- •Розділ 1 небезпека забруднення ґрунтів нафтою
- •Нафта, як небезпечний забруднювач ґрунтів
- •Вплив нафтового забруднення на живі організми
- •Вплив на організм людини
- •1.2.2. Вплив на мікроорганізми
- •1.2.3. Вплив на рослини
- •1.2.4. Вплив на тварин
- •Розділ 2. Об`єкти, методи та методика досліджень
- •2.1. Об`єкти досліджень
- •2.1.1. Характеристика сірого та бурого лісових ґрунтів, як тест-об`єктів
- •2.1.2. Характеристика гірчиці білої, як тест-системи
- •2.2. Методи досліджень
- •2.2.1. Відбір проб ґрунту та підготовка його до аналізів
- •2.2.2. Визначення гранулометричного складу та основних показхників ґрунту
- •2.2.3. Визначення фітотоксичності ґрунтів
- •2.3 Методика проведення досліджень
- •3.1. Основні показники досліджуваних ґрунтів
- •3.2. Ростові показники довжини кореня та висоти пагона Sinapis alba на ґрунтах забруднених нафтою та дизпаливом
- •3.3. Фітотоксичний ефект на висоту пагона та довжину кореня гірчиці білої в ґрунтах, забруднених нафтою та дизпаливом
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1. Охорона праці для персоналу при роботі в лабораторії
- •4.1.1. Загальні вимоги безпеки
- •4.1.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •4.1.3. Вимоги безпеки під час роботи
- •4.1.4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •4.1.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •4.2. Правила роботи з нафтопродуктами і легкозаймистими рідинами.
- •4.2.1. Заходи безпеки при роботах з нафтопродуктами
- •4.2.1.1. Гострі отруєння похідними нафти
- •4.2.1.2. Вимоги безпеки і заходи надання допомоги при отруєнні парами бензину
- •4.2.2. Заходи безпеки при роботах з дизельним паливом
- •4.2.3. Заходи безпеки при роботах з гасом.
- •4.2.4. Заходи безпеки при роботах з маслами.
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
2.1.2. Характеристика гірчиці білої, як тест-системи
Гірчиця біла (Sinapis alba) — вид однорічних трав'янистих рослин. Видовий епітет «біла» походить від кольору насіння.
Однорічна рослина заввишки 25-100 см. Стебла в неї жорстковолосисті, іноді майже голі, прямостоячі, вгорі розгалужені. Нижнє листя ліроподібне, верхня лопать широкоовальна, складається з трьох часток, бічних лопатей — 2-3 пари. Верхні листки з меншим числом лопатей і з більш гострими їх обрисами. Квітки блідо-жовті або білі, зібрані в багатоквіткове (25-100 квіток) кистеподібне суцвіття. Квітконіжки при плоді горизонтально відхилені, рідше висхідні, 0,8-1,3 см завдовжки. Гірчиця біла запилюється комахами.
Плід — стручок, заповнений дрібним, круглим насінням світло-жовтого кольору. Стручки прямі або зігнуті, грубі, горбкуваті, зазвичай покриті жорсткими відстовбурченими волосками, 2-4 см завдовжки, з плоским мечовидним носиком. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні. Батьківщина гірчиці білої — Середземномор'я, звідки вона поширилася майже по всій Європі, Америці і потрапила в Індію, Японію. Зараз у дикому вигляді зустрічається в Південній Європі (Греція, включаючи Крит; Італія, включаючи Сицилію і Сардинію; Франція,включаючи Корсику; Португалія, Іспанія), в Україні (Крим), в Західній Азії (Кіпр, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Сирія, Туреччина),на півночі Пакистану, в Північній Африці (Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс). В Україні зустрічається розосереджено, частіше в районах Полісся та лісостепу[39].
Вибір цієї рослини базувався на тому, що в публікаціях багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів показана ефективність її використання у фітотестуванні. Дана тест-культура інформативна в разі забруднення ґрунтів важкими металами, вуглеводнями, радіоактивними речовинами та при комплексному забрудненні
Згідно міжнародного стандарту ISO 11269-2 для біотестування необхідно вибирати мінімум два види рослин. При цьому одна має бутии однодольною інша дводольною.
В методі фітотестування який розрблений в Бельгії використовуть 3 види рослин: однодольна- сорго цукрове, дводольна – крес салат та гірчиця біла[1].
2.2. Методи досліджень
2.2.1. Відбір проб ґрунту та підготовка його до аналізів
Етап польових досліджень полягав у відборі зразків ґрунтів методом конверту. Метод конверту Він полягає в тому, що на кожній з ділянок по діагоналі або по « конверту » (чотири точки по кутах і одна в центрі) в його п'яти точках відбирають проби відбирали грунт на глибині 20 см. Змішані зразки ґрунту складають з 20 точкових проб (кожна вагою 200-300 г), 4 проби витягуються по периметру з різних сторін, решта по двох діагоналях через рівні інтервали (100-150 м на ділянках з однорідним ґрунтовим покривом (А) і 10- 20 м на ділянках з неоднорідним ґрунтовим покривом (Б)), ретельно перемішують і береться середня проба не менше 1 кг. Точкові проби (проба певного обсягу, взята з грунтового горизонту, шару, типова для даного горизонту або шару) відбирають ножем або шпателем з прікопок або грунтовим буром. Відбір проб здійснено відповідно до ГОСТ 28168-89 [40].