Легенда про український рушник

Було це дуже давно, коли зродилися кришталеві сльози-намистинки, що росою в народі звуться, коли пташки до сонечка літали та щоранку тією росою вмивалися.  Жила тоді в одному селі мати і мала вона трьох красенів-синів. Працьовиті були вони і люди їх поважали. Одного лише хлопці не вміли — вишивати як їх ненька. Сядуть біля неї, коли з усім упораються, та й кажуть:  — Ви, матусенько, шийте та вишивайте, та пісню співайте, а ми подивимось, як народжується у ваших руках квіти та птахи.  Горнулася мати до синів і такі мудрі слова їм говорила:  — Долю я вам кожному вишию, а пам’ять про себе в рушниках залишу, то ж бережіть їх.  Багато вишила мати за своє життя рушників і всі між синами розділила. Даруючи, навчала:  — Сини мої, мої голуби! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, куди б не йшли, а рушник в дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та людей пригощайте. Хліб на рушнику життя величає, здоров’я береже.  Та життя людини, як дитина, швидко минає. Померла старенька, мати. Осиротіли сини. Поховали свою неньку, а на могилі рушник білий прослали, щоб вітер порох на неї не трусив.  Правду кажуть чи ні, та чутка про те диво й понині ходить. Переповідають, що на тому рушникові квіти через три дні розцвіли. Хто вишив їх, ніхто не знає. Лише вітер про те розповідає і просить вишити рушник на згадку. 

Заняття з розвитку мови

Тема: «Ой, рушник, рушничок»

 Мета: формувати уявлення у дітей про один із символів українського народу ‒ вишитий рушник; закріпити знання про  вид декоративно-прикладного мистецтва ‒ вишивання (елементи орнаменту, кольори); ознайомити дітей з використанням вишитих  рушників у побуті; розширювати знання дітей про рушник-утирач  «грайлик» та «росяничка»;ввести в активний словник слова «утирач», «росяничка», «грайлик»;розвивати творчі здібності дітей, мислення; виховувати патріотичні почуття,  дбайливе ставлення до національних традицій, звичаїв українського народу.

Хід заняття

І.Вступна частина

( В національному куточку прибрано: рушники на стінах, картини, одяг, стоїть стіл вкритий вишитою скатертиною. На столі керамічний посуд. Діти одягнені у національний одяг стоять півколом.  Двоє дітей з хлібом-сіллю на рушнику.)

Вихователь. Багато символів має український народ, серед них  вишитий рушник – національний оберіг, символ єдності, любові до рідної землі. А ще один із звичаїв українського народу підносити хліб-сіль на вишитому рушнику.

1 дитина:

Хліб-сіль на рушнику підносимо,                                                                                                               На заняття всіх ласкаво просимо.

2 дитина: 

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові                                                                                 Про цей рушник сьогодні піде мова.

Вихователь. Вишиті рушники створюють затишок, зміцнюють родину. У народі казали: «Де сяє вишиття, там злагода і добре життя».

ІІ.Основна частина

1.Бесіда   

 Вихователь. Подивіться як палахкотять багатством кольорів рушники у нашій світлиці.

− Діти, які ви  бачите кольори на рушниках?

− Нитками яких кольорів переважно вишиті рушники?

− Що  вишито на рушниках?

(Діти розповідають про вишиті елементи на рушниках калина, виноград, дуб…)                                                                                         

Вихователь. Так, це надзвичайно дивні узори. Вони походять ще з давніх часів. Наші предки на рушниках зазвичай вишивали рослини: калину, троянду, ромашку, волошку, мак, барвінок, колоски пшениці. А доповнювали рослинні орнаменти зображення птахів.

− Діти, хто вишивав рушники?    (Відповіді дітей)

− Сьогодні до нас у гості завітала найкраща вишивальниця нашого села Лідія Іванівна.

(Діти сідають навколо вишивальниці, вона показує свої роботи, розповідає легенду про рушник).Слухання легенди

Легенда про рушник

Бесіда за змістом легенди

Вишивальниця.

− Яким вмінням славилась мати?

− Що хотіли навчитися робити сини ?

− Яку настанову дала мати, коли подарувала рушник синам?

− Яке диво сталося на могилі матері?

Вихователь.  Дякуємо Вам за розповідь, залишайтеся на нашому занятті.

Слухання вірша про рушник

Вихователь. Коли мати вишивала, діти бавилися: співали пісні, розповідали вірші. Зараз пропоную послухати вірш про рушник.

(Вишивальниця сидить вишиває, а дитина читає вірш)

Дитина.                                                                                                                                  

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала,

І чую: гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м’ята.

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало.

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала…         (І. Михайловська)

Бесіда за змістом вірша

−  Що робила мати?

Про яких птахів говориться у вірші?

Про які рослини говориться у вірші?

Вихователь. А ще діти грали в різні ігри, давайте і ми пограємо у рухливу  гру «Голка та нитка».

Рухлива гра «Голка та нитка»

Мета: вчити дітей узгоджувати свої дії під час спільних рухів, розвивати спритність, увагу та орієнтацію у просторі під час рухливої гри.

Хід гри:

Діти стають в шеренгу та кладуть руки на плечі сусіда попереду. Ведучий – “голка”, він вибирає напрям руху, вільно пересувається по кімнаті. Інші діти біжать за ним, намагаючись не розірвати ланцюжок.  Якщо “нитка” рветься, “голкою” стає інший гравець.   Під час руху діти промовляють слова:

Сюди-туди,  голка,

Сюди-туди нитка,

Ось тут буде листя,

Ось тут буде квітка.

7.Розповідь вихователя