Вищий навчальний комунальний заклад
«Білгород-Дністровське педагогічне училище» Одеської області
Проект виконали :
Студентки 4-Д курсу
Бричак Ганна,Дундєр Наталя,
Шевченко Ассоль,Кирша А,
Чудак Наталія,Чіканчі Юлія
Викладач: Янєва Л.М.
2016 рік
Актуальність: Рушник – прямокутний шматок лляного чи конопляного полотна. Рушник має на кінцях, а часто і на всьому полі вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї наших предків, несуть інформацію із глибини віків про добро , достаток, здоров`я. Рушник є символом матеріальної культури народу, важливою складовою обрядів та ритуалів. Вишити рушник – давній український народний звичай. Рушник донині не втратив свого значення в побуті. І тепер ним прикрашають інтер`єри помешкань, вівтарів та ікон в церквах. І надалі він залишається атрибутом народних звичаїв та обрядів.
Мета:
освітня:
розширити знання дітей про рушники та їх призначення;
формування пізнавальних, творчих, практичних та комунікативних компетентностей особистості;
формувати уявлення у дітей про один із символів українського народу ‒ вишитий рушник;
ознайомити дітей з використанням вишитих рушників у побуті;
розвивальна:
розвивати творчі здібності та вміння викладати свої думки у творчій-проектній формі
розвивати навички планування й роботи в команді.
розвивати творчі здібності дітей, мислення;
виховна:
виховувати глибокі почуття любові до батьків, бажання зберегти родинні традиції, не забувати своєї національної культури, виховувати пошану до людей праці, почуття гордості за майстринь, родичів, близьких
сприяти розвитку творчих здібностей дітей.
виховувати патріотичні почуття, дбайливе ставлення до національних традицій, звичаїв українського народу.
Тривалість циклу: 6 місяців.
Головна мета проекту: виховання розуміння у дітей символіки вишивки на рушниках та шанобливого ставлення до нього.
Проект умовно поділений на такі етапи: мотиваційний, інформаційний, репродуктивний, творчий, узагальнювальний, рефлексійно -оцінювальний.
Очікувані результати:
сформовані у дітей уявлення про цінності українських рушників;
ознайомлені з давніми традиціями українського народу;
отримані знання про те, як вишивали рушник, для чого його використовували тоді та зараз;
виховання дбайливого ставлення до рушника
Мотиваційний етап.
На першому етапі ми поставили за мету викликати у дітей інтерес до українського рушника за допомогою досліду, художнього слова та заняття:
Дослід з водою
Рушники з давніх- давен тісно пов’язані з водою. Коли дитина народжувалась, її приймали на рушник. Коли дитину хрестили, то потім обтирали рушником. Також коли люди вмивалися, то витирали обличчя та руки рушниками. На рушнику також вишивали символ води. А чи знаєте ви, що у води теж є пам’ять? Якщо їй говорити погані слова, вона псується, буде каламутною і брудною, а якщо хороші - вона буде чистою і прозорою, як кришталь. Тож щоб це перевірити ми зробимо дослід. В одній склянці в нас брудна вода, а в іншій – звичайна, прозора. Тож щоб очистити брудну воду, ми звичайній воді будемо казати гарні та добрі слова, а потім виллємо у брудну і побачимо, що ж станеться із брудною водою.
Художньо-мовленнєва діяльність
Заучування прислів’я «Хата без рушників, що оселя без дітей»
Завдання: розвивати пам’ять; виховувати любов до народної творчості.
Легенда про український рушник
Було це дуже давно, коли зродилися кришталеві сльози-намистинки, що росою в народі звуться, коли пташки до сонечка літали та щоранку тією росою вмивалися. Жила тоді в одному селі мати і мала вона трьох красенів-синів. Працьовиті були вони і люди їх поважали. Одного лише хлопці не вміли — вишивати як їх ненька. Сядуть біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть: — Ви, матусенько, шийте та вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжується у ваших руках квіти та птахи. Горнулася мати до синів і такі мудрі слова їм говорила: — Долю я вам кожному вишию, а пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх. Багато вишила мати за своє життя рушників і всі між синами розділила. Даруючи, навчала: — Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, куди б не йшли, а рушник в дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже. Та життя людини, як дитина, швидко минає. Померла старенька, мати. Осиротіли сини. Поховали свою неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив. Правду кажуть чи ні, та чутка про те диво й понині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити рушник на згадку.
