7.3 Порядок виконання роботи

1. За даними, виданими індивідуально кожному студенту викладачем, побудувати планшет каротажних діаграм комплексу методів ГДС з використанням АС “Геопошук”.

2. Здійснити розбивку розрізу свердловини на пласти та пропластки з використанням АС “Геопошук”.

3. Побудувати в програмному модулі “Планшет” поле “Форма” (команда Поля/Форма).

4. Використовуючи знання про те, як характеризуються гірські породи за каротажними кривими, побудувати літологічну колонку в полі “Форма”. Перший спосіб.

5. Здійснити літологічне розчленування розрізу свердловини шляхом встановлення граничних значень геофізичних параметрів кожного із літотипу (команда Технология/Условие на кривую/Режим условие на кривую). Другий спосіб

6. У лівому нижньому куті планшета розмістити легенду, яка розшифровує літотип гірської породи (команда Поля/Легенда).

7.4 Аналіз результатів роботи

У результаті проведеної роботи студент повинен зробити аналіз отриманих результатів та викласти висновки, щодо отриманих результатів.

7.5 Оформлення звіту

Звiт про виконану роботу повинен містити методичні вказівки до виконання роботи, роздрукований планшет каротажних діаграм з виділеними пластами і літологічною колонкою та висновки щодо отриманих результатів.

7.6 Контрольні запитання

1. У чому полягає методика літологічного розчленування розрізів свердловин за даними ГДС?

2. Як характеризуються глинисті породи за даними комплексу методів ГДС?

3. Як характеризуються пісковики за даними комплексу методів ГДС?

4. Як характеризуються карбонатні породи за даними комплексу методів ГДС?

5. З якими труднощами зустрічаються при літологічному розчленуванні гірських порід за даними ГДС?

7.7 Перелік рекомендованих джерел

1. Дахнов В. Н. Интерпретация результатов геофизических исследований разрезов скважин / В. Н. Дахнов. – М.: Недра, Гостоптехиздат, 1962. – 547 с.

2. Латышова М. Г. Практическое руководство по интерпретации диаграмм геофизических методов исследования скважин / М. Г. Латышова. – М.: Недра, 1991. 182 с.

3. Методичне керівництво для користувача комп’ютеризованої технології “Геопошук” з інтерпретації матеріалів ГДС. - К.: УкрДГРІ, 2002. - 72 с.

Лабораторна робота №4 оцифровка каротажних діаграм за допомогою ас “геопошук”

4.1 Мета та завдання роботи

Метою лабораторної роботи є набуття практичних навиків оцифровки каротажних діаграм із використанням оцифровщика карт, каротажів і палеток АС “Геопошук”.

Завданням лабораторної роботи є провести оцифровку каротажої діаграми за допомогою оцифровщика карт, каротажів і палеток АС “Геопошук”. Результати оцифровки зберегти у Las-файл та вивести їх на планшет для порівняння із сканованою діаграмою.

4.2 Теоретичні відомості

На сьогоднішній час, з метою дорозвідки старих родовищ нафти і газу, дуже інтенсивно проводиться переінтерпретація каротажних діаграм свердловин старого фонду. Оскільки каротажні діаграми старого фонду знаходяться на паперовому носії, а автоматизовані системи обробки та інтерпретації даних ГДС вимагають інформацію у цифровій формі, то звідси виникає необхідність переводити збережену інформацію на паперовому носію в цифрову форму. Для даної операції використовують спеціальні програми – так звані оцифровщики. Однією із таких програм є “Оцифровщик карт, каротажей и палеток” автоматизованої системи (АС) обробки і інтерпретації даних ГДС “Геопошук”.

Програма “Оцифровщик карт, каротажей и палеток” призначена для перетворення растрових зображень (відсканованих карт, каротажних кривих, палеток і тому подібне) у векторну форму. Програма дозволяє редагувати векторні об'єкти, видаляти їх і додавати нові.

Передбачено перетворення площинних координат об'єктів з урахуванням заданих точок прив'язки (контрольних точок), а також призначення об'єктам вертикальної координати (для ізоліній), індексу (для палеток), ідентифікатора і номера шкали (для каротажних кривих). Підтримується можливість задавати до чотирьох шкал перетворення координат і індивідуального призначення для кожної кривої або її частини певної шкали.

