- •Розділ 1 небезпека забруднення ґрунтів нафтою
- •Нафта, як небезпечний забруднювач ґрунтів
- •Вплив нафтового забруднення на живі організми
- •Вплив на організм людини
- •1.2.2. Вплив на мікроорганізми
- •1.2.3. Вплив на рослини
- •1.2.4. Вплив на тварин
- •Розділ 2. Об`єкти, методи та методика досліджень
- •2.1. Об`єкти досліджень
- •2.1.1. Характеристика сірого та бурого лісових ґрунтів, як тест-об`єктів
- •2.1.2. Характеристика гірчиці білої, як тест-системи
- •2.2. Методи досліджень
- •2.2.1. Відбір проб ґрунту та підготовка його до аналізів
- •2.2.2. Визначення гранулометричного складу та основних показхників ґрунту
- •2.2.3. Визначення фітотоксичності ґрунтів
- •2.3 Методика проведення досліджень
- •3.1. Основні показники досліджуваних ґрунтів
- •3.2. Ростові показники довжини кореня та висоти пагона Sinapis alba на ґрунтах забруднених нафтою та дизпаливом
- •3.3. Фітотоксичний ефект на висоту пагона та довжину кореня гірчиці білої в ґрунтах, забруднених нафтою та дизпаливом
- •Розділ 4. Охорона праці
- •4.1. Охорона праці для персоналу при роботі в лабораторії
- •4.1.1. Загальні вимоги безпеки
- •4.1.2. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •4.1.3. Вимоги безпеки під час роботи
- •4.1.4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •4.1.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •4.2. Правила роботи з нафтопродуктами і легкозаймистими рідинами.
- •4.2.1. Заходи безпеки при роботах з нафтопродуктами
- •4.2.1.1. Гострі отруєння похідними нафти
- •4.2.1.2. Вимоги безпеки і заходи надання допомоги при отруєнні парами бензину
- •4.2.2. Заходи безпеки при роботах з дизельним паливом
- •4.2.3. Заходи безпеки при роботах з гасом.
- •4.2.4. Заходи безпеки при роботах з маслами.
- •Висновки
- •Перелік використаних джерел
4.1.4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
1. Якщо кислота або луг, випадково, буде пролита, її спочатку засипають піском, щоб він їх ввібрав. Потім пісок прибирають і місце, де була розлита кислота, луг засипають вапном або содою, а після змивають водою і досуха витирають.
2. При хімічному опіку уражене місце відразу ж промити великою кількістю проточної холодної води з-під крану, з гумового шланга або відра впродовж 15-20 хв. Якщо кислота або луг потрапила на шкіру через одяг, то спочатку потрібно змити її водою з одягу, після чого промити шкіру.
3. При попаданні на тіло людини сірчаної кислоти у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою або шматочком тканини, а потім уражене місце ретельно промити водою. При хімічному опіку повністю змити хімічні речовини водою не вдається. Тому після промивання уражене місце обробляють розчином питної соди (одна чайна ложка на склянку води).
4. При попаданні бризок лугу або пари в очі і порожнину рота необхідно промити уражені місця великою кількістю води, а потім розчином борної кислоти (0,5 чайної ложки кислоти на склянку води).
5. При попаданні кислоти або лугу в стравохід терміново викликати лікаря швидкої допомоги. Не можна промивати шлунок водою. Хороший ефект дає вживання внутрішньо молока, яєчного білку, рослинної олії, розчиненого крохмалю.
6. При розливі бензину, ефіру або інших вогненебезпечних рідин слід загасити пальники, закрити загальний газовий вентиль, відключити електронагрівні прилади, видалити пролитий продукт. При виникненні пожежі, крім того, необхідно вимкнути вентиляцію, повідомити про те, що сталося в пожежну охорону і керівництву підприємства, приступити до ліквідації пожежі первинними засобами пожежогасіння [47] .
4.1.5. Вимоги безпеки після закінчення роботи
Після закінчення робочого дня кожен працівник лабораторії зобов'язаний перевірити і привести в порядок своє робоче місце, прилади і апарати, відключити вентиляцію, перевірити закриття кранів газових пальників, усіх електронагрівних приладів, закриття водяних кранів, вікон. Перевірити, чи не залишилося неприбраного промасленого дрантя (ганчірок). Відключити освітлення [48].
4.2. Правила роботи з нафтопродуктами і легкозаймистими рідинами.
При роботі з нафтою і нафтопродуктами, які легко запалюються, необхідно дотримуватися наступних запобіжних заходів:
- Посудини з нафтопродуктами (бюретки, приймачі, колби) не можна тримати поблизу вогню.
- При складанні установки необхідно ущільнювати місця з'єднання її частин, щоб не допустити витоку рідин, пари або газів.
- Легкозаймисті рідини (бензин, бензол та ін.) треба нагрівати тільки на закритій плитці або водяній бані.
- При відгоні леткого розчинника слід знати температуру його кипіння, якщо це окрема речовина, або зразковий фракційний склад, якщо розчинником є бензинова фракція.
Температура бані не повинна значно перевищувати температуру кипіння розчинника; так, відгін бензолу (т. кип. 80,1 °С) успішно протікає на киплячій водяній бані, при відгоні сірчаного ефіру (т. кип. 35,6 °С) температура водяної бані підтримується близько 50°С (доведення води до кипіння викличе бурхливий випар ефіру) і т. п.
- Для гасіння полум'я нафтопродуктів не можна застосовувати воду. Нафтопродукт, що спалахнув, потрібно гасити піском або струменем вуглекислоти з вогнегасника; предмет, що спалахнув, накрити кошмою. При виникненні полум'я слід негайно вимкнути усі прилади, прибрати усе пальне, що знаходиться поблизу предмета, що горить.
- На робочому місці в лабораторії кількість горючого матеріалу має бути мінімально необхідною для цього досліду або аналізу.
- При опіках обпалене місце змащують спеціальною маззю від опіків або змочують міцним розчином перманганату калію (чи етиловим спиртом).[49]
