участь в обміні файлами, тобто кожен учасник одночасно є і клієнтом, і сервером.

Незважаючи на те, що кожен учасник файлообмінної мережі є і клієнтом і сервером, необхідна інфраструктура для об’єднання розрізнених клієнтів між собою в певне співтовариство. У централізованих файлообмінних мережах службову інформацію зберігають сервери індексацій. Децентралізовані файлообмінні мережі функціонують без серверів індексацій. Хоча об’єм службової інформації, яка передається клієнтам, в них більший, надійність їх набагато вище. На цей час не існує способу примусово зупинити функціонування такої мережі. До децентралізованих мереж відносяться Gnutella, Overnet, Kad.