Для оцифровки растрового зображення необхідно завантажити зображення в програму, ув'язати координати шляхом установки точок прив'язки, потім проводити оцифровку шляхом клацання мишки на растровій лінії. Підтримується автоматичний, напівавтоматичний і ручний режими оцифровки. Отриману векторну лінію можна при необхідності відредагувати (підтримуються всі основні команди редагування ліній) або оцифрувати повторно. Оцифровані лінії можуть бути експортовані в різні формати для подальшої обробки в додатках пакету “Геопошук” або інших програмах.

Нижче поданий детальний опис кожного етапу роботи.

1. Завантаження растрового зображення. Для завантаження зображення карти або каротажу, скористайтеся пунктом меню “Файл/загрузить подложку” або натисніть . Виберіть файл і натисніть ОК. Програма запропонує Вам вибрати режим роботи: оцифровка карт або каротажів. Виберіть потрібний режим і натисніть ОК.

Можна також завантажити раніше збережену роботу (файл проекту) за допомогою меню “Файл/загрузить работу”. Робочі файли оцифровщика мають розширення idw. Якщо файл підкладки був переміщений в інший каталог (диск) або перейменований, то Вам буде запропоновано вказати нове місцеположення/ім'я цього файлу.

2. Прив'язка координат при оцифровці зображень каротажних кривих. Для прив'язки координат використовується набір контрольних точок, які розташовуються на растровому зображенні і містять інформацію про фактичні координати у відповідних точках. Необхідно встановити три або більш контрольних точок.

Із меню “Режим” виберіть пункт “Контрольные точки” або натисніть кнопку на панелі інструментів. Клацаннями мишки встановіть чотири кутові точки прив'язки у будь-якому порядку: ліву верхню, праву верхню, ліва нижню і праву нижню. При необхідності користуйтеся прокруткою зображення або ж зменшіть масштаб. Кутові точки необхідно встановлювати по краях сітки області оцифровки, для підвищення точності розрахунку координат.

Оскільки програма не може самостійно визначити відносне розташування точки прив'язки, то після установки кутової точки прив'язки з'являється відповідний запит (рис. 4.1). Натисніть ОК, і в діалоговому вікні, що відкрилося.

Рисунок 4.1 – Діалогове вікно для встановлення чотирьох точок прив’язки

Вкажіть відповідні горизонтальні і вертикальні координати точки. Доступні чотири вікна для заданя чотирьох шкал координат (рис. 4.2). Якщо шкала по горизонталі логарифмічна, то встановите відповідний прапорець.

Після установки всіх чотирьох кутових точок відобразиться сітка координат, по якій можна судити про точність прив'язки координат.

У випадку сильного викривлення зображення каротажної кривої, необхідно провести уточнення сітки прив'язки координат.

Рисунок 4.2 – Діалогове вікно для заданя шкали координат

Для уточнення сітки прив'язки координат необхідно встановити додаткові точки прив'язки. Для цього клацаннями мишки додаємо дві додаткові точки прив'язки в ліву і праву вертикальні лінії сітки, в тих точках, де відхилення від сітки на зображенні максимальне. Після додавання точки в ліву лінію, відповідна їй парна точка автоматично додасться в праву лінію, тоді появиться діалогове вікно для введення значення вертикальної координати.

Для видалення пари додаткових точок прив'язки клацніть мишкою при натиснутій клавіші Ctrl. Кутові точки прив'язки не можуть бути видалені. Для них можна міняти координати, клацаючи на них правою кнопкою мишки і вибираючи меню “Править координаты”.

Для видалення всіх точок прив'язки скористайтеся командою меню “Правка/Очистить прив’язку координат”.

3. Оцифровка каротажів. Оцифровку можна проводити в трьох режимах: автоматичному, напівавтоматичному (тільки для каротажних кривих), і в ручному режимі. Оцифрка в ручному режимі полягає в створенні ліній вручну, використовуючи команди векторного редагування оцифровщика.

Перед початком оцифровки кожної каротажної кривої, введіть її ідентифікатор (назва) в поле на панелі інструментів . Також переконаєтеся, що на панелі інструментів включена відповідна шкала розрахунку координат .

Значення ідентифікатора кривої і номер шкали можуть бути згодом змінені в процесі редагування ліній.

3.1 Оцифровка в автоматичному режимі. Переведіть програму в режим автоматичної оцифровки. Для цього з меню “Режим” виберіть пункт “Оцифровка” або натисніть кнопку на панелі інструментів. Тепер клацніть кнопкою мишки точку на кривій, що має характерний колір/насиченість. Оцифровка ведеться зверху вниз. У випадку, коли оцифрована крива збивається, клацніть мишкою у відповідну точку на кривій, і вся крива, що пролягає нижче, буде переоцифрована.

