- •2.Поняття власності і права власності.
- •3.Зміст суб’єктивного права власності.
- •4.Субєкти права власності.
- •5.Здійснення права власності. Межі здійснення.
- •5. Здійснення права власності
- •5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
- •7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
- •8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом
- •6.Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі
- •7.Первісні та похідні способи набуття права власності
- •8.Створення переробка речі як підстава набуття права власності
- •9.Набуття права власності за договором чи іншим правочином. Момент виникнення права власності у набувача за договором
- •10.Набуття права власності на безхазяйну річ та бездоглядну домашню тварину
- •15.Відчуження власником свого майна
- •16. Стаття 347. Відмова від права власності
- •19.Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом земельної ділянки, на якій воно розміщене
- •36. Правове становище приватних підприємств
- •37.Право власності господарських товариств
- •38. Власність громадських організацій
- •Суб'єкти права державної власності.
- •Об'єкти права державної власності.
- •41. Поняття захисту права власності
- •42.Класифікація способів захисту права власності
- •43.Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація ) поняття віндикації суб’єкти віндикації
- •45.Захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння
- •46. Визнання права власності
- •47. Вимоги про виключення майна з акта опису (звільнення з-під арешту).
- •48. Зобов’язально-правові способи захисту права власності
- •49. Конкуренція позовів
- •50. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •55. Право господарського відання та оперативного управління
5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
В будь-якому цивілізованому суспільстві існують певні правила співжиття, покликані гармонізувати інтереси індивідуума з інтересами інших осіб та суспільства загалом. Наприклад, якщо законодавчі акти встановлюють певні правила щодо містобудування та архітектури, то власник, який будує споруди на земельній ділянці, що знаходиться в його приватній власності, зобов'язаний вчиняти будівництво з дотриманням цих правил.
Дії власника не повинні суперечити також моральним засадам суспільства. Наприклад, власник не має права використовувати належне йому майно для виготовлення порнографічних видань чи виробів, не повинен піддавати катуванню належних йому тварин, жорстоко поводитися з ними.
6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Держава прийняла на себе обов'язок не втручатися у здійснення власником права власності. Однак вона не позбавлена права через відповідні органи влади контролювати власників щодо виконання ними своїх обов'язків, дотримання вимог закону та застосовувати до порушників передбачені законодавством заходи впливу. Наприклад, ЗУ "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" передбачається право уповноважених органів виконавчої влади, зокрема, вилучати з обігу неякісну та небезпечну продукцію та приймати обов'язкові для власника рішення щодо подальшого поводження з нею (ст. 7).
7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Власник вільний у здійсненні права власності. Однак ця воля не безмежна. Його діяльність може бути обмежена чи припинена у випадках і в порядку, встановлених законом. Зі змісту ч. 7 випливає, що такі заходи не обов'язково мають бути результатом допущеного власником правопорушення. Наприклад, ЗУ "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк може мати у власності за певних умов нерухоме майно вартістю до 25 % капіталу банку (ст. 48). Крім того, за допущені порушення правил вчинення банківських операцій Національний банк України може відкликати в банку-порушника банківську ліцензію (ст. 20), що, безумовно, так чи інакше призведе до обмеження діяльності банку і як власника.
Чимало обмежень встановлено щодо відчуження чи передачі в оренду об'єктів державної та комунальної власності.
Не можна вважати обмеженнями встановлення, наприклад, засновниками господарських товариств, спеціального порядку відчуження майна цих товариств.
У випадках і в порядку, встановлених законом, власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб. Такі санкції до власника можливі у випадках призначення тимчасової адміністрації Національним банком України в разі істотної загрози платоспроможності банку, банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності, створення власником перешкод наймачу в користуванні майном власника тощо.
