5.3. Необхідність, сутність та особливості аудиту інвестиційних проектів

Наявність фактора невизначеності при оцінці різноманітних тверджень обумовлює високий рівень інвестиційного ризику проектів. Тому виникає потреба у отриманні повної, достовірної, неупередженої та своєчасної інформації як основи для прийняття інвестиційних рішень, яку отримують від незалежних експертів – аудиторів.

Тож   проблеми формування ефективного аудиту інвестиційних проектів є надзвичайно актуальними з точки зору підвищення довіри до підприємств потенційних об’єктів інвестиційних вкладень.

У сучасному бізнес-плануванні велика увага приділяється аудиту інвестиційних проектів, який часто виділяють як окремий напрямок послуг незалежних аудиторських фірм. Ці послуги є надзвичайно актуальними для усіх учасників інвестиційного процесу (інвесторів, замовників, підрядників та користувачів об’єктів інвестування), які розраховують на високий рівень впевненості у реалізації проекту .

Аудит проектів трактують як можливість для інвесторів та учасників отримати багатосторонню та детальну експертизу проекту від незалежних експертів - аудиторів, оцінити рентабельність та привабливість проекту, відповідність чинним нормативно-правовим актам та спрогнозувати подальші можливості зростання активів підприємства.

Аудит інвестиційних проектів є процесом збору незалежним експертом-аудитором повної, правдивої та своєчасної інформації про об’єкт інвестиційного планування з метою оцінки її відповідності визначеній інвестиційній політиці, встановлення імовірних інвестиційних ризиків   та надання компетентного висновку зацікавленим користувачам.

В інвестиційному аудиті перевірки не обмежуються бухгалтерським обліком, вони можуть включати оцінку організаційної структури, комп'ютерних операцій, методів виробництва, маркетингу та будь-якої області, в якій аудитор кваліфікований.

 Інвестиційний аудит дозволяє виявити потенційні збитки інвестора, які можуть виникнути через некомпетентність або несумлінність керівників підприємства - об'єкта інвестування. Це можуть бути і збитки від визнання недійсними прав власності на майно, і збитки від значних санкцій податкових органів, і збитки від не списаної своєчасно дебіторської заборгованості, і збитки від визнання угод недійсними в силу перевищення посадових повноважень при їх вчиненні.

 Крім того, аудит об'єктів інвестування дозволяє виявити навмисні спотворення звітності, зроблені з метою її прикрашання для підвищення інвестиційної привабливості об'єкта інвестування.

На аудит інвестиційних проектів покладено функції превентивного контролю та діагностики імовірних помилок на етапі планування інвестицій.

Оскільки їх реалізація потребує залучення значного обсягу фінансових ресурсів з високим рівнем ризиків, аудит повинен допомогти обрати найбільш оптимальні параметри інвестування, тим самим зменшивши ризик фінансових втрат інвестора. Тому кожен проект передбачає пошук найбільш оптимального варіанта серед багатьох можливих. Тож можна сказати, що під час проведення експертизи проекту аудитори здійснюють аналіз альтернативних інвестицій та виконують паралельний проектний аналіз.

Аудиторська перевірка інвестиційного проекту допомагає дати відповідь на такі питання стратегічного плану проекту: яка мінімальна величина і який дохід на вкладений капітал від проекту прийнятний для компанії; який максимально допустимий обсяг інвестицій; оптимальний термін реалізації проекту; яким буде імідж компанії від впровадження конкретного проекту; який ризик можна вважати високим; проекти якого типу і масштабу відповідають організаційним і фінансовим можливостям компанії.

Іноземних інвесторів часто насторожує представлення проектів компаніями, що не відповідають загальноприйнятим стандартам і не дозволяють прийняти досить обґрунтоване рішення про участь у проекті. В такому разі значення бізнес-плану має бути вирішальним на стадії планування й аудиту інвестиційного проекту. Для цього необхідно використовувати вітчизняні й зарубіжні методики, враховуючи особливості України: рівень рентабельності; паралельне використання вільно конвертованої валюти і гривні; структурні зміни у ціноутворенні; затримка взаємних платежів; нестабільність поставок та ін.