3.2 Оцифровка в напівавтоматичному режимі. Переведіть програму в режим роботи з векторними лініями за допомогою команди меню “Режим/Векторные линии” або натисненням кнопки на панелі інструментів. Переконаєтеся, що опція “Корректировка при создании” включене (меню “Режим/Корректировка при создании” або кнопка на панелі інструментів натиснута). Якщо дана опція відключена, то в цьому випадку проводитиметься ручне створення лінії.

Тепер клацніть мишкою точку на кривій, що має характерний колір/насиченість. Оцифрування ведеться зверху вниз. Переміщаючи курсор мишки вниз уздовж кривої, програма показує динамічний попередній перегляд відрізка кривої, який буде сформований між попередньою вершиною і поточним положенням курсора. Знайдіть оптимальне положення і клацніть для фіксації відрізка кривої. Потім аналогічно переміщайте курсор мишкиі далі вниз уздовж кривій і робіть наступне клацання для фіксації. Після закінчення оцифровки лінії натисніть праву кнопку мишки.

3.3 Оцифровка в ручному режимі. Переведіть програму в режим редагування ліній. Для цього з меню “Режим” виберіть пункт “Векторные линии” або натисніть кнопку на панелі інструментів. Переконаєтеся, що опція “Корректировка при создании” не включене (меню “Режим/Корректировка при создании” або кнопка на панелі інструментів не натиснуті), інакше програма працюватиме в напівавтоматичному режимі.

Тепер клацаючи мишкою створюйте лінію. Для закінчення створення лінії клацніть правою кнопкою мишки.

3.4 Оцифровка каротажних кривих, розбитих на декілька шкал (бліків). Для оцифровки кривої, розбитої на дві шкали або більше, необхідно перед оцифровкою кожної ділянки кривої встановити в панелі інструментів правильне значення бліка (прив'язка координат повинна бути вже заданою для всіх використовуваних шкал). Потім, якщо криві з різними масштабами перекриваються, то ділянка кривої з більшим номером шкали матиме пріоритет при експорті, причому можливі сходинки в початку/кінці перекриття ділянок кривою плавно згладжуються.

4. Редагування ліній. Програма дозволяє редагувати оцифровані або створені лінії і точки, а також створювати лінії в ручному режимі. Підтримуються стандартні команди векторного редагування: додавання, видалення, вставка, переміщення і видалення вершин, розбиття і з'єднання ліній та інші.

Для редагування об'єктів необхідно спочатку вибрати відповідний режим: робота з контрольними точками, точками (тільки при оцифровці карт) або лініями. Для цього скористайтеся командами меню “Режим/Контрольные точки”, “Режим/точки”, “Режим/Векторные линии” або їх еквівалентами на панелі інструментів: кнопками , , . Програма може або перемикати команди редагування автоматично, або може виконувати тільки команду, задану користувачем уручну.

Для вибору автоматичного перемикання команд натисніть кнопку (“Автоматически”) на панелі інструментів. При цьому, клацання мишкою в будь-яку точку підкладки, вільну від ліній (точки), почне створення лінії (точки), клацання на вершину (точку) включить команду переміщення, а клацання на відрізок лінії між вершинами включить команду вставки вершин. Якщо потрібно уручну зафіксувати команду редагування, відіжміть кнопку (“Автоматически”). Після цього клацніть правою кнопкою мишки і виберіть потрібну команду. Після цього клацання мишки виконуватимуть тільки вибрану команду, наприклад видалення вершин.

Нижче коротко описуються всі команди редагування. Опис припускає включене автоматичне перемикання команд (кнопка (“Автоматически”) на панелі інструментів натиснута).

4.1 Додавання об'єктів (створення нового) об'єкту – точки або лінії – клацніть мишкою в будь-якій точці підкладки, вільної від інших об'єктів даного типу.

4.2 Видалення об'єктів (контрольної точки, точки або точки або лінії). Для цього клацніть його при натиснутій клавіші Shift. (Контрольні точки і точки можна також видаляти при натиснутій клавіші Ctrl).

4.3 Переміщення точок і вершин . Для переміщення контрольної точки, точки або вершини лінії необхідно захопити її мишкою і перемістите покажчик, утримуючи натиснутою ліву кнопку. Потім відпустите кнопку мишки.

