- •Розділ 1 небезпека забруднення ґрунтів нафтою
- •Нафта, як небезпечний забруднювач ґрунтів
- •Вплив нафтового забруднення на живі організми
- •Вплив на організм людини
- •1.2.2. Вплив на мікроорганізми
- •1.2.3. Вплив на рослини
- •1.2.4. Вплив на тварин
- •Розділ 2. Об`єкти, методи та методика досліджень
- •2.1. Об`єкти досліджень
- •2.1.1. Характеристика сірого та бурого лісових ґрунтів, як тест-об`єктів
- •2.1.2. Характеристика гірчиці білої, як тест-системи
- •2.2. Методи досліджень
- •2.2.1. Відбір проб ґрунту та підготовка його до аналізів
- •2.2.2. Визначення гранулометричного складу та основних показхників ґрунту
- •2.2.3. Визначення фітотоксичності ґрунтів
- •2.3 Методика проведення досліджень
- •3.1. Основні показники досліджуваних ґрунтів
- •3.2. Ростові показники довжини кореня та висоти пагона Sinapis alba на ґрунтах забруднених нафтою та дизпаливом
- •3.3. Фітотоксичний ефект на висоту пагона та довжину кореня гірчиці білої в ґрунтах, забруднених нафтою та дизпаливом
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1. Охорона праці для персоналу при роботі в лабораторії
- •4.1.1. Загальні вимоги безпеки
- •4.1.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •4.1.3. Вимоги безпеки під час роботи
- •4.1.4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •4.1.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •4.2. Правила роботи з нафтопродуктами і легкозаймистими рідинами.
- •4.2.1. Заходи безпеки при роботах з нафтопродуктами
- •4.2.1.1. Гострі отруєння похідними нафти
- •4.2.1.2. Вимоги безпеки і заходи надання допомоги при отруєнні парами бензину
- •4.2.2. Заходи безпеки при роботах з дизельним паливом
- •4.2.3. Заходи безпеки при роботах з гасом.
- •4.2.4. Заходи безпеки при роботах з маслами.
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
2.2.3. Визначення фітотоксичності ґрунтів
Фітотоксичність ґрунтів на висоту стебла та довжину кореня визначали за фітотоксичним ефектом, який розраховували за формулою:
(3.1)
Де М0 – маса рослин, вирощениних на незабруднених ґрунтах
Мх – маса рослин, вирощених на забруднених ґрунтах
Оцінку фітотоксичності проводили згідно шкали рівнів токсичності ґрунтів(Таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Рівні пригнічення ростових процесів (фітотоксичний ефект), % |
Рівень токсичності |
0 – 20 |
Відсутність або слабкий рівень токсичності |
20,1 – 40 |
Середній рівень |
40,1 – 60 |
Вище середнього рівня |
60,1 – 80 |
Високий рівень |
80,1 – 100 |
Максимальний рівень |
2.3 Методика проведення досліджень
Проби ґрунту відбирали на природних ділянках (природний фон), які знаходяться в м. Дубляни, покинутий сад та у Сколівському районі. З кожної ділянки в п'яти точках по діагоналі або по «конверту» буром (чотири точки по кутах і одна в центрі) відбирали грунт на глибину 20 см. Відібраницй грунт добре перемішували, відбирали корінці, включення та висипали на землю і розділили на чотири частини. З кожної частини взяти жменю землі і насипати в коробку (або пакет) для зразків. Вага відібраної грунтової проби складала 1 кг грам. Записати дані про пробу на паперовому бланку (описати місце відбору - № ділянки, № поля, назва населеного пункту, район, область (користуватись однією системою нумерації, яка поширена в даному регіоні, хазяйстві)). Заповнений бланк положити до коробки (або пакету) з грунтом.
Відібрані проби висушують до повітряно-сухого стану в добре провітрюваному приміщенні. Для цього грунт насипаютьтонким шаром (1-2 см) на чистий папір, великі грудки подрібнюють руками. Для прискорення сушки грунт декілька разів перемішують. Приблизно через 3-4 дні грунт досягає повітряно-сухого стану. Висушені проби зберігають у сухому приміщенні, в якому не повинно бути парів аміаку, кислот та інших реактивів. Висушену пробу ґрунту зважують на технічних терезах, ретельно перемішують, висипають на листок паперу, відбирають коріння, включення та новоутворення. Для відбирання середнього зразка грунт розрівнюють тонким шаром у вигляді квадрату і ділять по діагоналі на чотири частини. Дві протилежні частини висипають до коробки, додають у середину етикетку, а другу етикетку приклеюють на стінку коробки. Із залишеного на папері ґрунту беруть у паперовий пакетик пробу для підготовки визначення гумусу та азоту. Ця проба береться до розтирання ґрунту в ступці, тому що з розтертого ґрунту неможливо вибрати подрібнене коріння. Пробу для визначення гумусу та азоту готують шляхом ретельного вилучення всіх корінців та подрібнення до розміру 0,25 мм. Ґрунт, що залишився, розтирають у фарфоровій ступці гумовим наконечником пестика і просіюють через сито з отвором 1 мм. Частинки, що не пройшли через сито, знову розтирають у ступці і просіюють через теж сито. Цю операцію повторюють до тих пір поки на ситі не залишиться скелет ґрунту – кам’янисті частинки розміром більше 1мм.
Наважку ґрунту 25 г поміщали в ступку і зволожували водою приблизно до 75% від повної вологоємкості, добре розтирали цю масу. Потім суспензію переносили в чашки Петрі. (рис.2.1)
Рис.2.1. Наважка бурого лісового ґрунту в чашках Петрі
При струшуванні чашки утворилося легеньке водяне дзеркальце.
Попередньо замочене насіння гірчиці білої, відповідно з міжнародними стандартами ІSО 11269 – 1 та ІSО 11269 – 2, вирощували безпосередньо на грунті в чашках Петрі. На грунт у чашки висівали насіння гірчиці білої (по 20 штук) та добавляли різні концентрації нафти та дизельного палива. Ріст рослини відбувався в закритих чашках в термостаті на при температурі +24°С протягом 6 діб. Кожний варіант досліду проведений у 3–кратній повторності.
Рис.2.2 Забруднені грунти з насінням гірчиці білої в термостаті
Через 3 доби рахували схожість насіння, на 6-ту добу - вимірювали довжину кореня і пагона проростків.
Фітооцінку токсичності нафтозабруднених Ґрунтів проводили на основі тест-реакцій Sinapis alba.:довжина кореня і висота стебла. Фітотоксичний ефект розраховували у відсотках від довжини кореня та висоти стебла.
РОЗДІЛ 3
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
