Нормування параметрів мікроклімату

Санітарно-гігієнічне нормування умов мікроклімату проводиться відповідно до ДСН 3.3.6.042-99.

В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов у робочій зоні.

Оптимальні норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де праця людей не пов’язана з застосуванням обладнання, що потребує великих енергетичних витрат, або випромінюючих значні теплові потоки. Оптимальні параметри мікроклімату повинні підтримуватись в приміщеннях, пов’язаних з виконанням нервово-емоційних робіт, що потребують підвищеної уваги (диспетчерські, приміщення де працюють з комп’ютерами, кабінети діагностики, пульти управління технологічними процесами, хімічні лабораторії, бухгалтерії, конструкторські бюро).

Допустимі мікрокліматичні умови — це такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфортного теплопочуття, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції, і не виходить за межі фізіологічних можливостей організму людини. При цьому може виникнути деяке зниження працездатності, але пошкодження або порушення здоров’я у людини це не викликає (див таблицю). Допустимі величини параметрів мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальних умов мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень залежать від категорії важкості робіт і пори року.

Періоди року: теплий (середньодобова температура зовнішнього середовища вище +10^С і холодний (середньодобова температура зовнішнього середовища не перевищує +10^С. Середньодобова температура зовнішнього середовища – це середня температура зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеорологічної служби.

Категорії робіт. Параметри сприятливих метеорологічних умов є різними для різних рівнів фізіологічного навантаження організму. Усі роботи поділяються за витратами енергії на наступні три категорії.

А. Легкі фізичні роботи ( категорія І а, І б):

І а – легкі фізичні роботи, за яких витрати енергії не перевищують 139 Вт (до120 ккал/год). До них належать роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням.

І б – легкі фізичні роботи, ,за яких енерговитрати становлять 140 174 Вт.(121-150Ккал/год) До них належать роботи, які виконуються сидячи або стоячи, з незначною ходьбою і які супроводжуються деяким фізичним напруженням

Б. Фізичні роботи середньої важкості(категорії ІІ а, ІІ б)

ІІ а категорія охоплює види діяльності, при яких витрати енергії становлять 175 232 Вт(151-200 ккал/год). До них належать роботи, що пов’язані з постійною ходьбою, виконуються сидячи чи стоячи, але не потребують переміщення вантажів.

ІІ б категорія з витратами енергії 233 290 Вт (201-250 ккал/год).Роботи пов’язані з ходьбою і перенесенням невеликих(до10кг) вантажів.

В. Категорія важких фізичних робіт (категорія ІІІ) охоплює види діяльності, за яких витрати енергії перевищують 290 Вт (понад 250 ккал/год) . Роботи пов’язані з постійним переміщенням і перенесенням (понад 10 кг) вантажів, що вимагають значних фізичних зусиль.

Таблиця

Категорії робіт за ступенем важкості

Категорія робіт	Енерговитрати
	Вт	ккал/год
Легкі
Іа	до 139	до 120
Іб	140–174	121–150
Середньої важкості
ІІа	175–232	151–200
ІІб	233–290	201–250
Важкі	Понад 290	Понад 250

Якщо через технологічні особливості виробництва, технічну недосяжність чи економічну недоцільність забезпечити оптимальні величини параметрів мікроклімату неможливо, то встановлюють допустимі величини параметрів мікроклімату, які мають дещо ширші межі коливань Якщо і допустимі величини параметрів мікроклімату є недосяжними, то для приведення їх до встановлених норм використовують будівельно-планувальні, організаційно-технологічні та санітарно-гігієнічні засоби колективного захисту.

Таблиця

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень.

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, 0С	Відносна вологість,%	Швидкість руху, м/с
Холодний період року	Легка I-а	22-24	60-40	0,1
	Легка I-б	21-23	60-40	0,1
	Середньої тяжкості II-а	19-21	60-40	0,2
	Середньої тяжкості II-б	17-19	60-41	0,2
	Важка III	16-18	60-42	0,3
Теплий період року	Легка I-а	23-25	60-43	0,1
	Легка I-б	22-24	60-44	0,2
	Середньої тяжкості II-а	21-23	60-45	0,3
	Середньої тяжкості II-б	20-22	60-46	0,3
	Важка III	18-20	60-47	0,4

Нормативні параметри мікроклімату з економічних міркувань повинні бути досягнуті, шайперше, завдяки раціональному плануванню виробничих приміщень та оптимальному розміщенню технологічного устаткування з джерелами тепло-, холодо- та волого виділення.