- •1.1 Характеристика виробництва, короткі відомості про технологію.
- •1.2 Характеристика приміщень об’єкта, характер та оцінка робіт
- •1.3 Вибір роду струму, величини живлячої напруги
- •1.4 Значення освітлення, вибір методів розрахунку освітлення
- •1.5 Розрахунок освітлення, вибір освітлювальної арматури
- •1.5.1 Розрахунок освітлення приміщення цеху
- •1.5.2 Розрахунок освітлення складу
- •1.5.3 Розрахунок електричного освітлення душової.
- •1.7 Призначення та характеристика фрезерувального верстата
- •1.8 Режими роботи електроприводів
- •1.81 Короткочасний режим роботи
- •1.82 Повторно-короткочасний режим роботи
- •1.83 Довготривалий режим роботи
- •1.9 Розрахунок потужності двигунів в електроприводі
- •1.9.1 Вибір двигуна приводу шпинделя м1
- •1.9.2 Вибір двигуна насосу охолоджуючої рідини м2
- •1.9.3 Вибір двигуна пересування столу м3
- •2. Спеціальна частина
- •2.1 Технічна характеристика споживачів електроенергії
- •2.2 Розрахунок електричних навантажень
- •2.2.1 Всього на боці низької напруги
- •2.2.2 Всього на боці високої напруги
- •2.3 Вибір розподільчих пунктів і спосіб прокладки силових мереж
- •2.4 Вибір компенсуючих пристроїв
- •2.5 Вибір потужності трансформатора
- •2.6 Вибір перерізу високовольтного кабелю
- •2.7 Розрахунок коротких замикань
- •2.8 Вибір високовольтного електрообладнання
2.7 Розрахунок коротких замикань
Складаємо розрахункову схему рис.2.1 та відповідну їй схему заміщення рис 2.2
Рисунок 2.1 Розрахункова схема струмів коротких замикань (КЗ).
X0 = 0,4 Ом/км
Sтр1 = Sтр2 = 16 МВА
В1 – включений В2 – відключений
Рисунок 2.2 Схема заміщення для розрахунків струмів КЗ
Розрахунок проводимо у відносній системі одиниць. Для цього спочатку задаймося базовими величинами.
Базова потужність Sб = 100МВА.
Базова напруга першої ступені для точки К1 Uб = 10,5 кВ
Базова напруга другої ступені для точки К2 Uб2 = 0,4 кВ
Визначаємо базові струми за формулою
Iб
=
,
кА
де Sб базова потужність, МВА
Uб базова напруга відповідної ступені, кВ
Iб1
=
= 5,5
кА
Iб2
=
= 144,5
кА
Далі визначаємо опори всіх елементів схеми заміщення і приводимо їх до базової потужності. Обчислені значення опорів записуємо в схему заміщення в знаменнику до позначення відповідного елемента.
Індуктивний опір системи, яка має нескінчену потужність Sc = ∞ Xc = 0.
Індуктивний опір повітряної лінії 35 кВ, довжиною l1 = 4 км. Визначимо за формулою
X1 = (X0l1 / 2) (Sб / Uсер2) = (0,4 4 / 2) (100 / 372) = 0,06
де X0 – індуктивний опір однієї фази повітряної лінії (табл. П2.3[1]), ом/км
l1 – довжина повітряної лінії, км
Sб – базова потужність, км
Uсер – середнє значення напруги в лінії, кВ
Оскільки лінія 35 кВ складається з двох паралельних ланцюгів то опір кожного з них буде
X11 = 2Х1 = 2 0,06 = 0,12
Визначимо індуктивний опір силового трансформатора ГПП за формулою
Х2
=
=
= 0,625
де Uк напруга короткого замикання трансформатора, %
Sтр потужність трансформатора, МВА
Визначимо індуктивний опір кабельної лінії від ГПП до цехової трансформаторної підстанції ТП визначимо за формулою
Х3 = Х0 l2 Sб / Uсер2 = 0,11×1×(100 / 10,52) = 0,09
Активний опір кабельної лінії визначимо за формулою
r3 = ((1000 × l2) / ( × S)) × (Sб / Uсер2) = ((1000 × 1) / ( × 16)) × (100 / 10,52) = 1,8
де питома провідність алюмінію, м/ом× мм2
S площа поперечного перерізу жили кабелю, мм2
Активний опір силового трансформатора цехової трансформаторної підстанції віднесений до його номінальної потужності визначимо за формулою
r14 = Pk / Sтр = 1,97 / 100 = 0,0197
де Pk втрати короткого замикання трансформатора, таблиця ?
