4.2.1.2. Вимоги безпеки і заходи надання допомоги при отруєнні парами бензину

У приміщеннях для зберігання і використання автомобільних бензинів забороняється застосування відкритого вогню, а штучне освітлення має бути виконане у вибухобезпечному виконанні. У приміщеннях, де працюють з бензином, не можна пити, палити, приймати їжу.

Деталі, забруднені бензином, перед ремонтом необхідно занурювати для очищення і знешкодження в гас. Заправку місткостей бензином слід робити тільки закритим способом.

У закритих погано вентильованих приміщеннях забороняється залишати відкриту тару з бензином або переливати і розливати бензин.

При розливі бензину необхідно зібрати його в окрему тару, місце розливу протерти сухою ганчіркою; при розливі на відкритому майданчику місце розливу засипати піском, а потім видалити його.

При отруєнні парами бензинів потерпілого належить негайно винести (чи вивести) на свіже повітря, звільнити від утрудняючого одягу (розстібнути комір, пояс, брюки, спідницю). У холодну пору року важливим є також зігрівання потерпілого. При цьому потрібно добре розтерти кінцівки, щоб викликати посилену циркуляцію крові.[54]

При втраті свідомості, зупинці або послабленні дихання необхідно негайно викликати лікаря.

До прибуття лікаря слід забезпечувати вдихання кисню, пари нашатирного спирту, робити штучне дихання на свіжому повітрі.

За необхідністю потерпілого слід направити з супроводжуючим до лікувальної установи.

Коли потерпілий опритомніє, необхідно напоїти його міцною кавою або чаєм (не давати спиртних напоїв). При низькій температурі і поганій погоді потерпілого не виносять на свіже повітря, а переводять в тепле добре вентильоване приміщення.

При попаданні бензину в організм через рот слід промити шлунок. Для цього необхідно випити 1,5-2 л води з однією столовою ложкою питної соди і викликати блювоту. Повторити це слід 2-3 рази до зникнення часток їжі і слизу

При роботі з бензинами слід використати засоби індивідуального захисту відповідно до типових норм [55].

4.2.2. Заходи безпеки при роботах з дизельним паливом

При отруєнні парами дизельного палива спостерігаються ті ж ознаки, що і при отруєнні парами бензину.

Часта і тривала дія дизельного палива дратує слизову оболонку і шкіру людини. Запобіжні заходи при роботах з дизельним паливом ті ж, що і при роботах з бензином. При попаданні на шкіру дизельного палива слід змити його теплою водою з милом. При загорянні палива слід застосовувати розпорошену воду, піну, вуглекислий газ, перегріту пару. При роботах з дизельним паливом слід застосовувати спеціальний одяг відповідно до норм[56].

4.2.3. Заходи безпеки при роботах з гасом.

Гас на відміну від бензину в звичайних умовах має незначну випаровуваність, в повітрі не створюється концентрація, що викликає отруєння. Проте при підвищенні температури випар його збільшується і можуть створитися умови, при яких концентрація пари перевершить ГДК.

При отруєнні парами гасу спостерігаються ті ж ознаки, що і при отруєнні парами бензину.

Пари гасу сильніше дратують слизові оболонки і очі.

Заходи безпеки при роботах з гасом аналогічні заходам, вживаним при роботах з бензинами і дизельним паливом. Гас при попаданні на шкіру і слизові оболонки змивають теплою водою з милом[57].