- •2.Поняття власності і права власності.
- •3.Зміст суб’єктивного права власності.
- •4.Субєкти права власності.
- •5.Здійснення права власності. Межі здійснення.
- •6. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •7. Первісні та похідні способи набуття права власності.
- •8. Створення ( переробка ) речі як підстава набуття права власності.
- •9. Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором.
- •10. Набуття права власності на безхазяйну річ та бездоглядну домашню тварину. Стаття 335. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •11 Набуття права власності на знахідку
- •12.Скарб
- •13 Набувальна давність
- •15. Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності.
- •16.Відмова від права власності та знищення майна як підстави припинення права власності .
- •17.Особливості припинення права власності та відмови від права власності на нерухоме майно.
- •20.Викуп пам'ятки культурної спадщини
- •21.Реквізиція
- •22. Поняття спільної власності
- •23. Право спільної часткової власності.Підстави виникнення.Реальна та ідеальна частка.
- •24.Здійснення права спільноїчастковоївласності.Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності
- •25.Право спільноїсумісноївласності: підставивинекниння , здійснення.
- •26.Особливостіправового статусу подружжя як співвласників
- •27 Підстави припинення права спільної сумісної власності та спільної часткової власності
- •28.Право приватної власності.Суб'єкти.
- •35. Юридичні особи як суб’єкти права власності
- •36. Право власності приватних підприємств
- •37 Особливості здійснення права приватної власності господарськими товариствами. Право власності кооперативів
- •39.Право державної власності. Суб’єкти права державної власності. Обєкти права державної власності.
- •40.Право комунальної власності. Поняття, суб’єкти, об’єкти.
- •41.Поняття захисту права власності.
- •42.Класифікація способів захисту права власності.
- •43. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація ): поняття віндикації ,суб’єкти віндикації.
- •44.Презумпція добросовісності набуття та законності володіння, предмет віндикації,межі віндикації, розрахунки при віндикації.
- •45.Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •46.Визнання права власності.
- •47. Вимоги про виключення майна з акта опису (звільнення з-під арешту).
- •48. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
- •49. Конкуренція позовів
- •50. Загальна характеристика речових прав на чуже майно.
- •51.Право володіння чужим майном
- •52.Право користування чужим майном ( сервітут )
- •53. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( емфітевзис)
- •54 Право забудови суперфіций
- •55Право господарського відання та оперативного управління
- •Право оперативногоуправління
47. Вимоги про виключення майна з акта опису (звільнення з-під арешту).
Накладення арешту на майно застосовується як спосіб забезпечення цивільного позову
Опис майна здійснюється у порядку вжиття заходів щодо охорони спадкового майна державним нотаріусом або посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів, що оформляється у встановленому порядку актом опису майна
Позивачами за таким позовом можуть бути особи, які вважають, що описане майно належить їм, а не боржникові, можуть звернутись до суду з позовом до стягувача і боржника про визнання права на описане майно і про виключення цього майна з опису.
48. Зобов’язально-правові способи захисту права власності.
Ці засоби забезпечують захист права власності та інших цивільних прав осіб, між якими виникає цивільно-правове зобов'язання, тобто між особами, пов'язаними між собою певними правами та обов'язками.
зобов'язальні засоби захисту права власності та інших цивільних прав базуються на можливості застосування примусових заходів у правовідносинах з цілком конкретно визначеними учасниками відносних правовідносин, у яких є уповноважена і зобов'язана особи.
Усі зобов'язання поділяються на договірні і позадоговірні. Відповідними особливостями характеризуються засоби захисту суб'єктів договірних і позадоговірних зобов'язань.
49. Конкуренція позовів
Під конкуренцією позовів розуміється приналежність кредитору декількох теоретично рівних один одному, альтернативних та направлених на захист одного і того ж права або інтересу вимог до боржника; право або інтерес при цьому забезпечується за вибором кредитора будь-яким одним із найбільш зручних способів. Розмежування договірної і деліктної відповідальності спрямоване на виключення конкуренції позовів, що з них випливають. Однак в окремих випадках законодавство допускає пред'явлення позову з делікту за наявності договору між сторонами Так, при заподіянні шкоди життю або здоров'ю громадянина при виконанні договірних зобов'язань (перевезення пасажирів) та у разі заподіяння шкоди громадянину-споживачу внаслідок недоліків товару (роботи, послуги) потерпілий одержує право вибору позову.
50. Загальна характеристика речових прав на чуже майно.
До речових прав на чуже майно належать:
• право володіння;
• право користування (сервітут);
• право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
• право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Право володіння як речове право виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Тому володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Зазначене майно може належати одночасно двом або більше особам.
Право володіння припиняється у разі:
1) відмови володільця від володіння майном;
2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;
3) знищення майна;
4) в інших випадках, встановлених законом.
51.Право володіння чужим майном
Володіння чужим майном-це право особи фактично утримувати річ у стані привласнення, вважаючи ії своєю, належною їй, здійснюючи стосовно неї всі правомочності власника, не маючи підстав на законних підставах вважатися ним.
Ст 397 Субєкти права володіння чужим майном
-володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе
-право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам
- фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