Активний опір трансформатора віднесений до базової потужності визначимо за формулою
r4 = r14 × Sб / Sном = 0,0197 × (100 / 0,1) = 19,7
Індуктивний опір силового трансформатора, віднесений до базової потужності визначимо за формулою
Х4
=
×
= (4,5
/ 100) ×
(100 /
0,1) = 0,045 ×
1000 = 45
де Uk напруга короткого замикання трансформатора, %
Sном номінальна потужність трансформатора, кВА
Таким чином, загальний індуктивний опір до розрахункової точки К1 буде
Хк1 = Х11 + Х2 + Х3 = 0,12 + 0,625 + 0,09 = 0,836
де Х11…Х2…Х3 опори окремих елементів точки К1
Загальний активний опір для точки К1
rk1 = r3 = 1,8
Повний опір короткозамкненої мережі до точки К1 буде
Zk1 = √ Х2к1 + r2k1 = √0,8362 + 1,82 = 2
де Хк1 індуктивний опір короткозамкненої мережі до точки К1
rk1 активний опір короткозамкненої мережі до точки К1
Аналогічно для точки К2
Загальний індуктивний опір до точки К2
Хк2 = Хк1 + Х4 = 0,835 + 45 = 45,835
Загальний активний опір до точки К2
rk2 = rk1 + r4 = 1,8 + 19,7 = 21,5
Повний опір короткозамкненої мережі до точки К2 визначимо за формулою
Zk2 = Zk1 + √ Х2к2 + r2k2 = 2 + √45,8352 + 21,52 = 52,6
Визначимо струм короткого замикання в точці К1
Ік1
= 5,5
/ 2 = 2,75 кА
де I1б базовий струм першої ступені, кА
Для визначення ударного струму короткого замикання спочатку визначимо відношення
Хк1 / rk1 = 0,835 / 1,8 = 0,46
Де Х к1 індуктивний опір короткозамкненої мережі до точки К1
rk1 активний опір короткозамкненої мережі до точки К1
По кривих рис. 7.4[1] знаходимо значення ударного коефіцієнта струму короткого замикання в точці К1, Ку = 1,05. Отже ударний струм короткого замикання в точці К1 знаходимо по формулі
іук1 = √2 × Ку × Іr1 = √2 × 1,05 × 2,75 = 4,23
де Ку ударний коефіцієнт
Іr1 значення періодичного струму короткого замикання в точці К1
Аналогічно для точки К2
Визначимо струм короткого замикання в точці К1
Ік2
= 144,5
/ 52,6 = 2,7 кА
Визначимо відношення
Хк2 / rk2 = 45,835 / 21,5 = 2,13, Ку = 1,25
Визначимо ударний струм КЗ в точці К2
іук2 = √2 × Ку × Іr2 = √2 × 1,25 × 2,7 = 4,7 кА
Визначимо потужності КЗ в точках К1 та К2 за формулою
Sk = Sб / Zk
де Sб базова потужність
Zk повний опір короткозамкненої мережі
Отже для точки К1
Sk1 = Sб / Zk1 = 100 / 2 = 50 МВА
Для точки К2
Sk2 = Sб / Zk2 = 100 / 52,0 = 1,9 МВА