Заняття з розвитку мови
Тема: «Українські рушники — скарби народні навіки»
Мета: формувати уявлення у дітей про один із символів українського народу ‒ вишитий рушник; закріпити знання про вид декоративно-прикладного мистецтва ‒ вишивання (елементи орнаменту, кольори); ознайомити дітей з використанням вишитих рушників у побуті; розширювати знання дітей про рушник-утирач «грайлик» та «росяничка»;ввести в активний словник слова «утирач», «росяничка», «грайлик»;розвивати творчі здібності дітей, мислення; виховувати патріотичні почуття, дбайливе ставлення до національних традицій, звичаїв українського народу.
Хід заняття:
І.Вступна частина
( В національному куточку прибрано: рушники на стінах, картини, одяг, стоїть стіл вкритий вишитою скатертиною. На столі керамічний посуд. Діти одягнені у національний одяг стоять півколом. Двоє дітей з хлібом-сіллю на рушнику.)
Вихователь. Багато символів має український народ, серед них вишитий рушник – національний оберіг, символ єдності, любові до рідної землі. А ще один із звичаїв українського народу підносити хліб-сіль на вишитому рушнику.
1 дитина:
Хліб-сіль на рушнику підносимо, На заняття всіх ласкаво просимо.
2 дитина:
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові Про цей рушник сьогодні піде мова.
Вихователь. Вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину. У народі казали: «Де сяє вишиття, там злагода і добре життя».
ІІ.Основна частина
1.Бесіда
Вихователь. Подивіться як палахкотять багатством кольорів рушники у нашій світлиці.
− Діти, які ви бачите кольори на рушниках?
− Нитками яких кольорів переважно вишиті рушники?
− Що вишито на рушниках?
(Діти розповідають про вишиті елементи на рушниках калина, виноград, дуб…)
Вихователь. Так, це надзвичайно дивні узори. Вони походять ще з давніх часів. Наші предки на рушниках зазвичай вишивали рослини: калину, троянду, ромашку, волошку, мак, барвінок, колоски пшениці. А доповнювали рослинні орнаменти зображення птахів.
− Діти, хто вишивав рушники? (Відповіді дітей)
− Сьогодні до нас у гості завітала найкраща вишивальниця нашого села Лідія Іванівна.
(Діти
сідають навколо вишивальниці, вона
показує свої роботи, розповідає легенду
про рушник).Слухання
легенди
Легенда про рушник
Бесіда за змістом легенди
Вишивальниця.
− Яким вмінням славилась мати?
− Що хотіли навчитися робити сини ?
− Яку настанову дала мати, коли подарувала рушник синам?
− Яке диво сталося на могилі матері?
Вихователь. Дякуємо Вам за розповідь, залишайтеся на нашому занятті.
Слухання вірша про рушник
Вихователь. Коли мати вишивала, діти бавилися: співали пісні, розповідали вірші. Зараз пропоную послухати вірш про рушник.
(Вишивальниця сидить вишиває, а дитина читає вірш)
Дитина.
Дивлюся мовчки на рушник,
Що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,
Запахла рута-м’ята.
Десь тихо бджоли загули,
Всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник,
Так тепло-тепло стало.
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала… (І. Михайловська)
Бесіда за змістом вірша
− Що робила мати?
Про яких птахів говориться у вірші?
Про які рослини говориться у вірші?
Вихователь. А ще діти грали в різні ігри, давайте і ми пограємо у рухливу гру «Голка та нитка».
Рухлива гра «Голка та нитка»
Мета: вчити дітей узгоджувати свої дії під час спільних рухів, розвивати спритність, увагу та орієнтацію у просторі під час рухливої гри.
Хід гри:
Діти стають в шеренгу та кладуть руки на плечі сусіда попереду. Ведучий – “голка”, він вибирає напрям руху, вільно пересувається по кімнаті. Інші діти біжать за ним, намагаючись не розірвати ланцюжок. Якщо “нитка” рветься, “голкою” стає інший гравець. Під час руху діти промовляють слова:
Сюди-туди, голка,
Сюди-туди нитка,
Ось тут буде листя,
Ось тут буде квітка.
7.Розповідь вихователя