Синтаксичні норми

Verba movent, exempla trahunt —

слова спонукають, приклади захоплюють

Синтаксичні норми — це норми, які регламентують ви­бір правильної синтаксичної конструкції, це своєрідні прави­ла побудови словосполучення, речення, тексту. До слабких син­таксичних норм належать складні випадки керування іменників: командувач прикордонних військ, завідувач кафедри; прикмет­ників: властивий (кому? чому?), характерний (для кого? для чого?); дієслів: запобігати (кому? чому?), дякувати (кому? чому?) у прийменникових сполученнях: згідно з (чим?), відпо­відно до (чого?), за наказом, за протоколом тощо.

1.Порядок слів у реченні

Порядком слів називається властиве певній мові розта­шування членів речення у певній послідовності. Для українсь­кої мови характерний так званий вільний порядок слів, тобто усі члени речення можуть змінювати своє місце.

Наприклад:

Закон про мови потребує уточнення.

Потребує уточнення закон про мови.

Уточнення потребує закон про мови.

Кожна зміна у побудові речень призводить до змін на зміс­товому та емоційно-експресивному рівнях. У наведеному ви­словлюванні залежно від смислової ваги одного із членів речен­ня може суттєво змінюватися зміст. Так, у першому реченні викладена звичайна констатація факту. У другому реченні зміст не змінюється, однак емоційно-експресивні відтінки висловлю­вання інші. Вони не позбавлені категоричності. У третьому ва­ріанті логічний наголос падає на перше слово. З'являються нові відтінки: безапеляційність, однозначність.Порядок слів виконує три тісно пов'язані між собою функ­ції: синтаксичну, семантичну і стилістичну⁶². ⁶² Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Синтаксис. - Львів, 1965. - С. 3.

В українській мові з метою надання смислової ваги окре­мим словам можна змінювати порядок членів речення. Є пря­мий порядок слів і зворотний (інверсія). При прямому поряд­ку слів: 1) підмет передує присудкові: Суддя повинен провести ретельну підготовку справи до розгляду. 2) Узгоджене озна­чення стоїть перед означуваним словом: Критична оцінка пев­них фактів, недоліків, що мали місце, критичні рецензії, що стосуються особи автора, не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральних збитків. 3) Додаток стоїть після слова, якого стосується: Розмір від-шкодивання моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог. 4) Обставини залежно від значення і способів виражен­ня можуть стояти перед словом, з яким вони пов'язані, і після нього: Спори підлягають розгляду в судах та/або арбітраж­них слідах України або за домовленістю сторін у третейсь­ких судах, у тому числі за кордоном.

Непрямий порядок слів або інверсія — зміна звичайного розташування слів у реченні з метою виділення тих чи інших його членів. Цей прийом найчастіше використовується в усно­му мовленні з метою надання певного смислового значення потрібному слову. Як правило, таким словом стає перше слово речення: Звернути увагу судів на...

Уміння робити логічний наголос дуже важливе для юрис­тів. Як правило, інтонаційне виділення слова в усному мовлен­ні позбавляє двоякого тлумачення викладеного. Невдале розта­шування слів у реченні є часто причиною помилок.

Наприклад: Два автомобілі та водії з причепом везли ліс.

Норма: Водії на двох машинах з причепами везли ліс. Непрямий порядок слів забороняється:

Якщо форма підмета і прямого додатка збігається: Мото­цикл перекинув автонавантажувач. Вживання наркотиків змінює свідомість.

У так званих реченнях тотожності, коли і підмет, і прису­док виражені називним відмінком іменника: Мій вітчим — во­дій. Водій — мій вітчим.

У реченнях, що складаються з іменника і прикметникової форми; переміщення членів у таких реченнях змінює їх струк­туру і тип речення: Некерований характер. Характер некеро-ваний. Перше речення — односкладне називне, в якому є під­мет з означенням; друге — двоскладне, з підметом і присудком.