4.4 Правка координат . Команда правки координат дозволяє призначати або міняти ідентифікатор (вертикальну координату) об'єкту, а також призначати одну з чотирьох шкал прив'язки координат при оцифровці каротажів

4.5 Видалення вершин . Для видалення вершини клацніть її при натиснутій клавіші Ctrl.

4.6 Розбиття лінії . Для розбиття лінії, клацніть правою кнопкою мишки лінію в бажаній точці розбиття і з контекстного меню виберіть команду “Разбить”.

4.7 З'єднання ліній . Для з'єднання двох ліній, клацніть правою кнопкою мишки на першій лінії і з контекстного меню виберіть команду “Соединить”. При цьому лінія буде виділена підсвічуванням. Потім клацніть лівою кнопкою другу лінію (вона теж буде виділена підсвічуванням) і потім ще раз клацніть лівою кнопкою по уявному відрізку, що сполучає дві лінії.

4.8 Замикання лінії . Для замикання лінії, клацніть її правою кнопкою мишки і з контекстного меню виберіть команду “Замкнуть”. Ця команда доступна тільки при оцифровці карт (ізоліній).

4.9 Очищення об'єктів. Якщо необхідно почати оцифрування з початку, або оцифрувати інший набір ліній, то виконайте команду “Правка/Очистить объекты…”. При цьому після підтвердження будуть видалені всі крапки і лінії, за винятком контрольних точок.

5. Збереження роботи. Всі створені об'єкти і робочий простір можуть бути збережені в спеціальному робочому файлі оцифровщика (файлі проекту), який надалі може бути завантажений програмою для продовження роботи. Для збереження з меню “файл” виберіть пункт “сохранить работу”. Якщо ви хочете зберегти роботу у файл з іншим ім'ям, то виберіть пункт “сохранить работу как...”. Робочі файли оцифровщика мають розширення idw.

Якщо файл підкладки буде переміщений в інший каталог (диск) або перейменований і не буде знайдений автоматично, то при наступному завантаженні роботи Вам буде запропоновано вказати нове місцерозташування/ім'я цього файлу.

6. Експорт результатів оцифровки. Для оцифровких карт пропонується експорт в текстові файли DAT, CSV і AutoCad DXF. Для каротажних кривих – у файли DAT, CSV і LAS.

Для експорту, виберіть пункт меню “Файл/экспортировать объекты…”, або натисніть на панелі інструментів. Виберіть в списку потрібний тип файлу.

При експорті в LAS-файл пропонується заповнити діалог у якому слід вибрати ідентифікатор кривої, що експортується, вказати початкову і кінцеву глибини, крок, заповнювач відсутнього значення. За допомогою кнопки “Дополнительно” можна налаштувати решту параметрів експорту в LAS, такі як назва компанії, свердловини, район, дата і ін.

7. Настройка параметрів. Для настройки параметрів програми оцифровщик служать команди меню “настройка”. Нижче описуються опції настройки детальніше.

7.1 Загальні параметри включають: “Подсвечивать объекты вслед за мышью”. Включити, щоб при підведенні курсора мишки до об'єктів колір останніх мінявся.

7.2 Параметри LAS. Дозволяє задавати загальні параметри експорту в LAS-файл.

7.3 Параметри лупи. Дозволяє задати масштаб збільшення лупи.

7.4 Параметри сітки. Виводиться діалог для настройки сітки.

7.5 Параметри контрольних точок, точок, ліній. При виборі однієї з команд меню “Контрольние точки”, “Точки…” або “Векторные линии” виводиться діалог для настройки виду відповідного об'єкту.

7.6 Параметри оцифровки, проріджування, зіставлення кольору. Для настройки параметрів оцифровки, проріджування, зіставлення кольору виберіть відповідні команди меню “Настройка”.

8. Рядок підказок. Знаходиться в нижній частині головного вікна програми. Призначений для виведення довідкової інформації в процесі роботи програми. При проходженні курсора мишки поблизу точки або вершини, в рядку відображаються тип об'єкту і його координати – площинні X, Y і вертикальна Z. Ці координати визначаються з урахуванням виконаної прив'язки координат і при оцифровці каротажу – з врахуванням вибраної в панелі інструментів шкали. Якщо прив'язка координат здійснена не була, то виводяться піксельні координати, пов'язані з лівим верхнім кутом растрового зображення.